11.2.2. Планування бібліотечного фонду 11.2.2.1. Загальні вимоги

33

Планування — одна з важливих функцій управління розвит­ком бібліотечних фондів. Воно є частиною планової роботи бібліо­теки щодо визначення мети, засобів її реалізації і відповідних по­казників розвитку на певний період. Розрізнюють перспективне і поточне планування розвитку бібліотечного фонду.

2 2-19

5Планування бібліотечного фонду підкоряється загальним прии ципам планування і застосовує характерні для пьоіо методи.

Планування бібліотечного фонду створює можливість: бачит перспективу, тобто прогнозувати розвиток бібліотечного фонду визначити склад (галузеві, типологічні, хронологічні, мовні мел розвитку фонду); рівномірно поновлювати і очищати бібліотечнії фонд за часи його функціонування; сприяти пропорціональном розвитку складових частин бібліотечного фонду; запобігти при дбанню непотрібних для бібліотеки творів друку та інших докумен тів; ефективно використовувати асигнування на придбання книг періодичних видань та інших документів тощо.

Планування тісно пов'язане із статистикою і звітністю бібліо теки, що дає змогу планувати розвиток її фонду.

У процесі планування здійснюється копітка підготовча робота що включає урахування основних напрямків розвитку економіки політики, науки, культури країни чи конкретного регіону, тобті знання найважливіших державних документів, що визначають ос новні напрямки економічного і соціального розвитку країни; знання профілю району діяльності бібліотек, закладів культури і народної освіти, змісту їхньої роботи і перспективи розвитку.

Особливу увагу при цьому важливо звернути на: а) спрямова­ність і місце промислового та сільськогосподарського виробництва, види і призначення продукції, що ними виготовляється; б) харак­тер, види і рівень технічних засобів, що застосовуються у народному господарстві; в) тематику науково-дослідної і раціоналізаторської роботи.

Не менш важливе знання складу читачів за професіями, спеці­альностями, рівнем кваліфікації, віком, їхньої загальноосвітньої під­готовки, а також запитів і потреб у різноманітних виданнях та ін­ших документах.

Для планування фонду конкретної бібліотеки треба знати пов­ноту і зміст фонду не лише своєї, а й інших бібліотек, а також власних бібліотек своїх читачів; фондів інших подібних установ, що функціонують у районі її діяльності для здійснення узгодженого комплектування. Обсяг цієї інформації, а також знання ряду інших умов є найважливішою передумовою в роботі бібліотеки щодо на­укового планування.

У бібліотеках нашої країни передбачається наявність трьох ви­дів планів розвитку бібліотечного фонду: перспективного, тематико- типологічного і оперативного.

ІІ.2.2.2. Перспективний план

V невеликих бібліотеках і в ЦБС перспективний план на 5-річ- ний, 10-річний і більший період є складовою частиною «Перспек­тивного плану розвитку бібліотеки». У великих — це може бути самостійний план. У структурному відношенні він включає вступ,показники і основні заходи щодо розвитку бібліотечних фондів.

У вступі або пояснювальній записці зумовлюються цілі, завдан­им, л також директивні матеріали, якими керуються в роботі з фон- лом, у показниках розвитку якого вказують контрольні цифри на унось плановий період, а також за роками. Ці дані диференційовані щодо параметрів фонду відповідно до типологічного складу (книж­ковий фонд, періодичні видання, кінофотофонодокументи, норма- ммню-технічна документація та ін.), показників руху (надходження, вибуття, приріст), використання (обертаність, читаність, видача). Вказуються також витрати на придбання книг та інших документів до фонду бібліотеки.

Основні заходи щодо розвитку фонду передбачають шляхи його оптимізації, удосконалення структури, стабілізації, зростання об­сягу, мініатюризації (переведення на мікроплівку), впровадження сучасної технології зберігання, участь у науково-дослідній роботі і проблем формування, збереження і використання бібліотечних фондів, впровадження передового досвіду тощо.

ІІ.2.2.3. Тематико-типологічний план

'Гематико-типологічний план комплектування (ТТПК) бібліотеч­ного фонду за своєю спрямованістю також є перспективним і перед­бачається у середньому на п'ять років. ТТПК у значній мірі — тема- тико-типологічна модель фонду. Він має вступну частину (поясню­вальну записку), схему плану і додатки.

У вступі наводяться загальні відомості про бібліотеку (її за­вдання, структуру, склад читачів, особливості формування фонду), коротка характеристика соціально-економічного, культурного про­філю регіону, мовно-національні особливості населення, що мешкає в мікрорайоні, який вона обслуговує, наявність інших бібліотек і профіль їхнього комплектування, координацію комплектування її фонду "тощо.

Схема плану містить основні параметри фонду — тематику (пе­релік тем за всіма галузями знань, що плануються), типологію видань і кількість примірників у межах конкретної тематики і типо­логії документів, мовний склад, належність до структурних підроз­ділів бібліотеки.

