- •Розділ 1. Використання музично - дидактичних ігор на уроках музичного мистецтва .
- •1.1Музичні здібності: структура,зміст.
- •1.2.Дидактичні ігри в початковій школі:їх вида та класифікація.
- •II.Розвиток музичних здібностей за допомогою дидактичних ігор.
- •2.1.Дидактичні ігри для розвитку метро-ритму. Види ігор.
- •2.2 Дидактичні ігри для розвитку звуковисотного відчуття. Види ігор.
- •2.3Дидактичні ігри для розвитку ладового відчуття.
2.3Дидактичні ігри для розвитку ладового відчуття.
Музично-дидактична гра «Вкажiть правильне закiнчення»
Вчитель грає учням знайомi мелодiї, та закiнчує їх не тонiкою, а будь-яким iншим звуком. Наприклад, До-мажорну мелодiю закiнчує спочатку Фа-дiєзом, за другим разом — Ля-бемолем, за третiм — Мi-бемолем тощо. Тiльки за четвертим-п’ятим разом грає правильну ноту.
Дiти, заплющивши очi, показують рукою яка iз кiнцевих ноток найкраще пiдходить до даної мелодiї. Похитування пiднятою рукою з розчепiреними пальцями є сигналом, що заграна нотка не годиться, щоб нею закiнчували мелодiю. Пальці стиснутi в кулак сигналiзують, що кiнцеву нотку взято правильно.
Музично-дидактична гра «Співаємо числами»
Написати на дошцi числа стопчиком (згори вниз). Показуючи указкою 3
на вiдповiдне число, вчити учнів спiвати мелодії числовими 2 позначеннями щаблів ладу. Наприклад, мелодію пiсні «Бузько-лелека» 1 співаймо так:
три раз раз, два раз , три три раз раз, два раз .
Числовими позначеннями щаблiв ладу (а також словами, складами ритму) спiваємо пісню у будь-якiй зручнiй для дiтей тональностi (Ре- , Ре#- , Мi- , Фа-мажорi). Спiваючи пiсню назвами нот, точно дотримуємося абсолютної висоти звукiв.
Музично-дидактична гра «Ручні знаки»
Навчити учнів показувати мелодiї зорово-моторними символами щаблiв ладу.
Озвучення назв щаблів.
Мажор: Раз, два, три, чо, п’ять, шість, сім, вім.
Йо, ле, ві, на, зо, ра, ті, йо.
Натуральний мінор: Шість, сім, раз, два, три, чо, п’ять, шість.
(Раз, два, тру, чо, п’ять, шу, су, вім).
Ра, ті, йо, ле, ві, на, зо, ра.
Хроматична гама: Раз-рі, два-дві, три, чо-чі, п’ять-пі, шість, су-сім, вім;
вім, сім-су, шість-шу, п’ять, чі-чо, три-тру, два-дву,раз.
Музично-дидактична гра «Ми в мажорі чи в мінорі?»
Подiливши клас на двi групи, заспiвати слова Це мажор – це мінор на два голоси iз запiзненням (як відлуння). Слова Нахил добре чуємо ми – на один голос, разом, в унісон. За допомогою цієї гри з’ясовувати ладовий нахил інших мелодій.
1.Це мажор, ------------ Це мiнор, ----------- Нахил добре чуємо ми.
2.------------- це мажор. ----------- це мiнор. Нахил добре чуємо ми.
ре мі фі ре мі фі ре мі фа ре мі фа фа фа ре ре фі ляля ре
Висновки
На основі вивчення наукової літератури та її аналізу, узагальнення, спостереження вдалося визначити і дослідити виховний вплив творчої ігрової діяльності на учнів шкільного віку, теоретично обґрунтувати доцільність її використання у навчально-виховному процесі сучасних загальноосвітніх закладів, реалізуючу завдання музично-естетичного виховання школярів.
Результати дослідження показали, що ефективність музично-естетичного виховання молодших школярів залежить від активізації їхньої уваги, мислення, емоцій, уяви розвитку яких сприяють такі педагогічні умови:
1) використання засобів художньої виразності різних видів мистецтва;
2) добір різноманітного та цікавого для дітей навчального матеріалу, -зокрема, наявність у запропонованих піснях не тільки яскравих образів, а й сюжетного розвитку;
3) застосування художньо-ігрових методів і прийомів у процесі хорового співу, слухання музики, вивчення музичної грамоти, гри на музичних інструментах;
4) використання літературної творчості: вірші, казки, загадки, байки;
5) створення на уроках навчально - творчої атмосфери.
