3.Опис технологічної схеми і технологічного процесу установки.

3.1.Сутність процесу очистки сухих газів.

В основі процесу моноетаноламінової очистки сухих газів від сірководню та вуглекислоти лежить процес абсорбції.

Абсорбція-вибірковий процес поглинання газу рідким поглиначем. Абсорбція здійснюється шляхом дифузії газу через шар рідини у контактних апаратах-абсорберах. Для збільшення поверхні зіткнення між газом та рідиною абсорбер заповнюють насадками або контактними пристроями. Сировинна газова суміш поступає вниз абсорберу,який зверху орошається абсорбентом. Легкі вуглеводні уходять з верха абсорбера,а поглинені важкі компоненти разом з абсорбентом виводяться з низу апарата.

3.2.Опис технологічної схеми.

Сухий неочищений газ із блоків каталітичного крекінгу і установки утилізації факельних газів, що підлягає очищенню від сірководню і вуглекислоти, під тиском не більш 0,61 МПа з температурою не вище 40°С надходить на установку в сепаратор С-1, де відокремлюється газовий конденсат, потім надходить у нижню частину абсорбера першої ступіні К-2-1.

В абсорбері К-2-1 відбувається очищення сухих газів від сірководню і вуглекислоти розчином моноетаноламіну.

Регенерований розчин МЕА з ємності Е-7-1, пройшовши охолодження в теплообмінниках Т-4-1, у холодильнику повітряного охолодження АВО-1 і холодильнику Х-8-1, з температурою 30-45°С насосами Н-9-1 подається у верхню частину абсорбера К-2-1.

Насичений розчин МЕА з нижньої частини абсорбера К-2-1 виводиться на блок регенерації МЕА.

Очищений сухий газ з абсорбера К-2-1 виводиться в сепаратор С-3, де відбувається відділення очищеного газу від рідкої фази. При необхідності з сепаратора С-3 від рідкої фази - розчин МЕА направляється в збірник МЕА Е-20, а газовий конденсат відкачується насосом Н-40 у парки ГФУ. Очищений сухий газ із сепаратора С-3 направляється на Центральний газовий розподільний вузол (ЦГРВ) як паливо для технологічних печей.

При роботі установки на продуктивності не вище 60 % від проектної, очищення сухого газу може здійснюватися за одноступінчатою схемою в абсорбері К-2-1 при забезпеченні глибини очищення газу від сірководню з масовою часткою не більш 0,05 %. При завантаженні установки понад 60 % від проектної потужності, сухий газ направляється після абсорбера К-2-1 на доочищення в нижню частину абсорбера другої ступіні К-2-II.

У верхню частину абсорбера К-2-II насосами Н-9-II з ємності Е-7-II подається регенерований розчин МЕА, що попередньо охолоджується в теплообмінниках Т-4-II холодильнику повітряного охолодження АВО-1 і холодильнику Х-8-II.

Насичений розчин МЕА з нижньої частини абсорбера К-2-II виводиться на блок регенерації МЕА.

Очищений сухий газ з абсорбера К-2-II виводиться в сепаратор С-3 і далі за схемою виводу очищеного сухого газу I ступіні очищення.

Скидання вуглеводневого газу абсорберів К-2-1, К-2-II, сепараторів С-1 і С-3 ведеться в факельний сепаратор С-14, де відбувається відділення газового конденсату, а вуглеводневий газ виводиться в заводську факельну лінію високого тиску.

Газовий конденсат із факельного сепаратора С-14 відкачується насосом у парк газофракціонуючої установки (ГФУ).

Блок регенерації розчину моноетаноламіну після I ступіні очищення

Насичений розчин МЕА з нижньої частини абсорбера К-2-1 з температурою не вище 70°С проходить трубний простір теплообмінників Т-4-1, де нагрівається до температури не вище 105°С за рахунок тепла регенерованого розчину МЕА, і надходить у верхню частину десорбера К-5-1 (на 24 тарілку). У десорбері К-5-1 при тиску не більш 0,18 МПа і температурі не вище 125°С відбувається виділення кислих газів з насиченого розчину МЕА.

Для підігріву низу десорбера К-5-1 установлений кип'ятильник з паровим простором К-6-1, у міжтрубний простір якого подається водяна пара з температурою не вище 150°С і тиском не більш 0,5 МПа.

