42. Макроекономіка як напрям економічної теорії - 35.

Визначення предмету макроекономіки (9); проблеми, які вивчає макроекономіка(9); позитивний і нормативний аналіз в макроекономіці (8); макроекономіка і економічна політика держави(9).

Макроекономіка – це частина економічної теорії, що вивчає економіку як ціле, досліджує звязки між її крупними агрегатами (сукупностями економічних одиниць) – споживацьким сектором (або сектором домогосподарств), підприємницьким, державним і міжнародним секторами економіки.

Макроекономічний аналіз вивчає структуру економіки, звязки між її секторами, тенденції розвитку економічної системи, економічні цикли, проблеми безробіття і інфляції, сутність і фактори економічного росту, проблеми фіскальної політики (стосується державного бюджету), монетарної політики

В макроаналізі (як і в мікроаналізі) є позитивний і нормативний аспекти. Позитивний аспект макроаналізу має справу з науковими уявленнями про макроекономічні процеси, відповідає на питання “що є в економіці?”, тобто який фактичний стан справ в економіці, як вона функціонує, які існують тенденції розвитку, які наслідки буде мати зміна ряду економічних параметрів. Цей аналіз передбачає розробку економічних категорій, виявлення економічних законів, науковий прогноз тенденцій розвитку національної і світової економіки.

Нормативний аспект макроаналізу відбиває субєктивні уявлення про те, що і як повинно бути в економіці, як покращити макроекономічну ситуацію, відповідає на питання “що повинно бути в економіці?” Він повязаний з оцінками окремих людей, соціальних прошарків і груп, економічних шкіл, якою повинна бути економіка, які конкретні умови чи аспекти економіки бажані або небажані, а також з рекомендаціями стосовно конкретних заходів економічної політики для покращання ситуації (наприклад, в умовах сучасної фінансово-економічної кризи) .

43. Ввп та його розрахунок по потоку видатків - 35.

Визначення поняття “ВВП” (10); проміжний та кінцевий продукт (5); метод розрахунку ВВП за потоком видатків (20).

44. Ввп і його розрахунок по потоку доходів - 35.

Визначення поняття “ВВП” (10); проміжний та кінцевий продукт (5); метод розрахунку ВВП за потоком доходів (20).

Валовий внутрішній продукт – це ринкова вартість всіх кінцевих товарів та послуг, що були вироблені за допомогою національних і іноземних ресурсів протягом року усередині країни.

Кінцеві товари – це товари, що поставляють споживачам для кінцевого споживання, а не для подальшої переробки або перепродажу.

ВВП не включає проміжні товари – товари, що використовують в якості ресурсу у виробництві кінцевих

товарів та послуг (різноманітна сировина, матеріали – мясо для ресторану, бавовняна тканина для виробництва сорочок).

В системі національних рахунків намагаються запобігти подвійного рахунку

. Щоб запобігти подвійного рахунку, використовується показник доданої вартості. Він становить виручку від продажу готового продукту за винятком витрат на проміжні продукти, тобто витрат на купівлю сировини, матеріалів, енергії, палива. Цим досягається виключення з розрахунків ВВП повторного рахунку по одному і тому ж проміжному продукту, що бере участь у виробництві кінцевого продукту.

ВВП можна підрахувати по видаткам на купівлю товарів і послуг і по доходам, що отримані від виробництва продукції даного року.

ВВП як сума видатків 4-х секторів економіки на кінцеві товари і послуги складається:

ВВП = споживання + інвестиції + державні видатки + чистий експорт =

C + I + G + Xn – це основна тотожність національних рахунків.

Consumption + Investment + Government spending + Net exports

ВВП як сума доходів складається:

ВВП = зарплата + процент + рента + прибуток – чистий доход факторів виробництва із-за кордону + амортизаційні відрахування + непрямі податки на бізнес.