Механізм творчого розвитку учнів залежить від впровадження інноваційних методів у навчально-виховний процес. Художньо - творчі здібності, які розвиваються під час ігрової творчої діяльності, відбиваються на результатах навчання і виховання в цілому. Тому постають завдання застосовувати такі засоби і методи навчання, при яких творчі здібності формуються на найвищому рівні. Наукові дослідження та педагогічний експеримент переконують, що музичні здібності формуються і розвиваються у взаємозв'язку і взаємозумовленості з іншими творчими здібностями.
Отже, формування глибоких і міцних знань, умінь і навичок шляхом загальної естетизації та інтелектуалізації комплексних уроків можна вирішувати гармонізацію творчого розвитку школярів застосуванням ігрової діяльності.
Узагальнюючи викладене, зазначимо, що результати творчої реалізації учнів великою мірою залежать від наявності продуманої системи відповідних творчих завдань, емоційної налаштованості на спільну співтворчість учнів і вчителя у різних видах художньої діяльності.
Результати експериментальної роботи свідчать, що творчий досвід молодших школярів накопичується поступово, поетапно. Протягом навчальних років підвищувалися знання з музичної грамоти, самостійність виконання творчих завдань, проявлялася емоційна чутливість, що є важливим показником естетичної культури особистості учня.
У процесі практичної діяльності: співу, малювання, гри, інсценізації, танців - розвиток відбувається від наслідувальних дій до виникнення пошуку виразно-зображальних засобів, до появи спроб самостійного перенесення набутого художнього досвіду у своє повсякденне життя, творчу ініціативу.
Інсценування народних пісень композиторів - класиків та сучасних авторів різних жанрів - ліричних, календарних, жартівливих, побутових відіграє важливу роль у вихованні культури школярів, формуванні естетичних та моральних рис характеру, застосування яких доцільне на різних етапах уроків.
Експеримент показав, що творча ігрова діяльність посилює вплив міжпредметних зв'язків музики з літературою, живописом, історією, етнографією, хореографією, театралізованим дійством. Це підвищує ефективність вивчення предметів гуманітарного циклу в цілому, розширює кругозір школярів, посилює емоційно-естетичне сприймання матеріалу з інших предметів, поглиблює знання, про реальну дійсність та мистецтво. Таким чином, можна зробити висновки, що ігрова творча діяльність доставляє учням незрівнянну радість, естетичну насолоду, розвиває музично-творчі здібності, робить їх гуманними, духовно багатшими, сприяє самовираженню, прояву самостійності в засвоєнні художньо-смислової інтерпретації творів музичного мистецтва.
Список використаних джерел
1.Васько Є.В. Розвиваємо музичні здібності. - М.: Мій Світ, 2007.
2.Теплов Б.М. Психологія музичних здібностей. - М.: Наука, 2003.
3.Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів - К.: Абрис, 1997. - 416 с.ст.212-220
4.Посібник для вчителя Музично-дидактичні ігри.-М.:Львів,2006-ст.2-7.
5.Гумінська О.О. Уроки музики,ст.76,77.
6.Дверій Р. Музика.Методичний матеріал для вчителя.-Львів:ЛОІППо,2002 ст.
7. Дверій Р. Музична грамота в малюнках. – Львів: ЛОНМІО, 1994.
8. Артюх М. (упоряд.) Логопедична допомога дітям з вадами мови. – Київ: ВІПОЛ, 1996.
9. Початкова школа. 6»97 «Роль гри у навчанні і вихованні молодших школярів» С. 46-45.
10.Початкова школа. 9»97 «Дидактичні ігри» С. 49-50.
11 «Розвивающие игры». Б. Никитин. К. 1980. С. 10-12.
12.«Математичні ігри в 1-3 класах». М. І. Микитинська, И. Д. Мацько. К. 1980. С. 3-13.
14.«Вчися граючись». Л. В. Артемова. К. «Томіріс» 1990. С. 3-5.
Початкова школа. 7»1996. «Ігрові проблемні ситуації». Л. С. Ільяницька. С. 27-28.
15.Початкова школа. 3»1997. «Виховання естетичної чуйності до природи у процесі гри». О. Ткаченко. С. 53-54.
16.Початкова школа. 4»1996. «Музично-дидактичні ігри». С. 39.
