
- •Міністерство охорони здоров'я України Житомирський базовий фармацевтичний коледж ім. Г.С. Протасевича
- •План лекції:
- •Викладач_____________і.О. Соколова
- •2. Методика проведення дератизації.
- •Особливості боротьби з гризунами на окремих об'єктах.
- •Визначення ефективності дератизаційних заходів.
- •Облік відносної чисельності гризунів
Міністерство охорони здоров'я України Житомирський базовий фармацевтичний коледж ім. Г.С. Протасевича
Розглянуто та затверджено
на засіданні циклової комісії
мікробіологічних дисциплін
Протокол №_____від_______
голова циклової методичної
комісії ________Л.В. Довженко
Лекція №____ Спеціальність МПС Курс IV
Тема: Організація боротьби з гризунами.
Мета: 1. Ознайомити студентів з основами організації дератизації.
2. Ознайомити студентів з методикою контролю якості
дератизації.
План лекції:
Методика проведення дератизації.
Особливості дератизації окремих об'єктів.
Контроль якості дератизації.
Наочність: Відеофільм "Пацюки".
Викладач_____________і.О. Соколова
Тема: Організація боротьби з гризунами.
План: 1. Основи організації дератизації.
2. Методика проведення дератизації.
3. Особливості дератизації окремих об'єктів.
4. Контроль якості дератизації.
В містах та населених пунктах міського типу, сільських селищах, на залізнич-ному транспорті боротьба з гризунами проводиться силами відділів (відділень) територіальних чи відомчих СЕС. В польових умовах, в садах, на полях, на тва-ринницьких господарствах боротьбу з гризунами ведуть ветеринарні і агротехніч-ні служби агропромислового комплексу. В природних вогнищах інфекції знищен-ня гризунів організовують і проводять протичумні лабораторії (станції) чи інсти-тути особливо небезпечних інфекцій.
Відділи (відділення) профілактичної дезінфекції проводять дератизаційні захо-ди за рахунок господарських організацій, на території яких знищуються гризуни.
Основним завданням організацій, що проводять дератизаційні заходи являється забезпечення епідемічного і санітарного благополуччя в них шляхом постійного зниження рівня і чисельності заселення об'єктів гризунами.
Відділи (відділення) профдезінфекції СЕС чи ДС проводять боротьбу з гризуна-ми на підставі рішень виконавчих комітетів Рад народних депутатів. Заходи дера-тизації проводяться по договорам, що заключають відповідні абонентти з відділа-ми профдезінфекції міських чи районних СЕС. Обслуговуванню по дератизації підлягають всі підприємства, заклади, державні і комунальні жилі будинки, а та-кож підсобні приміщення при них.
В залежності від епідзначення і місцевих умов (місто, селище чи сільський на-селений пункт) в боротьбі з гризунами застосовують 4 організаційні форми:
1. Вогнищева дератизація. Проводиться на окремих ділянках чи будівлях, у випад-ках коли в них є чи було вогнище інфекції, в розповсюджені збудника якої прий-мають участь гризуни. Вогнищева дератизація проводиться епізоотично. Резуль-тати такої дератизації тимчасові.
2. Вибіркова дератизація. Проводиться в населених пунктах, де боротьба з гризу-нами находиться в початкові стадії розвитку.При такій дератизації боротьба з гри-зунами проводиться в найбільш важливих об'єктах - холодильниках, елеваторах, підприємствах м'ясної і рибної промисловості, складах харчових продуктів, дитя-чих та лікувальних закладах. Вибіркова дератизація малоефективна, так як навіть при ретельному її проведенні на окремих об'єктах, неможливо позбавитись від гризунів на тривалий період.
3. Суцільна одномоментна дератизація. Проводиться в окремих населених пунк-тах чи окремих районах населеного пункту 1-2 рази в рік. При такій дератизації у визначеному населеному пункті (районі міста), дератизаційні заходи проводять в можливо короткий термін (1 - 12 днів) на всіх об'єктах населеного пункту. По за-кінченню робіт суцільної одномоментної дератизації об'єм заходів дератизації скорочують до заходів вибіркової дератизації. Результати такої дератизації не тривалі і нестійкі. Після разової (одномоментної) дератизації через велику плодо-витість гризунів чисельність гризунів швидко відновлюється.
4. Суцільна систематична дератизація. Проводиться в великих містах (столиця, великі обласні центри, портові міста). В морських портах суцільна систематична дератизація обов'язкова і є обов'язковим санітарно-протиепідемічним заходом са-нітарної охорони країни.
Суцільна систематична дератизація найбільш ефективна форма дератизації. Во-на приводить до повного звільнення об'єктів від гризунів або приводить до стійкого зниження їх чисельності до рівня безпечного в епідемічному відношенні.
