Зміст

1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА……………………………………………………

1.1 Захист прав власників патенту (частина друга)……………………………

1.1.1 Цивільно-правовий засіб захисту прав патентовласників………………

1.1.2 Суперечки, що вирішуються в судовому порядку………………..

1.1.3 Міра цивільно-правового захисту і міри ці вільно-правової відповідальності…………………………………………………………….

1.2 Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди TRIPS…………...

1.2.1 Захист об’єктів передбачений угодою TRIPS……………………...

1.2.2 Який захист передбачений угодою TRIPS, та на які міжнародні конвенції посилається угода TRIPS……………………………………….

2 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА………………………………………………………

2.1 Приклад 1……………………………………………………………….

2.2 Приклад 2……………………………………………………………….

2.3 Таблиця 2.1 – Охорона об’єктів інтелектуальної власності………..

Тести………………………………………………………………………………..

Кросворд…………………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………..

1 Теоретична частина

1.1 Захист прав власників патенту (частина друга)

1.1.1 Цивільно-правовий засіб захисту прав патентовласників

Патент — документ, що засвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку. Патент видається державним патентним відомством винахіднику або його правонаступнику. Дія патенту розповсюджується тільки на територію держави, в якій його видано. Строк дії патенту встановлюється національним законодавством. Патент може бути визнано недійсним у судовому порядку на законодавчій основі. З поняттям патенту тісно пов'язаний юридичний термін «патентна чистота», який означає, що машину, прилад, технологічний процес, матеріал, продукт тощо можна використовувати (виготовити, ввезти для продажу) в державі без порушення прав патентовласника.

У широкому розумінні «патент» є комплексом виключних прав на використання винаходу, корисної моделі або промислового зразка, які держава гарантує патентовласнику, тобто винахіднику або особі, якій винахідник передав виключні майнові права. Надання виключних прав державою здійснюється на заздалегідь визначений період часу в обмін на контрольоване та публічне розкриття патентовласником суттєвих ознак винаходу.

У вузькому розумінні «патент» є охоронним документом, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід.

Термін «патент» походить від латинського слова «patere», що означає «класти на огляд» (тобто — робити доступним для широкого загалу), а також від словосполучення «letters patent», що у середньовіччі означало документ, виданий монархом або урядом на засвідчення того, що певна особа чи підприємство мають виключніправа або монополію на певний вид діяльності.

Цивільно-правові засоби захисту становлять собою передбачені законом засоби примусового характеру, за допомогою яких здійснюють відновлення (визнання) порушених прав та інтересів на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, припинення порушень, а також майновий вплив на порушників.

До них відносять:

• вимогу патентовласника про припинення порушення;

• вимогу про відшкодування збитків;

• захист відповідача.

Найпоширенішим способом захисту патентних прав є вимога патентовласника про припинення порушення. За рішенням суду порушнику може бути наказано припинити незаконне виготовлення запатентованого продукту або виробництво продукту запатентованим способом.

Другий засіб відновлення порушених патентних прав - вимога про відшкодування збитків.

Відповідно до цивільного законодавства під збитками розуміють витрати, здійснені особою, право якої порушено, втрату або пошкодження її майна (реальну шкоду), а також неодержані доходи, які ця особа одержала б за звичайних умов обороту, якби її право не було порушено (упущену вигоду).

Найпоширенішим способом захисту відповідача є зустрічний позов про визнання патенту недійсним. Відповідач може також посилатися на наявне в нього право попереднього користувача або свою правомочність на використання запатентованої розробки відповідно до встановлених законом винятків зі сфери патентної монополії.

Порушення патентних прав становить склад злочину лише тоді, коли неправомірні дії завдали великої шкоди.