Дипломатичний підстиль:

МІЖНАРОДНІ ЗВЕРНЕННЯ –- НОТА ДИПЛОМАТИЧНА - (лат. nota - письмовий знак, позначка, зауваження) — вид дип. документа, офіц. письмове звернення однієї д-ви до іншої чи до кількох держав. У дип. практиці поширені вербальні та особисті ноти. Якщо вербальні ноти стосуються різноманіт. поточ. питань міжнар. життя, то в особистих нотах викладаються питання важливого принципового значення згідно з дип. протоколом у країні перебування дип. представництва тієї чи ін. д-ви або відповідь на особисту ноту. Особиста нота має форму листа, друкується на спец, бланку, надсилається від імені особи, яка підписує її. Чіткої прав, регламентації питань, що викладаються у вербальних або особистих нотах, не існує. При складанні нот дипломати керуються традиціями і практикою країни перебування. У міжнар. дип. практиці обмін нотами є однією з форм укладання міжнар. договорів.

ПОВІДОМЛЕННЯ-КОМЮНІКЕ - (фр. communiqué, від лат. communico — повідомляю) — офіційне повідомлення про хід і наслідки переговорів між державними і громадськими діячами, делегаціями у міжнародних відносинах.

ДИПЛОМАТИЧНИЙ ПРОТОКОЛ – це сукупність загальноприйнятих правил, традицій і умовностей, які дотримуються урядами, відомствами закордонних справ, дипломатичними представництвами, офіційними особами і дипломатами при виконанні своїх функцій в міжнародному спілкуванні. Слово протокол походить від грецького «protokollon » («protos» — перший, а «kolla»— клеїти), тобто, дослівно — правила оформлення документів. Пізніше це слово тривко увійшло в дипломатичну практику і крім оформлення документів цією назвою стали означати всі питання етикету і церемоніалу.

Автори книги «Дипломатична церемонія і протокол» Джон Вуд і Жан Серре відзначають, що «в цілому протокол — це сукупність правил поведінки урядів та їх представників офіційних і неофіційних».

Правила дипломатичного протоколу ґрунтуються на принципі міжнародної ввічливості, тобто поваги до всього, що символізує чи представляє державу. Норми дипломатичного протоколу складалися протягом тисячоліть і ввібрали в себе ті умовності і традиції, які відповідали інтересам встановлення і підтримання міждержавного спілкування. Окремі норми дипломатичного протоколу мають особливо парадний характер і називаються церемоніалом: наприклад, церемоніал вручення вірчих грамот, цере­моніал зустрічі і проводів офіційної делегації, церемоніал підписання міжнародних договорів і т. п.

Дипломатичний протокол має міжнародний характер і у всіх країнах дотримується приблизно однаково, хоча в деяких з них можуть мати місце свої невеликі відхилення, які випливають із соціального ладу, національних і релігійних звичаїв. В Індії та Індонезії, наприклад, почесного гостя увінчують вінком (гірляндою) квітів. На Індонезійському острові Балі кожен гість, що прибуває на цю землю, проходить релігійний церемоніал вигнання «злих духів».

УГОДА-КОНВЕНЦІЯ (УГОДА) – основне й головне джерело міжнародного права ( це відбито в Уставі ООН і в Статуті Міжнародного Суду ООН).

Ратифіковані міжнародні договори України - складова частина національного законодавства України (ст. 9 Конституції України).

Міжнародний договір - родове поняття ,що охоплює всі міжнародні угоди, які можуть мати різні найменування: договір, угода, конвенція, пакт, декларація, протокол і т.п., але мають однакову юридичну чинність.