11.8 Інші методи економічного механізму природовикористання

Усі методи економічного механізму природовикористання можна поділити:

– на компенсаційні, спрямовані на відшкодування вже завданих збитків; частка подібних платежів може стягуватися до завдання шкоди навколишньому середовищу, але загалом вони є джерелом нагромадження коштів на відшкодування вже вчинених негативних впливів;

– стимуляційні, спрямовані на запобігання збиткам. Тобто це нагромадження коштів та інші методи, що запобігають негативним впливам на середовище.

Однакові конкретні методи можуть бути використані також для компенсації збитків і їх запобігання.

Усі конкретні методи поділяються:

– на податкові інструменти( у тому числі акцизи);

– митні тарифи і стягнення;

– платежі (плата, збори);

– штрафи та інші санкції;

– пільгове фінансування (субсидії, дотації, гранти, кредити, виплати – відшкодування витрат; прискорена амортизація та ін.);

– цінові інструменти;

– премії, нагороди, призи;

– екологічне страхування.

До податкового механізму, крім емісійних податків на викиди забруднювальних речовин (про яки вже мовилося вище), належить велика кількість як компенсаційних, так і стимуляційних стягнень. Так, у багатьох країнах світу чинні такі екологічні податки:

– громадянські та інші екологічні податки стягуються на екологічні потреби загалом (наприклад, у Франції); на розв‘язання глобальних, національних чи регіональних потреб (стягуються також і з юридичних осіб), наприклад, податок на ліквідацію наслідків Чорнобильської аварії; у багатьох країнах – на розв‘язання конкретних місцевих екологічних проблем і охорону конкретних природних об‘єктів;

– транспортні екологічні податки стягуються з транспортних засобів, що є одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища (у багатьох країнах діє податок за використання автомобілів, літаків та ін.);

– транзитні транспортні податки збираються з іноземних транспортних засобів, що перетинають територію країни (в Україні є такий податок на перевезення вантажів);

– екологічні податки на товари, що є екологічно небезпечними або підлягають вторинному використанню (утилізації), наприклад, на добрива, пестициди, пластмасову тару, шини, батарейки і акумулятори, хімічні речовини (розчинники, мастила) та ін.;

– екологічні податки на паливо або вміст у них шкідливих речовин (свинцю, сірки та ін.);

– комунальні податки (на каналізацію, утилізацію відходів та ін.);

– пільгові екологічні податки (зменшення ставок податку або податку на прибуток для продукції екологічного призначення; дозвіл на долучення до собівартості екологічних витрат; податкові привілеї на інвестиції в екологічну сферу; режим прискореної амортизації обладнання екологічного призначення та ін.). Податкові пільги надаються на очисні споруди, моніторингові системи, рекультиваційну техніку, засоби індивідуального екологічного контролю, на переробку відходів, облагородження ландшафтів, екологічну освіту, рекреаційні послуги і екотуризм, роботу заповідних об‘єктів. Можуть бути зменшені податки на землю, що використовується для екологічної діяльності, на екологічно чисту продукцію і технології, на використання виснажених і бідних природних ресурсів та ін.;

– акцизи на паливо і ресурсну сировину впроваджують з метою підняття їх ціни для економнішого використання.

Митні стягнення впроваджуються на імпорт екологічно небезпечної продукції (наприклад, на старі автомобілі, пестициди, відходи, озоноруйнівні речовини та ін. Навпаки, мито зменшується або зовсім анулюється на екологічно чисту продукцію і технології, екологічне обладнання, прилади та ін. Вивізні тарифи можуть підвищуватися на сировинну продукцію (метали, паливо, сировину) і зменшуватися для вивозу продукції, ящо заміщує експорт сировинних галузей (машинобудування, поліграфічна та інші види продукції обробної промисловості).

Екологічні платежі загалом такі, як і в нашій країні – за використання ресурсів і за забруднення, за несанкціоноване використання або пошкодження природних ресурсів. У багатьох країнах існують платежі за шумове, електромагнітне та інші специфічні види забруднення.

Екологічні штрафні санкції поширені для відшкодування багатьох видів збитків і недотримання екологічного законодавства. Окремо треба визначити відповідну систему міжнародних екологічних штрафних санкцій.

