
- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни уманський національний університет садівництва
- •Розробка системи та плану удобрення культур польової сівозміни фг “Колос” Уманського району Черкаської області
- •Розділ 1 загальна характеристика та ґрунтово-кліматичні умови господарства
- •Загальні відомості про господарство
- •Землекористування господарства
- •Землекористування господарства
- •Надходження та виробництво добрив у господарстві
- •1.4. Ґрунтово-кліматичні умови та врожайність культур
- •Розділ 2 обґрунтування потреби у вапнуванні ґрунтів та розрахунок норм вапнуючого матеріалу
- •Розділ 3 виробництво і використання органічних добрив
- •План виробництва компостів у господарстві
- •План заготівлі інших видів органічних добрив
- •Розділ 4 розрахунок потреби внесення елеменнтів живлення з мінеральними добривами
- •Господарський винос елементів живлення культурами сівозміни
- •Розділ 5 розробка системи удобрення в сівозміні та плану удобрення культур на 2013 рік
- •5.1. Складання плану удобрення культур сівозміни на 2013 рік
- •5.2. Очікуваний баланс елементів живлення в сівозміні
- •Відчуження елементів живлення в сівозміні з урожаєм
- •Очікуваний баланс поживних речовин у сівозміні, кг/га
- •Поквартальна потреба придбання форм мінеральних добрив для сівозміни на 2013 рік
- •Розділ 6 оцінка ефективності застосування добрив під культури сівозміни
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Розділ 3 виробництво і використання органічних добрив
У системі удобрення сільськогосподарських культур в Україні провідне місце належить органічним добривам. Це повні добрива, оскільки складаються з елементів, що вже брали участь у створенні врожаю. У загальному балансі поживних речовин для рослин вони забезпечують понад 40 % азоту і калію та 60% фосфору.
До органічних добрив належать підстилковий і рідкий (безпідстилковий) гній, перегній, гноївка, пташиний послід, фекалії, торф, гнойові, торфові та інші компости, побутові відходи міст і сіл, ставковий і річковий мул, сапропель, зелені добрива тощо. Невисокий вміст поживних речовин і значна кількість вологи в цих добривах не дають змоги перевозити їх на далекі відстані. Тому органічні добрива використовують безпосередньо на місцях виробництва, звідки і походить їх назва – місцеві добрива.
Гній є повним добривом, оскільки містить усі поживні речовини. З гноєм у ґрунт повертається 50 % органічних речовин, 90 азоту, 80 фосфору, 96—98 калію, 70—85 % кальцію, а також мікроелементи, що входили до складу кормів. Гній найкраще сприяє нагромадженню запасів гумусу; 1 т внесеного гною, як зазначає О. О. Собко (1984), забезпечує нагромадження такої кількості гумусу в ґрунті, кг/га: на Поліссі —42, в Лісостепу — 54, в Степу – 59 [3].
В господарстві гній зберігають гаряче-холодним способом. Пухкий з наступним ущільненням (гаряче-холодний) спосіб зберігання гною використовують у господарствах для знешкодження глистів і ліквідації загрози поширення хвороб травного каналу, а також знищення насіння бур'янів, що у великій кількості міститься у підстилковому гної. Цей спосіб зберігання гною також застосовують для прискорення дозрівання соломистого гною, особливо тоді, коли треба його вносити навесні під ярі та просапні культури.
У господарстві свіжий гній спочатку складають у штабелі без ущільнення, внаслідок чого створюється аеробний режим і температура підвищується до 60 °С. При високій температурі гинуть яйця глистів та інших збудників захворювань травного каналу тварин, а також знищується насіння бур'янів. На 4–5-у добу, коли температура в штабелі гною досягне 60–70 °С, його ущільнюють і зверху накладають новий шар гною без ущільнення. Так повторюють доти, поки висота штабеля не досягне 1,5–2 м. Після ущільнення гній вкривають шаром солом'яної січки або торфу і зберігають до внесення в ґрунт [2].
Стійловий період ВРХ у господарстві становить 200 днів, норма підстилки становить 3 кг.
Спосіб зберігання гною напівущільнений, вихід гноївки 4,5%.
Таблиця 3.1
План виробництва підстилкового гною в господарстві
Вид і група тварин |
Поголів'я тварин |
Вихід свіжого гною, т/рік |
Вихід гноївки, т/рік |
|
від 1-ї голови |
разом |
|||
ВРХ |
226 |
8 |
1802 |
81,1 |
Молодняк ВРХ |
204 |
4 |
816 |
36,72 |
Свині |
151 |
2 |
302 |
13,59 |
Поросята |
180 |
0,9 |
162 |
7,29 |
Коні |
31 |
5,3 |
164,3 |
7,39 |
Лошата |
16 |
2,1 |
33,6 |
1,5 |
Разом |
- |
- |
- |
147,6 |
Виробництво свіжого гною, т 3280
Втрати при зберіганні гною (20%), т 656
Виробництво напівперепрілого гною, т 2624
Висновок: З даних у таблиці 3,1 ми можемо побачити що вихід гноївки становить 147,6 т/рік, з якого ми можемо зробити компост для підживлення полів.
У господарстві також виготовляють компости (табл. 3.2).
Таблиця 3.2