Розвиток світової політичної думки

1 Політологія думки – погляди, ідеї та теорії мислителів, стосовно політики,влади,державних устроїв, політичних лідерів.

3-4 тис. до н.е. стародавній світ

Стародавній схід – прирів. правителя до Божества,ідеї тільки жорстокої, диспатичної держави.

Конфуцій, Шан Ян.

Стародавня греція – основні ідеї: свобода,справедливість, демократія, ідеї різних форм державного устрію(монарх. республіка).

Демократія – влада народу.

Платон: ідеальною є держава, в якій реалізується принци справедливості(філософи керують,воїни – захищають, решта населення – працюють)

Арістотель: розподілив форми держав на правельні і правельні. Вперше запропонував розподіл влади на 3 гуліки: законодавча,виконавча,судова.

Стародавній рим: Цицерон: підкреслював особливу роль державного лідера в житті суспільства.

2 4-15 ст. період Середніх віків.

Світогляд людини середньовіччя називається геоцентризм.

Все у світі створено Богом, людина нічого не варта, не може змінювати свою долю,а тим більше вплинути на розвиток держави.

Мислителі: А. Августин, Ф. Аквінський – ідеї про Божественне походження державної влади. Найкраща держава монархія.

14-16 ст. – Період Відродження.

Зароджується новий світогляд – Гуманізм.

На першому місці людина, а не Бог. Людина завдяки своїм здібностям може змінити власну долю і вплинути на розвиток держави.

Передові мислителі висловлюють ідеї республіки, прав і свобод людини.

Мислителі: Ніколо Макіавеллі.

“Мета випроваджує засоби”

Головна мета зміцнення держави.

Ідеальний правитель – це політик, який досягає мети використовуючи всі можливі засоби.

3 18 – поч. 19 ст. – період нового часу.

Зародження ідеологій лібералізму засновник: Джон Локк та концентризму засновник : Берк.

Монтеск’є – розвинув ідею розподілу державної влади на законодавчу, виконавчу, судову.

Гілки влади повинні бути незалежними, але і контролювати 1-1ну.

Томас Гоббс – спростовує теорію про Божественне походження держави.

Держава створена людьми (суспільний договір).

Жан-Жак Руссо – ідея народного суверенітету, верховенства влади народу.

Заперечував розподіл влади і необхідність вибірних органів влади.

Пропонував всі закони приймати на референдумі.

4 20-21 ст. сучасний етап.

Формування різноманітних політичних теорій:

• Макс Вебер – класифікація політичного лідерства та влади.

• Паретто і Моска – теорія еліт.

Козер і Даріндорф – теорія політичних конфліктів.

Розвиток політичної думки в україні

План

1 Політична думка періоду Київської Русі

2 Політична думка Литовсько - Польського періоду

3 Політична думка періоду визвольної війни та гетьманщини

4 Політична думка 19 ст

1 Нестор – ідеї божественного походження владі, засудження міжусобиць між князями.

Іларіон – церква повинна служити державі.

Руська Правда – регулювала суспільні відносини, закон захищав людське життя честь та власність.

Мономах – князь повинен бути взірцем, дотримування законів і справедливості.

Необхідність об’єднання земель К. Р. – Слово о полку Ігореві .

2 Петро Скарга – відносини між православною та католицькою церквами на території Українських землях.

Вишенський – ідея рівності всіх людей, засудження поділу на багатих та бідних, але вважав що це зло можна подолати за допомогою молитви.

Оріховський – спростовує ідеї божественного походження влади.

3 Під час визвольної війни прогресивні республіканські ідеї на укр. Землях реалізовувалися на практиці. Укр. Держава створена на звільнених від поляків землях була демократичною козацькою республікою.

Конституція прав та свобод не була реалізована на практиці.

Прокопович – ідеальна держава – абсолютна монархія, але правитель в ній повинен бути високо освіченою людиною.

4 Драгоманов – ідеї надання автономії укр. Землям у складі Росії та Австро-Угорщині, проведення демократичних реформ.