Методи пільгового фінансування:

– субсидії бувають прямими (незворотна державна допомога) і побічними (пільгові кредити і податки); як правило, субсидуються державні природоохоронні програми, важливі екологічні науково-дослідні і конструкторські роботи, міжнародні екологічні проекти, освітні й культурні екологічні програми та ін.;

– дотації – це також переважно державна допомога, але надається вона для відшкодування збитків або на спеціальні цілі. Це може бути допомога сільському господарству на вирощування продукції без використання отруйних речовин (пестицидів та ін); на нову продукцію екологічного призначення для її просування на ринку; на господарювання в особливому екологічному режимі; регіонам і навіть країнам, що сповільнюють власний індустріальний розвиток заради збереження унікальних природних комплексів світового значення;

– гранти надаються на виконання спеціальних екологічних досліджень, вироблення проектів, програм охорони природи, конструкторські роботи у сфері проектування нового обладнання, приладів з відповідними екологічними характеристиками;

– кредити надаються для пільгового фінансування природоохоронних заходів різного характеру; пільги розрізняються за термінами, обсягами, гарантіями, процентними ставками кредитування;

– виплати, що відшкодовують втрати і витрати екологічного призначення, стягуються від винуватців екологічної шкоди, екологічних фондів, держави та інших підприємствам чи іншим об‘єктам, окремим особам, які постраждали від екологічного лиха (аварії, стихії), змушені існувати в несприятливих екологічних умовах або втрачають вигоду заради збереження цінних природних об‘єктів та ін.;

– прискорена амортизація використовується для прискореної модернізації основних фондів екологічного призначення.

Цінові інструменти використовують у сфері збільшення або зменшення (прямого і непрямого регулювання) цін на електроенергію, паливо, природні ресурси для різних споживачів і термінів використання з метою ліпшого використання ресурсів і захисту споживачів з низьким рівнем доходу; для пільгового режиму роботи екологічно орієнтованих підприємств; для стимулювання випуску екологічно чистої продукції та ін.

Премії, нагороди, призи, маркетингове сприяння, надання додаткових ресурсів, інформаційна підтримка підприємств та ін. надають для підприємств та інших об‘єктів, спрямованих на різні види екологічної діяльності.

Екологічне страхування призначене для відшкодування екологічних збитків від непередбачених ситуацій (аварії, катастрофи та ін.). Страхуванню підлягають також підприємства та інші об‘єкти, що є носіями екологічного ризику (наприклад, трубопроводи, військові підприємства й організації, АЕС та ін.). Екологічне страхування один з найпоширеніших важелів у багатьох розвинених країнах.

У нашій країні усі розглянуті засоби економічного регулювання раціонального природовикористання, охорони природи та забезпечення екологічної безпеки розвинені слабо, крім платежів за ресурси і забруднення. По суті, цей механізм ще тільки треба формувати в Україні.

Питання і завдання для самоконтролю

1. Визначте поняття еколого-економічних систем і еколого-економічного оптимуму природовикористання.

2. Проаналізуйте суть, мету і завдання науки “екологічна економіка”.

3. Поняття предмету дослідження і структури науки “економіка природовикористання”.

4. Охарактеризуйте види методів економічного регулювання природовикористання та їх суть.

5. У чому полягає суть економічної оцінки природних ресурсів? Які види і методи оцінок існують?

6. Розкрийте суть і вивчіть формули рентної і затратної видів оцінок, а також оцінку за замикаючими витратами. У яких випадках і для яких видів ресурсів вони використовуються?

7. Роль та функції державних кадастрових оцінок природних ресурсів. Кадастри яких ресурсів вироблені в Україні?

8. Проаналізуйте суть платежів (зборів) за використання природних ресурсів і процедуру їх встановлення.

9. Які види платежів існують в Україні за використання землі, надр, водних і лісових ресурсів, об‘єктів тваринного світу, радіочастотних ресурсів?

10. Як розподіляються збори за використання ресурсів в Україні?

11. Визначте суть відшкодування збитків за забруднення та інші порушення стану навколишнього природного середовища.

12. У чому полягає суть еколого-економічної і еколого-соціальної оцінки збитків? ЇЇ мета та особливості, труднощі обчислення збитків.

13. Які альтернативні підходи щодо оцінки збитків існують? Поняття про компенсаційні, попередженні та залишкові збитки.

14. Що визначає поняття суспільні екологічні витрати?

15. Які методи оцінки збитків від забруднення та інших негативних явищ існують?

16. У чому полягає зміст і специфіка використання витратної методики оцінки збитків?

17. Охарактеризуйте і вивчіть формули, за якими нараховуються в Україні платежі за забруднення атмосфери (від стаціонарних і пересувних джерел), водойм, розміщення відходів.

18. Проаналізуйте види і обсяги штрафних санкцій в Україні за несанкціоноване використання об‘єктів рослинного і тваринного світу, збитки природно-заповідному фондів, внаслідок аварійних ситуацій.

19. Охарактеризуйте найпоширеніші на світі види економічного механізму природовикористання і відшкодування збитків: податки, митні платежі, прямі платежі за забруднення, штрафи, пільгове фінансування, цінові інструменти, екологічне страхування, премії і дотації та ін.