Мотивація і стимулювання трудової активності персоналу.
Мотивація праці (франц. motif – спонукальна причина) – це спонукання до активної трудової діяльності, яке ґрунтується на задоволенні важливих для людини потреб. Мотивація необхідна для продуктивного виконання прийнятих рішень і намічених робіт.
Схема переходу потреби в мотив:1
потреба
(нестаток у чомусь)
мотивація
(усвідомлення потреби)
мотив
(обґрунтування рішення)
Класична ситуація виникненя мотиву. (за Є.І.Ільїним)
І стадія. Формування первинного (абстрактного) мотиву.
ІІ стадія. Пошукова (мета) активність.
ІІІ стадія. Вибір конкретної мети та оформлення наміру її досягти.
ПОТРЕБИ І МОТИВАЦІЙНА ПОВЕДІНКА. Потреби неможливо безпосередньо спостерігати чи вимірювати. Про їхнє існування можна судити лише по поведінці людей. Психологи, спостерігаючи за людьми, визначили, що потреби служать мотивом до дії. Коли потреба відчувається людиною, вона будить у ній стан спрямованості. Наприклад, якщо ви відчуваєте потребу в складній роботі, це може спонукати вас спробувати досягти мети у вигляді одержання місця, що забезпечує її. Одержавши таке місце, ви можете знайти, що робота там насправді не така складна, як ви припускали. Це може змусити вас працювати з меншою ретельністю чи шукати інше місце, на якому ваша потреба буде задоволена. Ступінь задоволення, отриманий при досягненні поставленої мети, впливає на поведінку людини в подібних обставинах у майбутньому. Загалом, люди прагнуть повторити ту поведінку, яка асоціюється в них із задоволенням потреби й уникати такої, яка асоціюється з недостатнім задоволенням. Цей факт відомий як ЗАКОН РЕЗУЛЬТАТУ
Структура мотивації трудової діяльності, на думку В.А. Ядова, трьохкомпонентна. Вона містить у собі:
Матеріальні мотиви.
Моральні мотиви:
- моральні, які виникають на основі взаємин у групі і зв'язані з почуттям колективізму, товариства, взаємодопомоги;
- ідейні, що спираються на визначені принципи, погляди, ідеї. У даному контексті маються на увазі не ідейно-політичні принципи, а професійні. Наприклад, у лікарів вони виражені і узагальнені в «Клятві Гіппократа».
Змістовні мотиви (спонукання, що виникають на основі змісту трудової діяльності, наприклад почуття задоволення від творчої напруги сил, естетичного задоволення від добре зробленої роботи й ін.)
В. А. Отрут у книзі «Людина і його робота» узагальнив результати багаторічного соціологічного дослідження і виділив основні мотиви трудової діяльності:
Престиж професії.
Зміст праці.
Можливість просування по службі і підвищення кваліфікації.
Можливість заробітку.
Встановлення сприятливих взаємин з керівниками і колегами по роботі.
Ступінь гарантованості роботи.
Потреба — це нестаток суб’єкта в чомусь, що викликає спонукання до дії.
Мотив – це обґрунтування рішення задовольнити зазначену потребу в даному об’єктивному та суб’єктивному середовищі.
Первинні потреби закладені генетично, а вторинні виробляються в ході пізнання і знаходження життєвого досвіду.