Визначення ефективності дератизаційних заходів.

Аналіз методів, що застосовують для знищення гризунів і визначення ефек-тивності того чи іншого методу дератизації важливі для санітарно-епідеміоло-гічної оцінки стану об'єктів і раціональ­ного планування заходів дератизації.

Основним показником ефективності дератизації в населеному пункті є розмір звільненої від гризунів площі за конкретний мі­сяць. Для аналізу роботи за квартал чи рік використовують середньо­місячний показник виражений у % від всієї фізич-ної площі будинків, що обслуговує відділ (відділення) профдезін­фекції. Ефектив-ність деззаходів рахують доброю, коли площа будівель звільненої від гризунів в населеному пункті складає 90%, задовільною - від 80 до 90% включно і незадо-вільною - мен­ше 80% від обслугованої по договорам площі. Для сільської місце­вості такі показники на 10% нижчі.

Другим показником ефективності дератизації являється по­казник вільних від гризунів об'єктів, виражений в % від загального числа об'єктів на території, що обслуговується профвідділом СЕС. В містах ефективність рахують доброю, якщо більше 90% об'єктів району звільнено від гризунів, задовільною при та­кому по-казнику від 80% до 90% і незадовільною при показнику вільних від гризунів об'єктів менше 80%. В сільській місцевості такі показники на 10% менші.

Третім важливим показником ефективності дератизації явля­ється показник чис-ла засліджених гризунами площадок в % до числа встановлених: < 5% - добре; від 5% до 10% - задові­льно, більше 10% - незадовільно. Облік площадок проводиться не менше 1 разу на місяць.

Додатковим показником якості дератизації служить показник чисельності гри-зунів (окремо пацюків і мишей) зловлених на 1000 м², який визначається 2 рази в рік під час обліку чисель­ності гризунів капканами.

Облік вільної від гризунів площі проводять шляхом обстеже­ння об'єктів на те-риторії, що обслуговується не менше 1 разу в мі­сяць, головним чином в найбільш придатних для гризунів місцях: підвальних приміщеннях, приміщеннях 1-х повер-хів будинків, підсобних приміщеннях, приміщеннях харчоблоків та на складах зберігання хар­чових продуктів.

Основним об'єктивним методом визначення наявності чи від­сутності гризунів є застосування контрольно-винищувальних чи конт­рольних площадок, які виготов-ляються в формі лотка з картону чи фанери розмірами 30x15x2 см для пацюків і розмірами 15x10x1 см для мишей. В лотки шаром 1-2 мм насипають суміш муки чи комбікорму з 10% цукру і 3% зоокумаріну (тальк без отрути, в центрі пло­щад-ки корочка підсмаженого хліба чи відходи муки без отрути, також з корочкою під-смаженого хліба). Кількість розставлених площадок залежить від числа місць зручних для встановлення площадок. Після кожного огляду поверхню площадки вирівнюють через папір, в центрі площадки поміщають хлібну шкуринку, замість тої, що з'їли гризуни.

Будівля рахується заселеною гризунами при наявності слідів будь на якій пло-щадці під час любого огляду, проведеного в даному місяці. Якщо в послідуючому місяці обстеження об'єкту не проводилось,то показники заселеності гризунами зберігаються за такими об'єкта­ми і об'єкт продовжує залишатись заселеним гризу-нами.

Будівлі рахують вільними від гризунів, якщо протягом всього місяця ні в одно-му його приміщенні гризуни не будуть встановлені. При відсутності контрольних площадок наявність гризунів в будівлях визначають за допомогою розставлених капканів чи огляду приміщень для встановлення ознак наявності гризунів (пош-коджені розложені попередньо пакети з приманкою, свіжі погризи тари чи пред-метів, встановлені нори гризунів та ін.. ).