5. Енергія океанів
Величезні кількості енергії можна отримати від морських хвиль. Потужність,
яка переноситься хвилями по глибокій воді, пропорційна квадрату їх амплітуди
і періоду. Тому найбільший інтерес становлять довгоперіодні (Т ~ 10 сек)
хвилі великої амплітуди (а ~ 2 м), котрі дозволяють знімати з одиниці довжини
гребеня в середньому 50-70 кВт/м.
Перетворення теплової енергії океану
Світовий океан – величезний природний колектор сонячного випромінювання.В ньому між теплими поверхневими водами, які поглинають сонячне випромінювання,та більш холодними придонними різниця температур становить до 20-25 °С. Це забезпечує запас теплової енергії, що безперевно поповнюється і яка принципово може бути перетворена в інші види. Термін перетворення теплової енергії океану ОТЕС – ocean termal energy conversіon – означає перетворення деякої частини цієї теплової енергії в роботу і далі в електричну енергію. На рис.5 зображена схема такого пристрою, що дозволяє здійснити процес цього перетворення. Це теплова машина, що приводиться в дію різницею температур між холодною Тс водою, що піднята з глибини, і гарячою водою 1 з температуою Тh = Тс + ΔТ, зібраною з поверхні. Робоча рідина (робоче тіло), циркулюючи по замкненій схемі, відбирає тепло від гарячої води в теплообміннику випаровувала 2, в паровій фазі приводить у дію турбіну 4, пов’язану з генератором 5, а потім конденсується в конденсаторі 6, який охолоджується холодною водою 7.
На цьому цикл завершується.
Рис. 5 Схема перетворення теплової енергії океану
ВИСНОВОК
Сонячна радіація – це невичерпне відновлюване джерело екологічно чистої
енергії. Розподіл глобального потоку сонячної радіації на поверхні земної кулі нерівномірний. Кількість сонячної енергії, яка надходить за рік на 1 м2 поверхні Землі, змінюється приблизно від 3000 МДж/м2 на півночі до 8000 МДж/м2 в пустелях.
Енергія Сонця досить розсіяна і для її використання застосовують різні
геліоенергетичні установки.
За кордоном вітрова енергетика стала одним з напрямків використання нетрадиційних відновлюваних джерел енергії (НВДЕ), які найбільш динамічно
розвиваються в Данії, Англії, США, Австралії, Новій Зеландії, Франції, Німеччині.
Потужність сучасних вітроелектростанцій коливається від десятків до декількох тисяч кіловат. Застосовують їх для різних цілей – освітлення, перемелювання зерна, зрошування полів, осушення боліт, роботи лісопилок та інших машин.
Основа біомаси (з чого складаються рослини, тварини) – органічні сполуки
вуглецю, які в процесі з’єднання з киснем при згорянні чи в результаті природного метаболізму виділяють тепло. За допомогою хімічних чи біологічних процесів біомаса може бути трансформована у паливо – газоподібний метан, рідкий метанол, тверде деревне вугілля.
Якість геотермальної енергії звичайно невелика, і краще її використовувати
для опалювання будівель та інших споруд або для попереднього підігріву робочих тіл звичайних високотемпературних установок. Такі опалювальні системи вже діють у багатьох країнах світу.
Світовий океан – величезний природний колектор сонячного випромінювання.В ньому між теплими поверхневими водами, які поглинають сонячне випромінювання,та більш холодними придонними різниця температур становить до 20-25 °С. Це забезпечує запас теплової енергії, що безперевно поповнюється і яка принципово може бути перетворена в інші види.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
. Основи технологій виробництва в галузях народного господарства: Навч. посібн.: (2-е видання із змінами та доповненнями)/[Е.П. Желібо, М.А. Овраменко, В.М. Буслик та інші] – К.: Кондор, 2009. – 520с.
. Основи технологій виробництва в галузях народного господарства: Навч. посібн.:/[Е.П. Желібо, М.А. Овраменко, В.М. Буслик та інші] – К.: Кондор, 2005. – 716с.
Клименко Л.П., Соловйов С.М., Норд Г.Л. Системи технологій: Навч. посібник. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2007. – 600с.
Остапчук М.В. Системи технологій (за видами діяльності: Навч. посібник/М.В. Остапчук, А.І. Рибак. – К. 2003. – 888с.
Дичковська О.В. Системи технологій галузей народного господарства: Навч. посібн.:/ О.В. Дичковська. – К.: ІСДО, 1995. – 312 с.