У додатку наводять перелік періодичних видань та видань, що продовжуються, намічених до придбання у фонд, основні бібліо­графічні видання, за якими здійснюється відбір документів у біб­ліотечний фонд тощо.

Складання ТТПК здійснюється в два етапи: підготовчий і основ­ний. У підготовчий період вивчаються керівні документи, господар­ський, культурний профіль і національні особливості мікрорайону, що обслуговується бібліотекою, склад читачів, їхні потреби і запи­ти. Важливо також провести аналіз фонду і його використання, визначити можливості координації комплектування і взаємовико- ристання фондів бібліотек, що містяться в регіоні.Другий і основний етап — складання макета ТТПК. У ИБС його складає відділ комплектування та обробки. Потім цей макет пере­дається в структурні підрозділи системи для уточнення окремих параметрів, що визначаються місцевими особливостями.

Працівники структурних підрозділів ЦБ, ЦДБ та бібліотек-філі- алів конкретизують або уточнюють тематику, тини і види видань, їх мову та кількість примірників і передають у відділ комплекту­вання і обробки ЦБ. Після остаточного обговорення, коригування і узгодження ТТПК затверджується директором ЦБС.

Розробка змісту плану розпочинається з визначення тематики (тем). При цьому доцільно використати таблиці ББК та найновіші бібліографічні покажчики з тієї чи іншої теми. Деталізація рубрик плану для різних галузей неоднакова. Теми, що відображають за­гальне в інтересах читачів, детально не конкретизуються. З кожної галузі визначаються теми, підтеми, а також питання, які найбільше відповідають потребам читачів, виробничо-економічному та куль­турному профілю мікрорайону обслуговування бібліотекою. Дета­лізація тематики необхідна в тих випадках, коли в окремих темах чи питаннях виявлені значні прогалини у фонді, а також у випадку, коли в мікрорайоні побудовані нові підприємства або змінився їх профіль, відкрито учбові заклади чи змінився в них напрямок під­готовки спеціалістів. У тематиці виділяється краєзнавчий аспект. Наприклад, «Металургія Харківщини», «Громадські організації... області» та ін.

Типологія видань залежить від профілю бібліотеки і запитів читачів. Так, для масових бібліотек наукова література не деталі­зується, а для наукових її доцільно поділити на групи: монографії, праці та збірники інститутів і інших організацій, наукових конгре­сів, конференцій, симпозіумів, дисертації і автореферати.

Визначаючи клькість примірників, слід мати на увазі, що вона залежить від числа основних груп читачів, що цікавляться доку­ментами певної тематики, завдань бібліотеки з пропаганди цієї літе­ратури, наявності видань цієї галузі у фонді, їх тематико-типоло- гічної характеристики і хронологічної глибини, сусгіільно-економіч- ного та культурного профілю мікрорайону і перспектив його роз­витку, фінансових можливостей бібліотеки тощо.

Необхідно мати на увазі, що видання краєзнавчого змісту за­мовляють у більшій кількості, ніж інші. Кількість примірників не є постійною величиною, а перевіряється і уточнюється в залежності від різних чинників (наявності дублетних чи схожих видань у фонді, його структури, способів обслуговування, фінансових можливостей) і, в першу чергу, від запитів читачів, використання бібліотечного фонду.

ТТПК складається в бібліотеках на аркушах (форма таблиці) або у вигляді картотеки.

Більш зручнішим вважається ТТПК у формі картотеки, оскільки в нього можна оперативніше вносити необхідні зміни і доповнення.

Підготовлений план обговорюється на засіданні Ради з комплек­тування і після необхідної доробки і коригування затверджується пнргктором бібліотеки чи системи. У ході використання ТТПК зді- (и мни ться періодичне його коригування.

Схема ТТПК ЦБС у формі таблиці Індпкс І»І)І<	Тема	Тип літе­ратури	Сигли ЦБС і бібліотек- філіалів 12 3 4 5 6 7	Кількість пр. у ЦБС	У тому числі нац. мовами
1	2	3	4	5	6

Схема ТТПК ЦБС у формі картотеки

Дщіск ІИВНІ

Література

«аглріала

наукова

виробничо-техн: чна

виробничо- інформаційна

І S S и £

Органів рладн

Обласних органів влади

Окремих установ, органазацій |

Монографія, вибрані твори [

Збірник інститутів, інших організацій

Матеріали наук, конф., нарад., симпоз.

Дисертації, автореферати

Науково-виробнича

Для спеціалістів

Для масових професій

3 техніки безпеки

Матеріали практичних конференцій

3 обміну досвідом праці

Інформаційно-довідкова

Технічні каталоги, просп кти

Матеріали технічних виставок

Переклади іноземних джерел різних видів

К нпі'.пфікаційниїї індекс

Назва теми