
- •Теми лабораторних занять
- •Загальні правила виконання лабораторного практикуму.
- •Хімічні реактиви, їх зберігання та робота з ними
- •Хімічний посуд
- •Посуд загального призначення
- •Посуд спеціального призначення
- •Мірний посуд
- •Нескляний посуд
- •Лабораторна робота № 2. Основні закони хімії. Визначення еквівалентної маси цинку
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Обробка результату
- •Контрольні питання та завдання
- •Хід виконання роботи.
- •Обробка результатів
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Обробка результатів
- •Дослід 2. Вивчення впливу каталізатора (інгібітору) на швидкість реакції
- •Хід виконання роботи.
- •1. Каталітична дія іонів купруму на швидкість окиснення калій йодиду пероксидом водню в кислому середовищі
- •2. Уповільнення взаємодії нітратної кислоти з міддю за допомогою тіосечовини.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 4. Визначення теплового ефекту реакції нейтралізації
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •2. Розрахуйте кількість речовини (кислоти) в молях, що знаходиться у заданому об’ємі розчину:
- •Обробка результатів
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 5 Приготування розчинів певної концентрації.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 6.
- •Слабкої кислоти
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Обробка результатів
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 7. Гідроліз солей
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 8. Окисно – відновні реакції.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 9. Вивчення методів добування неорганічних сполук різних класів та їх властивостей
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 10. Хімія елементів та їх сполуки. Елементи I та II групи, головної підгрупи.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 11. Твердість води. Визначення зальної твердості води комплексонометричним методом.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Обробка результатів
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 12. Хімія елементів та їх сполуки. Дослідження властивостей нітрогенвмісних сполук
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 13. Хімія елементів та їх сполуки. Дослідження властивостей сульфурвмісних сполук
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 14. Хімія елементів та їх сполуки. Дослідження властивостей сполук мангану та хрому.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 15. Вивчення властивостей елементів підгрупи феруму. Синтез сполук феруму, кобальту, нікелю.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 16. Комплексні сполуки. Методи отримання та їх хімічні властивості
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Додаток
- •Рекомендована література.
Мірний посуд
Мірна посуда використовується для вимірювання об’єму рідини. До мірного посуду відносять бюретки, мірні колби, піпетки, вимірювальні циліндри, мензурки.
Бюретки використовують для вимірювання точних об’ємів рідин при титруванні. Розрізняють бюретки об’ємні, вагові, поршньові, мікробюретки і газові. Найбільш поширені в лабораторній практиці об’ємні та мікробюретки.
Об’ємні бюретки (рис.20)– це вузькі довгі градуйовані скляні трубки з ціною поділки від 0,1 до 0,01 мл, призначені для виливання з них потрібних об’ємі рідин через зливний кран або спеціальний пристрій на нижньому кінці бюретки. Бюретки закріплюють на лабораторних штативах в лапках (рис.21). Мікробюретки відрізняються від звичайних об’ємних тим, що мають мінімальну ціну поділки шкали – 0.01 мл і дає можливість робити відлік з похибкою до 0.05 мл.
Рис. 20. Об’ємні бюретки Рис. 21. Закріплення бюреток
Мірні колби (рис.22) мають вузьку витягнуту шийку та в більшості випадків пришліфовану пробку. Їх використовують для приготування визначеного об’єму розчину необхідної концентрації. Позначка на звуженій частині колби вказує на межу заповнення рідиною, об’єм якої за визначеної температури дорівнює тому, що вказаний на клеймі колби. В лаборатоній практиці використовують колби місткістю 25, 50, 100, 200, 250, 500, 1000, 2000 мл.
.
Рис. 22. Мірні колби
Піпетки призначені для точного вимірювання об’єму рідини. . Піпетки випускають градуйовані (рис. 23 а) і неградуйовані (піпетки Мора) (рис.23 б). Піпетки калібровані по воді, ними можна користуватися для вимірювання об'єму рідин, близьких за в'язкістю до води. Піпетки бувають різних об’ємів: від 5 до 100 мл. Розчин втягується в піпетку за допомогою гумової груші з а допомогою груші.
В тому випадку, коли потрібно відібратималий об’єм рідини, використовують мікропіпетки ємкістю 1, 2, 3 і 5 мл. (рис. 24)
Мірні циліндри використовують для вимірювання об'ємів рідин, які наливають або підлипають в межах повного об'єму циліндра чи його частини. Мірні циліндри бувають з пришліфованою пробкою, носиком. (рис. 25)
Мензурки (рис.26) використовують для вимірювань об'ємів, відстоювання каламутних рідин. Мензурки бувають циліндричної або конічної форми.
Рис.23. Піпетки Рис. 24. Мікропіпетки
а
– звичайний циліндр ;
б – з пришліфованою
пробкою Рис. 26. Мірні циліндри
Рис. 25. Конічна мензурка
Нескляний посуд
Посуд з фарфору має більшу термостійкість (до 1300 °С) і механічну міцність, ніж скляний. Тонкостінний фарфоровий посуд витримує різкі перепади температур, в ньому можна проводити пропікання речовин на газовому пальнику, у муфельній печі, випарювання на піщаній бані. Промисловість випускає фарфорові стакани (рис. 27), випарювальні чашки ( рис. 28), лійки, ступки (рис.29), тиглі (рис.30).
Рис. 27.Комплект фарфорових чашок Рис. 28. Комплект випарювальних стаканів
Рис. 29. Фарфорова ступка Рис. 30. Фарфоровий тигель