
- •Теми лабораторних занять
- •Загальні правила виконання лабораторного практикуму.
- •Хімічні реактиви, їх зберігання та робота з ними
- •Хімічний посуд
- •Посуд загального призначення
- •Посуд спеціального призначення
- •Мірний посуд
- •Нескляний посуд
- •Лабораторна робота № 2. Основні закони хімії. Визначення еквівалентної маси цинку
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Обробка результату
- •Контрольні питання та завдання
- •Хід виконання роботи.
- •Обробка результатів
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Обробка результатів
- •Дослід 2. Вивчення впливу каталізатора (інгібітору) на швидкість реакції
- •Хід виконання роботи.
- •1. Каталітична дія іонів купруму на швидкість окиснення калій йодиду пероксидом водню в кислому середовищі
- •2. Уповільнення взаємодії нітратної кислоти з міддю за допомогою тіосечовини.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 4. Визначення теплового ефекту реакції нейтралізації
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •2. Розрахуйте кількість речовини (кислоти) в молях, що знаходиться у заданому об’ємі розчину:
- •Обробка результатів
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 5 Приготування розчинів певної концентрації.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 6.
- •Слабкої кислоти
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Обробка результатів
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 7. Гідроліз солей
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 8. Окисно – відновні реакції.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 9. Вивчення методів добування неорганічних сполук різних класів та їх властивостей
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 10. Хімія елементів та їх сполуки. Елементи I та II групи, головної підгрупи.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 11. Твердість води. Визначення зальної твердості води комплексонометричним методом.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Обробка результатів
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 12. Хімія елементів та їх сполуки. Дослідження властивостей нітрогенвмісних сполук
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 13. Хімія елементів та їх сполуки. Дослідження властивостей сульфурвмісних сполук
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 14. Хімія елементів та їх сполуки. Дослідження властивостей сполук мангану та хрому.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 15. Вивчення властивостей елементів підгрупи феруму. Синтез сполук феруму, кобальту, нікелю.
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Лабораторна робота № 16. Комплексні сполуки. Методи отримання та їх хімічні властивості
- •Теоретичний мінімум.
- •Хід виконання роботи.
- •Контрольні питання та завдання
- •Додаток
- •Рекомендована література.
Лабораторна робота № 13. Хімія елементів та їх сполуки. Дослідження властивостей сульфурвмісних сполук
Мета роботи: вивчити хімічні властивості сульфурвмісних сполук.
Матеріали і обладнання: мідний дріт, цинк (гранули), залізна стружка, розчини: калій перманганат 0,5н, плюмбум нітрат 0,5н, манган (ІІ) сульфат 0,5н, хлоридна кислота 2н (густина 1,19г/см3), нітратна кислота 2н (густина 1,4 г/см3), сульфатна кислота конц. (густина 1,98 г/см3), розчин 2н натрій сульфат, свіжовиготовлений розчин амоній сульфід, розчин барій хлорид 2н. Штативи для пробірок, пробірки, скляні палички, пробіркотримачі, спиртівка, термометр, лакмусовий папір, папір звичайний.
Теоретичний мінімум.
Сульфур – належить до р-елементів VІА-групи третього періоду. Будова зовнішньої оболонки атома 3s23р4. Число неспарених електронів у атомі сульфуру може бути збільшено шляхом переходу s- і р-електронів на d-підрівень зовнішньої електронної оболонки. У зв'язку з цим, сульфур може проявляти валентність, яка дорівнює не лише ІІ, але також IV і VI.
Сульфур трапляється в природі як у вільному стані, так і в різних сполуках. Загальний вміст сульфуру в земній корі становить 0,1%. При звичайному тиску сірка утворює крихкі кристали жовтого кольору, плавкі при температурі 112,80С.
Сірка нерозчинна у воді, досить добре розчиняється в органічних розчинниках. Утворює декілька алотропних модифікацій – ромбічну, моноклінну і пластичну. Типовий неметал, реагує з багатьма металами; наприклад, з міддю, залізом, цинком, сірка сполучається безпосередньо, утворюючи сульфіди. Сульфур взаємодіє майже зі всіма неметалами. Воднева сполука сульфуру - сірководень H2S – безбарвний газ із характерним запахом білка, що гниє, горить блакитним полум'ям:
2H2S + 3O2 → 2H2O + SO2.
В умовах нестачі кисню і більш низькій температурі сірководень окиснюється тільки до вільної сірки.
Сірководень розчинимо у воді (один об'єм води розчиняє 2,5 об'єму сірководню). Розчин сірководню у воді називається сірководневою водою, це слабка двохосновна кислота, утворює два ряди солей – середні і кислі (натрій сульфід Na2S і натрій гідрогенсульфід NaHS).
Сірководень – сильний відновник, оскільки сульфур, що входить до складу має ступінь окиснен-
ня -2:
H2S + 4Cl2 + 4 H2O → H2SO4 + 8HCl.
Сульфур утворює два оксиди – SO2 сульфур оксид(IV) і SO3 сульфур оксид(VI).
Сульфур оксид(IV) (діоксид сірки) – безбарвний газ з різким запахом, добре розчиняється у воді, розчин діоксиду сірки у воді – сульфітна кислота H2SO3.
Сульфітна кислота утворює два ряди солей – сульфіти і гідрогенсульфіти, які застосовують в текстильній промисловості під час фарбування тканин.
Сульфітна кислота виявляє окисно-відновну двоїстість:
H2SO3 + Cl2 + H2O → H2SO4 + 2HCl;
H2SO3 + 2H2S → 3S + 3H2O.
Сульфур оксид (VI) (триоксид сірки) – безбарвна рідина густиною 1,92г/см3, з температурою кипіння 44,70С і температурою кристалізації 16,80С.
Триоксид сірки – ангідрид сульфатної кислоти, яка утворюється при взаємодії SO3 з водою:
SO3(рід) + H2O(рід) → H2SO4(рід).
Безводна сульфатна кислота – безбарвна масляниста рідина з температурою кристалізації 10,30С, розчиняється у воді з виділенням великої кількості теплоти. Тому, щоб уникнути розбризкування розігрітого поверхневого шара розчину, треба вливати сульфатну кислоту у воду невеликими порціями.
Концентрована сульфатна кислота – сильний окисник, вона окиснює HI і HBr до вільних галогенів, вугілля – до С, сірку – до SO2.
Схеми взаємодії сульфатної кислоти з металами наведені в таблицях 13.1 і 13.2.
Таблиця 13.1. - Взаємодія розбавленої сірчаної кислоти з металами
H2SO4(розб) (окисник Н+) |
||
Активні |
Середньої активності |
Малоактивні |
реагують |
реагують, реагує і пасивується Рв |
не реагують |
Продуктом відновлення розбавленої сульфатної кислоти є газоподібний водень.
Таблиця 13.2 - Взаємодія концентрованої сірчаної кислоти з металами
H2SO4(конц) (окисник S+6) |
||||
Активні |
Середньої активності |
Малоактивні |
||
реагують |
реагують, реагують і пасивуються: Al, Fe |
реагують: Cu, Hg |
не реагують: Ag, Au, Ru, Os, Rh, Ir, Pt |
|
Кислота відновлюється переважно до таких продуктів: |
||||
H2S |
S |
SO2 |
- |
Сульфатна кислота – сильна двохосновна кислота, утворює два ряди солей: середні та кислі (наприклад, натрій сульфат Na2SO4 і натрій гідрогенсульфат NaHSO4).