14.10. Соціальна фасилітація

Соціальна фасилітація — це поліпшення якості виконання де­яких простих і добре засвоєних операцій.

Незалежна змінна концептуальна: можливість спостерігати за іншою людиною, яка виконувала ту саму діяльність, що пропо­нувалась досліджуваному.

Незалежна змінна операційна: відстань, на якій перебувала інша людина.

Залежні змінні концептуальні: збудження, якість поведінки.

Залежна змінна операційна: кількість помилок під час вико­нання діяльності (наприклад, проходження крізь лабіринт).

До таких експериментів належать емпіричні дослідження Д. Мілгрема [99], які викликали запеклу дискусію з приводу ети­ки соціально-психологічного дослідження. Під час цих експери­ментів здійснювалося приховане спостереження за латентністю акту сечовипускання в міському (вуличному) туалеті за наявності в суміжній кабінці іншої людини.

14.11. Джерела артефактів в експериментах із соціальної психології

Індивідуально-типологічні та особистісні фактори

Досліджувані відрізняться особистісними рисами, досвідом, мотивацією поведінки, індивідуально-типологічними ознаками.

Способи контролю додаткових змінних: рандомізація при від­борі досліджуваних або здійснення однотипних досліджень у різ­них місцях або в різний час.

Наприклад, Г. Аллен досліджував у реальних умовах поведін­ку пасажирів нью-йоркського метрополітену.

Щоб запобігти можливому впливу особистісних факторів на результати експерименту, він створював однакові ситуації у різні дні тижня та різний час.

Перелік ситуацій під час експерименту в метрополітені:

1.   До «досліджуваного» — помічника експериментатора звер­тався по допомогу інший помічник експериментатора у присут­ності великої кількості спостерігачів.

2.   До «досліджуваного» — помічника експериментатора звер­тався по допомогу інший помічник експериментатора в майже порожньому вагоні метро.

3.   Досліджуваний — реальний пасажир міг почути, як один помічник експериментатора давав іншому навмисно неправильну інформацію про маршрут (відсутність прохання про допомогу у присутності великої кількості людей).

4.   Така сама ситуація, як і в попередньому випадку, моделю­валася також у практично порожньому вагоні.

Основне спостереження: пасажири уникають коментувати непра­вильну інформацію, якщо до них безпосередньо не звертаються.

Труднощі

Експериментатори в галузі соціальної психології можуть за­знати великих труднощів при вирішенні проблеми забезпечення участі «досліджуваних» в реальних (польових) експериментах.

Ця проблема має два вирішення:

1.    Використання «легенди» з метою створення відповідних умов для участі досліджуваних в експерименті. Наприклад, в до­слідженні Б. Латане і Дж. Родіна [94] досліджуваних повідомляли про участь в експерименті, пов'язаному з вивченням проблеми маркетингу товарів, а спостерігали їхню альтруїстичну поведінку в умовах інсценованої екстремальної ситуації.

Окремі методи експериментальних досліджень у соціальній психології

Основні поняття: сфери пізнання в соціальній психології: афіліація, формування вражень, атрибуція, зміна ставлення, фор­мування атракції, агресія, альтруїзм, когнітивний дисонанс, соці­альний вплив, соціальна фасилітація, джерела артефактів в екс­периментальній соціальній психології; способи вимірювання залежної змінної: самозвіти, міжособистісне оцінювання, відпо­віді на запитання; семантичний диференціал, соціометричні шка­ли, заміри поведінки.

Наведемо ідеографічні описи деяких психологічних феноме­нів, які вивчаються в експериментальній соціальній психології.

14.1. Афіліація

Афіліація — це тенденція індивіда перебувати разом з іншими людьми.

Незалежні змінні концептуальні: страх, тривога.

Незалежні змінні операційні: очікування неприємного (трав­муючого) випробування, очікування відповідального випробу­вання (іспит тощо).

Залежна змінна концептуальна: афіліація.

Залежна змінна операційна: прагнення до очікування непри­ємного (відповідального) випробування наодинці чи разом з ін­шими людьми.