Гарячий регенерований розчин МЕА з десорбера К-5-1 надходить у збірник регенерованого розчину МЕА, Е-7-1, відкіля направляється в міжтрубний простір теплообмінників Т-4-1, де частина тепла віддається насиченому розчину МЕА з абсорбера К-2-1.

Пройшовши теплообмінники Т-4-1 регенерований розчин МЕА надходить для подальшого охолодження двома рівнобіжними потоками на чотири секції холодильника повітряного охолодження АВО-1, потім доохоложується в холодильнику Х-8-1 і з температурою (30-45)°С направляється на прийом насосів Н-9-1.

Парогазова суміш з верха десорбера К-5-1 направляється в холодильники-конденсатори ХК-10-1, ХК-10-II, де прохолоджується до температури не вище З5°С і далі направляється в сепаратор кислих газів С-11.

Рідка фаза (флегма) з холодильників-конденсаторів ХК-10-1, ХК-10-II і сепаратора С-II під власним тиском (за рахунок перепаду рівня флегми) по V-образному трубопроводі, утворюючому гідрозатвор, надходить у десорбери К-5-1, К-5-II на 14 тарілку. Кислі гази із сепаратора С-II виводяться в загальнозаводську лінію сірководеньвмісного газу. Далі кислі гази по загальнозаводській лінії через сепаратор С-12 виводяться на установку виробництва сірки. У сепараторі С-12 відокремлюється виносимий кислими газами конденсат (сірководнева вода), що у міру нагромадження відкачується насосом Н-22 у десорбери К-5-1 і К-5-II чи в збірник Е-20.

Схемою передбачена можливість проведення регенерації насиченого розчину МЕА з газофракціонуючої установки (ГФУ) у десорберах установки сіркоочистки сухих газів. У цьому випадку насиченний розчин МЕА з установки ГФУ через колектор насиченого розчину МЕА направляється в лінію регенерованого МЕА, що подається насосом Н-9-1 на зрошення абсорбера К-2-1, тобто через мале насичення сірководнем розчину МЕА з ГФУ використовується як абсорбент на установці сіркоочистки сухих газів. Далі регенерація насиченого розчину МЕА здійснюється за проектною схемою установки сіркоочистки сухих газів, а частина регенерованого розчину МЕА з викиду насосу Н-9-1 і направляється на ГФУ.

Блок регенерації розчину моноетаноламіну після II ступіні очищення

Насичений розчин МЕА з нижньої частини абсорбера II ступіні очищення К-2-II з температурою не вище 70°С направляється в трубний простір теплообмінників Т-4-II, де нагрівається до температури не вище 105°С за рахунок тепла регенерованого розчину МЕА з К-5-II і надходить у верхню частину десорбера К-5-II (на 24 тарілку). У десорбері К-5-II при тиску не більше 0,18 МПа і температурі не вище 125°С відбувається виділення кислих газів з насиченого розчину МЕА.

Для підігріву низу десорбера К-5-II установлений кип'ятильник з паровим простором К-6-II, у міжтрубний простір якого подається водяна пара з температурою не вище 150°С і тиском не більш 0,5 Мпа (5,0 кгс/см2). Гарячий регенерований розчин МЕА з десорбера К-5-II надходить у збірник Е-7-II, відкіля направляється в міжтрубний простір теплообмінників Т-4-II, де віддає частину тепла насиченому розчину МЕА з абсорбера К-2-II.

Після охолодження в теплообмінниках Т-4-II А, Б, регенерований розчин MЕА надходить для подальшого охолодження у холодильниках повітряного охолодження АBО-1, потім доохолоджується в холодильнику Х-8-II, звідки з температурою (30-45)°С направляється на прийом насосів Н-9-II.

Парогазова суміш з верха десорбера К-5-II направляється на 13 тарілку десорбера I ступіні К-5-1 завдяки надлишковому тиску у десорбері К-5-II. Є можливість виводу парогазової суміші з десорбера К-5-II у холодильники-конденсатори ХК-10-1 і ХК-10-II (крім десорбера К-5-1), а далі за схемою виводу парогазової суміші I ступіні.