
- •Теми лабораторних занять
- •Загальні правила виконання лабораторного практикуму.
- •Хімічні реактиви, їх зберігання та робота з ними
- •Хімічний посуд
- •Посуд загального призначення
- •Посуд спеціального призначення
- •Мірний посуд
- •Нескляний посуд
- •Лабораторна робота № 2. Основні закони хімії. Визначення еквівалентної маси цинку
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Обробка результату
- •Контрольні питання та завдання
- •Хід виконання роботи.
- •Обробка результатів
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Обробка результатів
- •Дослід 2. Вивчення впливу каталізатора (інгібітору) на швидкість реакції
- •Хід виконання роботи.
- •1. Каталітична дія іонів купруму на швидкість окиснення калій йодиду пероксидом водню в кислому середовищі
- •2. Уповільнення взаємодії нітратної кислоти з міддю за допомогою тіосечовини.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 4. Визначення теплового ефекту реакції нейтралізації
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •2. Розрахуйте кількість речовини (кислоти) в молях, що знаходиться у заданому об’ємі розчину:
- •Обробка результатів
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 5 Приготування розчинів певної концентрації.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 6.
- •Слабкої кислоти
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Обробка результатів
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 7. Гідроліз солей
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 8. Окисно – відновні реакції.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 9. Вивчення методів добування неорганічних сполук різних класів та їх властивостей
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 10. Хімія елементів та їх сполуки. Елементи I та II групи, головної підгрупи.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 11. Твердість води. Визначення зальної твердості води комплексонометричним методом.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Обробка результатів
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 12. Хімія елементів та їх сполуки. Дослідження властивостей нітрогенвмісних сполук
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 13. Хімія елементів та їх сполуки. Дослідження властивостей сульфурвмісних сполук
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 14. Хімія елементів та їх сполуки. Дослідження властивостей сполук мангану та хрому.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 15. Вивчення властивостей елементів підгрупи феруму. Синтез сполук феруму, кобальту, нікелю.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 16. Комплексні сполуки. Методи отримання та їх хімічні властивості
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Додаток
- •Рекомендована література.
Посуд загального призначення
Пробірки необхідні для проведення аналітичних, мікробіологічних та інших робіт. Крім простих пробірок, застосовують градуйовані та центрифугальні конічні (рис.3)
Рис. 3. Проста та градуйована пробірки
Лійки використовують для переливання рідин, фільтрування та інших операцій. Вони бувають різних діаметрів, мають гладку і ребристу внутрішню поверхню, а також |різної довжини трубку При роботі їх встановлюють у спеціальному штативі або в кільці (рис.4). Воронки аналітичні (рис.5) використовують для фільтрування; ділильні (рис.6) — розподілу рідин, що не перемішуються; крапельні (рис.7) - для додавання рідини в реакційну масу.
Рис.4. Закріплення скляної Рис.5. Аналітична воронка Рис. 6. Ділильні воронки
хімічної воронки у штативі
Рис. 7. Крапельні воронки
Колби з плоским дном (рис. 8) бувають різної місткості - від 50 см3 до кількох дм3, з шліфами і без них. Їх виготовляють з різних сортів скла. Колби використовують для проведення хімічних реакцій.
Конічні колби Ерленмейєра (рис.9) застосовують для титрування. Вони бувають різної місткості та форм.
Рис. 8. Колби плоскодонні Рис. 9. Конічні колби Ерленмейєра
Хімічні стакани (рис. 10) – тонкостінні циліндри різної ємкості (від 25 до 2000 мл). Вони бувають двох видів: з носиком і без. Стакани найчастіше виготовляють зі спеціального скла.
Кристалізатори (рис.11) – тонкостінні та товстостінні плоскодонні посудини різної місткості – використовують для перекристалізації речовини.
Рис. 10. Хімічні стакани Рис. 11. Кристалізатор
Холодильники – прилади, які використовуються для охолодження і конденсації парів рідин. Холодильники, які призначаються для збирання конденсату називаються прямими (рис.12), а холодильники, з яких конденсат вертається у процес – зворотніми (рис.13).
Рис.12. Прямий холодильник Рис.13. Зворотній холодильник (кульковий)
Лібіха
На рис.12:
1- форштос;
2- рубашка
Посуд спеціального призначення
Ексикатори (рис.14) – прилади, які використовують для повільного висушування та для зберігання речовин, які легко поглинають вологу з повітря. Обов’язково до ексікатора кладуть водопоглинаючі речовини: хлористий кальцій, силікагель чи окис алюмінію (бузводну) та інш.
Також до посуду спеціального призначення відносяться круглодонні колбі (рис.15). Вони використовуються в тих же випадках, що й з плоским. Установлюють їх на спеціальні підставки, які мають заглиблення.
Рис.14. Ексикатор Рис.15. Круглодонні колби
Речовина, яку зважують на аналітичних терезах, повинна знаходитись в якій-небудь тарі: годинниковому склі, бюксі(рис. 16) чашці Коха (рис.17), чашці Петрі (18) та інш.
Щоб запобігти попаданню пилу та інших забруднень, хімічні стакани, колбі та чашки в процесі роботи накривають годинниковими скельцями або чашками Петрі.
Рис. 16. Стаканчики для Рис. 17. Чашка Коха Рис.18. Чашки Петрі
зважування
Дефлегматори (рис.19) використовують для фракційної перегонки рідини. Вони бувають різноманітної форми та розмірів.
а ,б – кулькові
в – ялинковий;
г – з насадкою
Рис. 19. Дефлегматори