Дератизація окладний, багатоетапний процес, який залежить як від санітарно-технічного стану території і будівель на ній, так і від виду гризунів, їх біологічних особливостей (відмінностей). В зв'язку з великим пристосуванням гризунів до різ-них реальних обставин, скритним образом життя, знищення гризунів (мишей та пацюків) навіть на невеликій території і при належній організації дератизації до-сягається в тривалі терміни.
Процес дератизації складається в будь якому випадку з кількох етапів:
обстеження;
проведення комплексу профілактичних і винищувальних заходів;
облік ефективності.
Дератизація завжди починається з обстеження об'єкту та оточуючої його тери-торії для визначення санітарного стану, наявності в даний момент гризунів та їх виду, визначаються місця харчування гризунів. Одночасно проводять заходи по створенню умов, непридатних для проникнення гризунів в приміщення і поселен-ня їх в них.
Санітарно-технічний стан оцінюють з урахуванням можливостей проникнення гризунів в будинки та підсобні приміщення при них. При цьому визначають наяв-ність виходів з нір, стан підлоги, стін, фундаментів, стелі житлових будинків, наявність щілин і дірок в різних місцях будівель і навколо технічних вводів кому-нікацій, стан опалювальної системи, вентиляційних каналів та ін.
Обстеження закінчують визначенням показника заселеності об'єкта гризунами (об'єкт заселений гризунами чи об'єкт звільнений від гризунів)
Об'єкт відносять до об'єктів заселених гризунами при наявності однієї із слідую-чих ознак: 1) зловлені гризуни; 2) поїдаються отруєні чи не отруєні приманки;
3) встановлені ін. об’єктивні ознаки наявності гризунів (сліди на пилових площад-ках, пошкоджені продукти, тара чи інші об'єкти, свіжі екскременти та ін.); 4) вста-новлені ходи з нір гризунів; 5) існують скарги мешканців населеного пункту.
Об’єкт відносять до об’єктів звільнених від гризунів при наявності не менше 3 об'єктивних ознак із слідуючих ознак: 1)гризуни не ловляться протягом трьох діб; 2 ) не помічено поїдання приманок; 3) відсутні сліди на пилових площадках;
4) відсутні інші ознаки наявності гризунів (погризи харчових продуктів чи тари, свіжі екскременти та ін.); 5) закриті виходи з нір гризунів не відкриті, не виявлено свіжих виходів з нір гризунів; 6) відсутні скарги жителів населеного пункту чи об'єкту.
Для вилову гризунів в першу чергу використовують капкани, які розставляють на об'єкті з розрахунку 3 капкани на 100 м² загальної площі об'єкту.
При обстеженні об'єктів і проведення звичайного контролю можливо викорис-тання пилових площадок. Застосування пилових площадок достатньо об’єктивний метод, але не визначає абсолютної чисельності гризунів Пилова площадка має розміри 20 х 30 см. їх розміщають з розрахунку 1 площадка на 5-6 м вздовж стін. Як опилюючий матеріал використовують дешеві сорти муки, яку змішують з інертним матеріалом (тальк, мінеральний пісок крейду в порошку) в співвідно-шенні 1: 2.
Питання про місця харчування гризунів вирішується шляхом огляду об'єкту і його оточення. В першу чергу вивчають місця зберігання продуктів харчування, фуражу чи харчових відходів.
Обстеження завершують розробкою заходів по створенню умов, непридатних для проникнення і поселення гризунів на об'єкті.
В план заходів включають пропозиції по поліпшенню:
1. Санітарного стану об'єкта і території навколо нього.
2. Технічного стану об'єкта та підсобних будівель об'єкту.
3. Організації зберігання харчових продуктів та їх відходів.
4. Забезпечення захисту отворів для вводу комунікаційних мереж.
5. Ліквідацію виходів з нір гризунів в підлозі, стінах та підвальних приміщеннях.
Після обстеження об'єкт включають в план проведення заходів по знищенню гризунів, який виконується згідно графіку. Якщо об'єкт віднесений до об'єктів за-селених гризунами, то на ньому проводять винищувальні заходи. На об'єктах звільнених від гризунів проводять спостереження і систематичні перевірки об'єк-тивними методами.
Питання про те, якими методами починати знищення гризунів і як чергувати окремі засоби, вирішують на місці, в залежності від конкретних умов.
Вільні від гризунів об'єкти необхідно оглядати не менше 1 разу в місяць. В цих випадках необхідно старатись, щоб достовірність відсутності гризунів на об'єкті підтверджувалась об'єктивними методами.