Методи осадження: Методи Мора, Фаянса, Фшыарда.

Метод Мара*

Характеристика методи осадження. Метод Мор а. Тшпрант методу,. Індикатор.

Методи оеаджувального титрування об'єднують ті методи

тмтриметричного визначення при яких у результаті реакції проходить кількісне осадження визначаємо? речовини.

Основну реакцію методу осадження в загальному вигляді можна виразити рівнянням :

mKt* 4- в An" = Kt_raAn_nJ.

Реакції осадження є надзвичайно поширеними- в аналітичній хімії. Однак широкому використанню їх у титриметрії заважають такі проблеми: ау[ У момент- еквівалентності між визначаємою речовиною і доданим титрованим розчином часто не буває досить повного осадження визначаєм ог о йону

б)В результаті реакцій осадження часто утворюються аморфні осади. Останні адсорбують на своїй поверхні внзначаємі та сторонні йони, що заважас точному встановленню точки кінця титрування.

в) Осад заважає спостереженню зміни забарвлення індикатора І

г) У зв'язку з різноманітні єтю складу осадів не існує індикаторів, загальних для методу осадження. Частіше всього в кожному окремому методі користуються спеціальним індикатором.

Основною вимогою, що ставиться до реакції,, яка застосовується в методах осадження, € мінімальна розчинність утвореного осаду. Класіїфікішш м am едт оелджуб{шьп&і& ппт$руваяня .

1, Аргвшпометрія - метод титриметрії, оснований на застосуванні стандартного розчину AgNOj . Використовується, зазвичай, для визначення галогенід - іонів: ,

Ag* + Hal' = Ag Hal|.

2, Меркуфамвщрш - метод титриметрії, оснований на утворенні малорозчинних сполук одноважентного меркурію:

Hg₂²*+ + 2 СІ ' =

Ян шдишіт&р у дг^рх£^роін«гп|гїі* використовую ть :

а) розчин ферум тіоціонату ( характерного „ криваво — червоного"забарвлення),,який знебарвлюється в . присутності надлишку Hga - йонів :

3Hg₂²* + 2 Fe( CNS )₃ = 2 Ре³** 3Hg₂( CNS )₂ б) дифеніжкарбозон, який утворює з Hg2 комплексну сполуку синього кольору ( власне забарвлення індикатора червоне)

З, Сульфтпажяігірш — метод осаджувального титрування, о снований на , ,:

застосуванні стандартного розчину Na₂SO4. Точку кінця титрування встановлюють за допомогою

метал охр омних індикаторів. і

^ які застосовуються, е м«ттдах ^епдмг^мші повинні задовольняти наетуинпм умовам ;

1. О сад повинен випадати швидко та бути практично нерозчинним

2. На результати титрування не повинні впливати побічні реакції

3. Точка еквівалентності повинна легко фіксуватися

Т0ЧЩ? вмтвмянмтвя&и в жетвдах осадження визначають :

Або за допомогою індикатора, або за зміною фізико — хімічних властивостей розчину — електропровідності, поглинання або відображення світла.

Мятое аргентометріїзастосовують:

Для аналізу солей галогеноводневих кислот - хлоридів, бромідів, йодидів лужних та нужно — земельних металів та органічних основ,

Методи осадженим широко застосовуються в аналізі фармацевтичних препаратів,

В залвмсноєті т& того, люїм чином фіксується точка «квівалетішвєті, в арі&птометрії розрізняють методи:

1) метод Гей — Люесака - який: дозволяє встановити: точку кінця титрування , реакція проходить між Ag і НаГ без індикатора.

( Для цього до розчину, що містиіь СІ" - йонн, доливають із бюретки малими порціями стандартний розчин нітрату аргентуму. При цьому розчин стає мутним. Кожну наступну порцію розчину нітрату аргентуму вводять пише після того, як розчин над осадом злегка просвітліє. Доливання з бюретки стандартного розчину закінчують у той момент, коли наступна крапля долитого розчину нітрату аргентуму не викличе утворення нових кількостей осаду хлориду аргентуму. У точці еквівалентності розчин над осадом стає прозорим внаслідок коагуляції хлориду аргентуму.

2. Метод Мор а - оснований на реакції , яка проходить між Ag⁺ і СГ ;- ионами в присутності розчину К2СІО4 як індикатора.

3. Метод Фольгарда - оснований на реакції, яка протікає між Ag"³" і SCN" ионами в присутності індикатора - йонів Fe³*.

4. Метод Фаянса - базується на великій адсорбційній: здатності аморфних осадів,

Мшт& Мера оснований на реакції оеадженнж СГ і Вг " - йонів ионами аргентуму з утворенням важкорозчинних: галогенідів: \

\

Вг -