Розділ 3 виробництво і використання органічних добрив

У системі удобрення сільськогосподарських культур в Україні провідне місце належить органічним добривам. Це повні добри­ва, оскільки складаються з елементів, що вже брали участь у створенні врожаю. У загальному балансі поживних речовин для рослин вони забезпечують понад 40 % азоту і калію та 60% фосфору.

До органічних добрив належать підстилковий і рідкий (безпідстилковий) гній, перегній, гноївка, пташиний послід, фекалії, торф, гнойові, торфові та інші компости, побутові відходи міст і сіл, ставковий і річковий мул, сапропель, зелені добрива тощо. Невисокий вміст поживних речовин і значна кількість вологи в цих добривах не дають змоги перевозити їх на далекі відстані. Тому органічні добрива використовують безпосередньо на міс­цях виробництва, звідки і походить їх назва – місцеві добрива.

Гній є повним добривом, оскільки містить усі поживні речовини. З гноєм у ґрунт повертається 50 % органічних речовин, 90 азоту, 80 фосфору, 96—98 калію, 70—85 % кальцію, а також мік­роелементи, що входили до складу кормів. Гній найкраще сприяє нагромадженню запасів гумусу; 1 т внесеного гною, як зазначає О. О. Собко (1984), забезпечує нагромадження такої кількості гумусу в ґрунті, кг/га: на Поліссі —42, в Лісостепу — 54, в Степу – 59 [3].

В господарстві гній зберігають гаряче-холодним способом. Пухкий з наступним ущільненням (гаряче-холодний) спосіб зберігання гною використовують у господарствах для знешкодження глистів і ліквідації загрози поширення хвороб травного каналу, а також знищення насіння бур'янів, що у великій кіль­кості міститься у підстилковому гної. Цей спосіб зберігання гною також застосовують для прискорення дозрівання соломистого гною, особливо тоді, коли треба його вносити навесні під ярі та просапні культури.

У господарстві свіжий гній спочатку складають у штабелі без ущільнення, внаслідок чого створюється аеробний режим і температура під­вищується до 60 °С. При високій температурі гинуть яйця глис­тів та інших збудників захворювань травного каналу тварин, а також знищується насіння бур'янів. На 4–5-у добу, коли тем­пература в штабелі гною досягне 60–70 °С, його ущільнюють і зверху накладають новий шар гною без ущільнення. Так повто­рюють доти, поки висота штабеля не досягне 1,5–2 м. Після ущільнення гній вкривають шаром солом'яної січки або торфу і зберігають до внесення в ґрунт [2].

Стійловий період ВРХ у господарстві становить 200 днів, норма підстилки становить 3 кг.

Спосіб зберігання гною напівущільнений, вихід гноївки 4,5%.

Таблиця 3.1

План виробництва підстилкового гною в господарстві

Вид і група тварин	Поголів'я тварин	Вихід свіжого гною, т/рік		Вихід гноївки, т/рік
		від 1-ї голови	разом
ВРХ	226	8	1802	81,1
Молодняк ВРХ	204	4	816	36,72
Свині	151	2	302	13,59
Поросята	180	0,9	162	7,29
Коні	31	5,3	164,3	7,39
Лошата	16	2,1	33,6	1,5
Разом	-	-	-	147,6

Виробництво свіжого гною, т 3280

Втрати при зберіганні гною (20%), т 656

Виробництво напівперепрілого гною, т 2624

Висновок: З даних у таблиці 3,1 ми можемо побачити що вихід гноївки становить 147,6 т/рік, з якого ми можемо зробити компост для підживлення полів.

У господарстві також виготовляють компости (табл. 3.2).

Таблиця 3.2