5.3 Ефект зміни клімату

Глобальне потепління та локальний антропогенний вплив вже зараз викликають помітні зміни у режимі річки та обсязі стоку. Багато засобів масової інформації поширюють думку, що «Ганг може пересохнути, подібно до Сарасваті», що вірно лише частково. Численні аспекти процесів зміни клімату, однак, викликають різнонаправлений ефект.

На більшій частині земної поверхні останніми десятиліттями спостерігається істотне відступання льодовиків, серед яких і льодовики Гімалаїв та Тибетського плато, з яких стікає річка та її притоки, й на які зараз припадає значна частина запасів льоду на Землі. За даними UN Climate Report

25

2007 року, якщо сучасні темпи відступання збережуться, гімалайські льодовики зникнуть до 2030 року. За повідомленням Метеорологічної служби КНР, відступання льодовиків призводить до збільшення стоку та матиме позитивний ефект на сільське господарство у короткій перспективі, але в подальшому терміні це приведе до зменшення постачання води до річок регіону, включаючи Ганг

З іншого боку, глобальне потепління викликає підвищення температури морської поверхні та, у результаті, збільшення інтенсивності мусонів, що стають здатними проникати углиб Гімалаїв на більшу відстань. Саме збільшенням сили мусонів пояснюється велике число руйнівних тропічних циклонів, що пустошили останніми десятиліттями узбережжя Бенгальської затоки. Ці ж мусони, здатні переносити більшу кількість вологи до витоків Гангу, призводять й до збільшення кількості опадів в цьому районі, що має призводити до наступу льодовиків. Швидке відступання льодовиків, таким чином, може бути пояснене лише підвищенням температури, особливо помітним локально, через істотне збільшення населення та знеліснення регіону.

В результаті постачання води до Гангу навряд чи зменшиться наступними десятиліттями, хоча відступання льодовиків, що згладжують сезонний режим опадів, призведе до істотного збільшення сезонних коливань річок регіону, які стануть особливо залежними від мусонів і навіть можуть тимчасово пересихати протягом сухого сезону. Для боротьби з цим та іншими негативними ефектами зміни клімату пропонується інтенсивне відновлення лісового покриву та створення нових льодовикових озер і ставків у якості буферу коливань стоку. Зокрема, користь може принести будівництво гребель, таких як Техрі і Панчешвар.

26

5.4 Природоохоронні території

Природоохоронні території індійської частини Сундарбансу

Окрім священних місць на річці Ганг, як в верхів'ях, так й в низовинних районах, налічується кілька природоохоронних територій.

Першою природоохоронною територією на берегах Гангу є Національний парк Раджаджі в пагорбах Шівалік штату Уттаракханд, відомий фауною та флорою передгір'їв Гімалаїв.

Дерева Сундарі у Сундарбансі

Найбільшою й найунікальнішою з природоохоронних територій уздовж Гангу є Сундарбанс у дельті річки. Ця назва дослівно перекладається з бенгальської як «гарні джунглі» або «красивий ліс», однак загальноприйнята думка пов'язує назву з деревом Сундарі. Це ліси займають площу близько 10 тисяч км². Бангладешську частину Сундарбанса включено до Світової спадщини ЮНЕСКО з 1997 року, індійську, Національний парк Сундарбанс, з 1987 року. Сундарбанс перетинає складна сітка припливних проток, на берегах яких та на заливних островах ростуть мангрові ліси. У районі мешкає рідкісний

27

бенгальський тигр та численні представники іншої фауни, зокрема різні види птахів, плямистий олень, гавіал і змії. За оцінками, в цьому районі зараз налічується близько 500 бенгальських тигрів і 30 тисяч плямистих оленів. Родючі ґрунти дельти були предметом інтенсивного використання людиною протягом століть, і лише відновлення частини вже знищених лісів привело до утворення Сундарбансу в його сучасному вигляді.

28

ВИСНОВКИ

Ганг (Ганга) – річка на півдні Азії, в основному в Індії, частково – в Бангладеш. Довжина 2700 км, площа басейна 1120 тис. квадр. км. Бере початок в Гімалаях, протікає в Південно-Східному напрямку по Індо-Гангській рівнині. В нижній течії на території Бангладеш з'єднується з річками Брахмапутра і Мегхна і впадає в Бенгальську затоку, утворюючи обширну дельту з численними протоками і рукавами.

Основні притоки: Джамна, Сон, Дамодар (справа); Гхагхра, Гандак, Коси (зліва). Середня витрата води 13 тис. м куб./с. Річний стік наносів 200 млн. т. Живлення переважно дощове. Режим мусонний, літня повінь з підйомами рівня до 15 м. Часті і сильні повені. На 300 км від гирла відчувається вплив морських приливів.

Судноплавство протягом 1450 км (до підніжжя Гімалаїв). Басейн річки є самим густонаселеним районом світу. Ганг і його притоки широко використовуються для зрошування. Міста: Хардвар, Аллахабад, Варанаси, Патна. В дельті – морський порт Калькутта. Ганг вважається у індусів священною річкою. На берегах місця релігійного паломництва.

29