Винищувальні заходи.

Гризунів винищують біологічним, механічним і хімічним методами.

Біологічний метод

Цей метод заснований на застосуванні патогенних для гризунів бактеріальних культур і використанні природних ворогів гризунів - ссавців і птахів.

З бактеріальних культур частіше застосовуються сальмонели. Культури бактерій готують на м'ясному бульйоні, молочній або дріжджових рідких середовищах, а також сухих і напівсухих середовищах з кісткової тирси. Рідкі культури фасують і зберігають у скляних пляшках з щільно закритими і залитими сургучем гумовими пробками, сухі - в банках з білої жерсті з прокладкою з пергаментного паперу або в мішечках з поліамідної плівки, які герметично закривають. На упаковки наклею-ють етикетки, де вказують кількість бактерій в 1 мл (г) препарату, дату, місце ви-готовлення, термін придатності, масу. Термін дії рідких і напівсухих культур складає 45 діб, сухих - 1 рік.

Для знищення гризунів баккультури застосовують у вигляді харчових приманок. Харчовими продуктами є борошно, борошняний пил, висівки, подрібнене зерно жита, гороху, вівса, кукурудзи, а також різні варені овочі (для полівок).

Для приготування принади вміст рідкої культури добре збовтують, виливають у чистий тазик і замішують з борошном (ін. продуктами) з розрахунку 2 кг продук-ту на 1 л культури. З круто замішаного тесту нарізають для щурів шматочки зав-більшки з волоський горіх (маса близько 25 г), а для мишей - з лісовий горіх (3 г). Склад приманок при використанні сухих бактеріальних культур: 1 вагова части-на сухого препарату, 2 частини продукту і 2 частини води.

Під впливом застосовуваних баккультур у гризунів після зараження може розви-ватися імунітет, який триває 3-4 місяці. Тому використовувати частіше 2 р. на рік бактеріальні культури не можна. В один вихід щурячої нори зазвичай кладуть один шматочок тіста масою 25 г, в ходи мишачих нір - по 3 г. При обробці 1 м² приміщення витрачається 3-15 г бактеріальної приманки (1-5 г баккультури).

Не дозволяється використовувати бактеріальні приманки в харчових, дитячих, лікувальних об'єктах. В даний час практично припинено застосування баккультур в медичній дератизації.

Для винищення гризунів використовують тварин. Природними ворогами гризу-нів є кішки (особливо сіамські), собаки (пінчери, такси, фокстер'єри, вівчарки), лисиці, горностаї, тхори, куниці, ласки, їжаки, змії (вужі, полози), а також птахи (сови, сичі, шуліки, боривітри, канюки та інші). Крім кішок і собак всі ці тварини знищують гризунів тільки у відкритій природі. Кішки і собаки не в силах впора-тися з усіма гризунами (особливо щурами) на об'єкті, - вони лише розполохують їх (чим можуть перешкодити застосуванню інших методів дератизації).

Механічний метод дератизації.

Суть механічного методу дератизації полягає у відлові гри­зунів спеціальними знаряддями лову, часто при використанні хар­чових приманок. Це найбільш дос-тупний метод знищення гризунів в приміщеннях та на незабудованих територіях, безпечний для людей та домашніх тварин.

Механічні засоби знищення гризунів застосовують на тих об'єктах, де не можли-во, по тим чи іншим причинам, застосування хімічних чи біологічних засобів зни-щення, а також при обстеже­нні об'єктів з метою встановлення наявності в них гризунів та виду їх і для визначення ефективності (якості) проведених дератиза-ційних заходів та встановлення чисельності гризунів.

Деяка складність при розташуванні знарядь лову і необ­хідність систематичного спостереження за ними, а також не знач­не виробництво промисловістю знарядь лову, утруднює застосування такого методу всюди, тому метод застосовується часто з хімічним методом дератизації в комплексі.

Знаряддя лову гризунів в залежності від конструкції поді­ляють на знаряддя, що вбивають гризунів та знаряддя, що ловлять гризунів живими.

До знарядь першої групи належать пружинні, дротяні і дугові капкани. Принцип дії таких знарядь полягає в тому, що знищення гризунів в них проводиться за до-помогою пру­жини. Такі знаряддя потребують перезарядки після того як в них по-пали гризуни.

До знарядь другої групи належать пастки-коридорчики, сітчасті живоловки для мишей та пацюків, мишоловки конструкції Тишлеєва, пастки-верші, липкі маси. Принцип дії таких прист­роїв полягає в тому, що в них використовують збалансо-вані чи падаючі площадки з яких гризуни попадають в камери збору.

Ефективність застосування механічного методу дератизації залежить від конст-рукції знаряддя лову, раціонального підбору і застосування знарядь в якості засто-сованих приманок.