Франко – революційно демократичні ідеї (боротьба за надання селянам землі, покращення становища робітників, надання політичних прав населенню.

Дисидент – інакомислячий.

Організація – Українська Робітничо – Селянська Спілка (1958р)

Лідер – Левко Лук’яненко

Мета – вихід УРСР із СРСР мирним шляхом. Проведення демократичних реформ над в Україні.

1961 – судовий процес над її членами.

2 Організація – Українська Гельсінська Спілка (1976р)

Лідер – Микола Руденко

Активні учасники – Тихий, Григоренко, Лук’яненко, Чорновіл, Стус….(36 штук)

Мета – сприяли виконанню угоди, що підписав СРСР у м. Гельсинки (про дотримання прав людини)

Діяльність – знайомство українців з Декларацією прав людини в УРСРС, про незаконні арешти, про політичних в’язнів та їхнє становище у в’язниці.

Політична влада

Влада – це реальна здатність суб’єкта здійснювати свою волю впливати на діяльність і поведінку інших людей.

Види влади:

-Економічна;

-Сімейна;

-Адміністративна;

-Політична.

Політична влада – це реальна здатність суб’єкта впливати на прийняття та реалізацію політичних рішень на суспільно-політичну поведінку окремих людей соц.. груп та об’єднань.

Особливості політичної влади:

• Здатність та готовність суб’єктів здійснювати політичну волю.

Волюнтаризм – це політика, яка керується включно бажаннями та рішеннями осіб, які її проводять.

• Різні політичні суб’єкти ведуть боротьбу за поширення свого впливу на більшу територію на більшу к-сть людей.

• Наявність органів та організацій, через які здійснюється політична влада.

Напрямок політології, який вивчає владу – кратологія.

Функції політ. влади:

• Інтегративна – влада забезпечує об’єднання всіїсуспільно-політичних сил для досягнення осн. цілей розвитку суспільства.

• Регулятивна – влада повинна регулювати розвиток різних сфер суспільного життя.

• Стабілізаційна – влада повинна забезпечувати стабільний розвиток держави і суспільства.

Форми політичної влади:

• Влада громадської орг..

• Влада політичної партії.

• Державна влада – це форма політичної влдаи, с-ма органів та установ, які здійснюють керівництво суспільством.

Політичний режим – це сукупність засобів здійснення влади.

Основні типи політичних режимів:

• Тоталітаризм;

• Авторитаризм;

• Демократія.

За типом політичного режиму визначають і тип політичної влади.

Тоталітиризм – система насильницького панування правлячої верхівки, організованої у суспільній військово-бюрократичний апарат на чолі з лідером.

Політична система

1 Політична система – це система взаємовідносин державних та недержавних політичних органів і організацій( органи державної влади, політичні партії)

Структура політичної системи:

1 Сукупність політичних органів і організацій які існують в даній державі.

2 Політичні відносини.

3 Політичний режим.

2 Політичні системи поділяють за типом політичного режиму на тоталітарні, авторитарні, демократичні.

Тоталітарні – це система насильницького панування правлячої влади.

• Всебічний та всеохоплюючий контроль

• Єдина загальнообов’язкова ідеологія

• Однобічна диктатура

• Безмежна влада лідера

• Воєнна економіка

• Репресії проти інакомислячих

Авторитаризм – система управління, за якої майже вся влада сконцентрована в руках одного або декількох лідерів.

• Безмежна влада лідера

• Обмеження політичного права громадян

• Обмежені демократичні елементи

• Зведені до мінімуму участь громадян у управлінні державою

• Відсутність єдиної загальнообов’язкової ідеології.

Демократія - тип політичної влади, за якої реально забезпечено верховенство влади народу, можливості впливу громадян на процес формування органів влади та прийняття політичних рішень.

• Виборність головних органів влади

• Рівність громадян у правах

• Існування багатьох політичних партій

• Принцип поділу держави на 3 гілки

• Гласність щодо всієї діяльності державних органів

Держава в політичній системі суспільства