
- •1.Сутність бюджетного менеджменту.
- •Система управління бюджетом.
- •Складові бюджетного менеджменту.
- •4. Сутність і роль бюджету.
- •5. Бюджетний устрій і бюджетна система.
- •6. Склад і структура доходів і видатків бюджету.
- •7. Бюджетний дефіцит і методи його оптимізації.
- •9. Міністерство фінансів України – центральний орган державної виконавчої влади у сфері фінансової діяльності.
- •10. Контрольно-ревізійна служба України і Державне Казначейство: завдання, ф-ції, структура.
- •11. Державна податкова служба України: Завдання, ф-ції, структура.
- •12. Рахункова палата України: Завдання, функції, структура.
- •13. Економічні основи бюдж. Планування, зміст, принципи,завдання.
- •15. Бюджетний регламент, його зміст, завдання, етапи.
- •16. Кошторисне панування.
13. Економічні основи бюдж. Планування, зміст, принципи,завдання.
Бюдж. планування – це комплекс орган.-технічних, методичних і методологічних заходів з визн. доходів і видатків бюджетів в ході їх складання, розгляду і затвердження, а також розробки осн. бюджетних показників на середньострк. перспективу (до 3-х років).
Бюдж. планування реалізується через низку конкретних призначень:
1, забезп. збалансованості фінан. ресурсів держави,які акумулюються через бюджет з метою оптимізації поєднання можливих доходів і витрат;
2, визн. реальних джерел доходів бюджету виходячи з фіскальних загальнодержавних цілей (держ. регулювання перерозподілу з метою встановлення рівноваги у податковому навантаженні чи підвищення надходжень через значні потреби у витратах);
3, визначення пріоритетів у видатковій політиці бюджетів всіх рівнів враховуючи цілі встановлені осн. програмними документами в т.ч. затвердженими програмами держ. розвитку певної галузі ек-ки;
4, у здійсненні ефективного упр-нядерж. боргом, що полягає у своєчасному виконанні державою боргових зобов’язань і залученні на фінан-ня бюджету запозичень з оптимальними умовами їх подальшого обслуговування;
5, встановлення середньостр. фіскальних і бюдж. цілей з метою досягнення ефективності бюдж. політики і передбачуваності соц..-екон. наслідків;
6, забезп. реалізації єдиної фінансової політики на всіх рівнях держ. влади, єдиних форм і методів всієї бюдж. роботи.
Бюдж. план-ня базується на завданнях, які стоять перед бюджетними органами та на які покладена функція складання проектів бюджету:
- визначення реальної величини доходів, які необхідно мобілізувати в наступному бюдж. періоді;
- обґрунтованість і визначеність розмірів бюджетних видатків за кожним напрямом (КФК)
- збалансування бюджетів всіх рівнів.
Принцип бюдж. план-нявизн. принципами орг.-ціїбюдж. сис-ми (згідно ст. 7 БКУ).
Однак головним є: принцип самостійності, єдності та обґрунтованості, оскільки всі розрахунки доходів, видатків, напрями інвестицій по бюджету розвитку, а також нормативи поточ. бюджету мають мати єдині обґрунтування, бути систематизованими і єдиними.
14. Орг-ціябюдж. план-ня, методи, рівні, етапи.
Бюдж. план-ня в Укр. скл. перші три стадії бюдж. процесу.
Бюджетний процес (БКУ) – це регламентована нормами права д-сть пов’язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну сис-му Укр.
Бюдж. план-няскл. з відносно самостійних етапів, які є умовним поділом процесу формування проекту бюджету на наст. рік, а більш детально етапи і процедури бюдж. план-нявизн. у Плані заходів МФУ щодо підготовки ДБУ.
Осн.етапибюдж. план-ня:
1. (з лютого по червень року розробки) – формування бюдж. політики та план-ня основних попередніх показників в розрізі держ. і місц. бюджетів:
А) базовий сценарій розвитку ек-ки (консервативний, сценарій статус-кво) – передбачає продовження податкової і бюдж. політики в наст. році без суттєвих змін; саме цей сценарій є найменш ризикований для збалансування бюдж. показників, однак не дає можливостей оцінити потенційний розвиток для розробки більш ефективної бюдж. політики.
Б) цільовий – передбачає план-ня змін і реформ у податковій і бюдж. політиці, що дозволяє очікувати ін. результат у середньостр. перспективі, при цьому врах. ризики, що сприяють проведенню реформ та забезпечення обґрунтованості їх рез.
В) оптимістичний – очікуються високі рез. від змін і реформ в осн. бюдж. показниках та індикаторах екон. розвитку країни, передбачає кардинальні зміни і є надзвичайно ризиковим.
2. (з червня до 15 серпня року розробки) – на підставі офіційного прогнозу (Мін.ек-ки та євроінтеграції) розробляє попередні показники витрат бюджету. Липень-серпень – здійсн. опрацювання бюдж. запитів ГРБК і узгодження всіх суперечливих питань і позицій збалансування бюджетів; здійсн. формування положень Держ. програми соц..-екон. розвитку країни на наст. рік.
3. (з 15 серпня – 15 вересня) – МФУ і органи виконавчої влади (КМУ) остаточно узгоджують і збалансовують показники дох. і витрат проектів ДБУ і МБ.
Методи план-ня і прогнозування осн. бюдж. показників:
1, експертна оцінка – базується на досвіді і суб’єктивних знання експерта (приблизна сума обсягу запозичень). Переваги: здатність складати порівняно точні прогнози, однак недоліком є відсутність чіткої техніки, що ускладнює аналіз методики прогнозу.
2, аналіз тенденцій – техніка, яка покладається на час як єдину визначальну змінну тому залежить від щорічних змін попереднього року. Це надійний метод для прогнозу доходів і видатків нечутливих до екон. умов.
3, детерміністичний підхід – припускається постійність відношень від прогнозованої змінної та ін.. факторами. Особливість методу в тому, що потребує прогнозу відповідних взаємопов’язаних факторів.
4, економетричне моделювання (статистичний метод) – тут встановлюються відносини між змінними доходів і видатків і цілою низкою причинних чи пояснювальних факторів. Метод є ідеальним для прогнозування змінних, які перебувають під впливом циклічних змін. Недоліком методу є його математична складність і те що він потребує великої к-сті даних для обробки.
5, аналіз фінансового впливу – розглядає прямий «помножувальний» чи мультиплікативний вплив на доходи і видатки, який має відношення до нового розвитку. Тут використовуються як прості математичні розрахунки так і складні екон. моделі.