Застосування тих чи інших знарядь лову та їх кількості залежить від виду гризу-нів та їх чисельності на об'єкті і сані­тарно-технічного стану приміщень заселених гризунами. В серед­ньому достатньо використати 1 капкан на 10-30 м² площі чи одну живоловку на 50-70 м² площі заселеної гризунами.

Велике значення при застосуванні знарядь лову має належ­не їх розміщення. Як правило зна­ряддя лову розміщують в більшій кількості по периферії заселе­них приміщень, в місцях найбільшого скупчення гризунів - біля баз харчування, де частіше зустрічаються виходи з нір і частіше рухаються гризуни, в тихих місцях біля стін чи перегородок. Живоловки ставлять зав­жди в постійних місцях, в таких випадках гризуни привикають до них і перестають їх боятися.

На ефективність відлову впливає і чистота знарядь і відсутність на них сторон-нього запаху. Тому мити та вичищати такі засоби необхідно водою без застосу-вання деззасобів чи інших пахучих речовин, змащувати їх при збері­ганні необхід-но рослинним маслом чи жиром тварин.

Ефективність застосування знарядь лову залежить також від якості використаних приманок. Запах і зовнішній вигляд при­манок повинен бути природнім і приваб-лювати гризунів. Особливо ефективно застосування приманок в тих місцях, де во-ни відчувають недостатню кількість їжі. Для цього перед застосуванням знарядь дову (за декілька днів) з об'єкту вилучають харчові продукти і їх відходи, що мо-жуть бути використані гризунами як корм.

На елеваторах, на складах харчових продуктів та інших по­дібних об'єктах, де зберігається їжа рослинного походження, використовують звичайно приманки з продуктів тваринного чи рибного походження (напівкопчена ковбаса, сало, риба).

В місцях зберігання продуктів тваринного походження,в холодильниках, м’ясо-комбінатах використовують приманки рослинного по­ходження: хліб, зерно, овочі, зернята соняшника та ін. Особливо добре сірі пацюки та миші поїдають хліб під-жарений з цибулею на олії.

Можливі випадки, коли запропоновані гризунам приманки не поїдаються. Гри-зуни привикли до звичного харчування і не вживають нові незвичні їм продукти. В таких випадках необхідно встановити які продукти необхідно використати в якості харчових приманок. Для цього в визначених місцях необхідно розкласти різні продукти в невеликих кількостях (без знарядь лову) і спостерігати які про-дукти гризунам більше подобаються.

Взимку та ранньою весною, коли підвищується потреба у віта­мінах, доброю приманкою являються пророщений овес чи інші злаки, овочі, зелень.

Приманки завжди повинні бути свіжими і незабрудненими. В теплу пору року їх замінюють через 1-2 доби, в холодну пору року - через 3-4 доби.

Для пружинних капканів та пасток різної конструкції використовують хліб, ков-басу, рибу, сало вагою 1-2 г, які нарізають кубиками.

Дугові капкани використовують без приманок. Їх ефективність залежить від на-лежної розстановки. Капкани ставлять по 2-3, групами біля виходів з нір, таким чином, щоб гризун при пересуванні обов'язково наступив на тарілочку капкану. Для приваблювання гризуна до капкану можливо застосування і приманки, яку розміщають безпосе­редньо на тарілочці капкану.

Знищувати виловлених гризунів безпосередньо в знаряддях лову хімічними за-собами чи зануренням у воду не рекомендується. Металеві вироби ржавіють при застосуванні води, а використання хімічних засобів придає засобам специфічний запах, що відлякує гризунів. Зловлених гризунів необхідно знищувати в гумових міш­ках (мішках з прорезиненої тканини) в які закладають вату змо­ченою 50г 25% розчину нашатирного спирту та такою ж кількі­стю ефіру. В таких умовах гризуни гинуть протягом 10-15 хвилин.

Якщо знищені гризуни не підлягають дослідженню, то їх спалюють чи закопу-ють в землю на глибину 0,5 м попередньо засипавши хлорним вапном чи 5% роз-чином лізолу.

До механічних засобів знищення гризунів відносять і зас­тосування липучих мас для вилову. Склад липучої маси: каніфоль і касторове масло в співвідношенні 2:1. Виготовлену масу нама­щують на куски фанери чи товстого картону шаром 2-3 мм для від­лову пацюків і тонким шаром для відлову мишей. Такі листи розмі­щують біля виходу з нір та на стежках пересування гризунів, посе­редині листків поміща-ють приманку. Липка маса використовується протягом 10 - 12 діб, поки не висохне сама маса. При низьких Т°С липка маса не використовується - вона замерзає.