3.3. Міжнародна система охорони права промислової власності

Найважливішим джерелом права інтелектуальної власності є міжнародні конвенції і договори, до яких приєдналась Україна. В 1970 році Україна вступила до Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), членами якої є більше 150 країн світу. Конвенція, яка заснувала ВОІВ, була підписана в Стокгольмі 14 липня 1967р. 39 країнами, в тому числі і колишнім СРСР. Вказана конвенція набула чинності 26 квітня 1974 року. ВОІВ стала чотирнадцятим спеціалізованим закладом Організації Об’єднаних націй (ООН) з питань освіти, науки і культури – ЮНЕСКО.

Метою діяльності ВОІВ є сприяння охороні інтелектуальної власності у світі шляхом співробітництва між державами, а також здійснення адміністративної взаємодії між Союзами та регіональними структурами у цій сфері. У 1993 та 1995 роках Україна вперше обиралась до Виконавчого комітету Паризького Союзу, а також до Координаційного комітету ВОІВ.

Хоч ВОІВ є наймолодшою міжурядовою установою ООН, витоки Всесвітньої організації інтелектуальної власності знаходяться в більш віддаленому історичному минулому ніж ООН.

Витоками ВОІВ прийнято вважати:

• Паризьку конвенцію з охорони промислової власності від 20 березня 1883 року;

• Бернську конвенцію з охорони літератури і художніх творів від 9 вересня 1886 року.

Законом України від 31 травня 1995р. Україна приєдналась до Бернської конвенції (Паризького акта від 24 липня 1971р., зміненого 2 жовтня 1979р.). 27 січня 1995 року Верховна Рада України ратифікувала Угоду про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав країн СНД. Україна також приєдналась до Всесвітньої конвенції про авторське право.

26 серпня 1992р. своєю Заявою Кабінет Міністрів оголосив чинними на території України Паризьку конвенцію про охорону промислової власності, яка була прийнята 20 березня 1883р., з доповненнями і змінами зробленими в Стокгольмі 14 липня 1967р. і доповненнями 2 жовтня 1979р.; Мадридську угоду про міжнародну реєстрацію знаків, прийняту 14 квітня 1891р., в такому вигляді, як вона була переглянута в Стокгольмі 14 липня 1967р. і доповнена 2 жовтня 1979р.; Договір про патентну кооперацію (РСТ), прийнятий 19 червня 1970р., в тому вигляді, як він доповнений 2 жовтня 1979р. і модернізований 3 лютого 1984р. Уряд України заявив, що бере на себе обов’язки, які випливають із зазначених конвенцій, угоди і договору по відношенню до території України.

Україна першою з країн-суб’єктів колишнього СРСР у 1992 році приєдналась до Паризької Конвенції з охорони промислової власності, до Договору про патентну кооперацію (РСТ), а також до Мадридської Угоди про міжнародну реєстрацію знаків, які діють під адміністративним управлінням ВОІВ.

У жовтні 1994 року в Женеві на Дипломатичній конференції від імені Уряду України підписано Договір про законодавство по товарних знаках, який у жовтні 1995 року ратифіковано Верховною Радою України (Україна однією з перших країн світу ратифікувала згаданий Договір).

Верховна Рада України в 1995 році ратифікувала приєднання України до:

• Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів;

• Міжнародної конвенції по охороні нових сортів рослин і входження України до відповідної Міжнародної організації (UPOV).

У 1993 році були укладені Угоди між Урядом України та Урядами Російської Федерації і Республіки Бєларусь про співробітництво у сфері охорони промислової власності.

В 1995 році Держпатентом України укладені угоди про співробітництво з національними патентними відомствами Польщі та Угорщини.

У березні 1993 року главами урядів дев’яти країн-суб’єктів колишнього СРСР було підписано Угоду про заходи щодо охорони промислової власності та про створення Міждержавної Ради з питань охорони промислової власності країн СНД.

Встановлені ділові зв’язки з патентними відомствами Німеччини, Австрії, Великобританії. Налагоджено співробітництво з Європейським патентним відомством (ЄПО).