II. 2. Комплектування бібліотечного фонду

11.2.1.1. Відбір — основа 11.2.1. Сутність і принципи комплектування фондів бібліотек

комплектування бібліотечних фондів

Комплектування — це планомірний відбір і придбання творів друку та інших документів, а також постійне оновлення фонду біб­ліотеки відповідно до її завдань та потреб читачів. Комплектуван­ня— один з найважливіших процесів формування фондів, завдяки якому створюється можливість виконувати функції, властиві біб­ліотеці як соціальному інституту, сприяти освіті та вихованню чи­тачів.Виходячи з визначення, основу комплектування становить від бір документів до фонду. Дійсно, бібліотека не має на меті при дбання всіх видань, що друкуються у світі. До фонду мають потрап ляти книги, журнали, грамплатівки та інші документи, необхідні дли обслуговування читачів, задоволення їх потреб, пропаганди акту­альних питань політики, економіки, культури, мистецтва тощо.

Досягти необхідного складу фондів можна лише завдяки ретель ному відбору. Він передбачає виявлення твору друку чи іншого до­кумента та його оцінку з метою визначення доцільності придбання і зберігання у фонді для активного використання читачами. Від­бір грунтується на оцінці змісту, форми та інших властивостей до­кумента, що потребує знань критеріїв (міра оцінки): наукова, істо­рична, художня цінність документа, ступінь відповідності профілю фонду, завданням бібліотеки та потребам її читачів.

Розрізнюють два види відбору: первинний та вторинний. Пер­винний відбір слід розглядати як відбір документів, що підлягають включенню до фонду в разі їх відсутності в бібліотеці. Здебільшого первинний відбір відбувається до знайомства бібліотекаря безпо­середньо з документом. Передбачити значимість кожного твору друку або іншого документа для читачів і вирішити питання про його придбання — не складна і відповідальна справа. Допомагає бібліотекарю в цьому питанні знання критеріїв відбору, складу фон­ду, потреб та запитів читачів.

Практика роботи бібліотек свідчить, що активне використання фонду можливе тільки завдяки своєчасному виявленню та вилу­ченню з фонду маловикористовуваних видань. Досягається це вто­ринним відбором, який здійснюється в існуючому фонді внаслідок вивчення його складу, розвитку та використання, його мета — з'я­сувати документи, необхідні даному фонду і, отже, мають лишитися в ньому, та ті, що підлягають вилученню. Своєчасне і систематичне проведення вторинного відбору створює можливість поліпшити склад фонду певної бібліотеки, а також окреслити державну полі­тику книговидавничої справи, досягти відповідності складу фонду бібліотеки потребам жителів країни.

Таким чином, унаслідок первинного та вторинного відбору комп­лектування є двостороннім процесом, який передбачає одночасно поповнення та вилучення документів, що дає змогу створити якісні фонди бібліотек, спроможні задовольнити різноманітні запити чи­тачів. Комплектування—безперервний процес. Він починається з утворення бібліотеки й існує доки функціонує сама бібліотека.

11.2.1.2. Принципи комплектування бібліотечних фондів

Здійснювати цілеспрямований відбір документів бібліотекар може лише на підставі певних принципів. Принцип — це головне вихідне положення, яким слід керуватися в практичній діяльності, щоб вона не суперечила об'єктивним законам розвитку суспіль­ства в певний період.

І Ін необхідність розробки принципів комплектування бібліотеч- іімііі фонду бібліотекознавці звернули увагу ще на початку XX ст. \ ім її іку з тим, що комплектування фонду є одним з процесів біб- ііпм'чііої діяльності, принципи комплектування фонду основані на ни .пі,них принципах бібліотечного обслуговування населення. Без- міиніо, їх прояв при комплектуванні має особливості.

І. і к, принцип доступності, що передбачає безплатне користуван­ні!. наближення їх до населення, роботу в зручні для читачів годи­ни, и комплектуванні фондів орієнтується на такі вимоги:

добір фонду за змістом, типологією та мовою у відповідності і пі/потовкою читачів до його сприйняття. Порушення цієї вимоги роби її) фонд незрозумілим для читача. Фонд, що не відповідає віко- ііїїм, освітнім, психологічним особливостям людини, стає для неї пг/іос іупним;

можливість отримання в бібліотеці інформації і документів нпнлежно від їх політичної та національної спрямованості. Це н.іжлива вимога демократичного суспільства. На жаль, тривалий •і.н вона порушувалась. Створення у великих бібліотеках фондів і пі іісховищ, де зберігалися видання, що за своїм змістом не відпо- ніднли вимогам однопартійної системи, було прямим порушенням принципу доступності.

Безпосередньо з цим принципом пов'язаний принцип Об'єктив­ності комплектування. Згідно з ним фонди бібліотек мають вклю­чати:

книги, журнали, газети, що відтворюють погляди різних партій, і ромадянських течій та організацій. Особливо важливо це нині, коли суспільство звернулося до ідеї створення багатопартійної си­стеми в країні. Саме у фондах громадських бібліотек мають знайти місце видання, що відтворюють різні ідеологічні погляди і за своїм амістом не протистоять Конституції держави;

твори друку та інші матеріали, які науково обгрунтовано пояс­нюють факти, явища, процеси суспільного життя, природи, вироб­ництва. Це можуть бути різні види видань (наукові, науково-попу­лярні, учбові, довідкові тощо), але за змістом вони мають бути достовірними та науковими;

літературу, що сприяє гуманізації суспільства, виховує почуття людської гідності, повагу до кожної людини. Перевага надається тим творам друку, в яких набули відтворення загальнолюдські цін­ності. Фонди громадських бібліотек не включають видання, що про­пагують насильство, національну і расову нетерпимість, порногра­фію тощо.

Таким чином, принцип об'єктивності зумовлює змістовний склад фонду. Він дає змогу запобігти однобічного висвітлення суспільної або наукової думки.В історії нашої країни склалося так, що тривалий час КПРС була єдиною партією суспільства, а провідним принципом суспіль­ного життя — принцип комуністичної партійності. Бібліотечні фон­ди не були тут винятком. Тлумачення принципу комуністичної пар­тійності як головного методологічного принципу комплектування призвело до того, що у фондах, особливо масових бібліотек, посіли книги, журнали, газети одного ідеологічного напряму. Це обмежу­вало свідомість читачів, не давало змоги виховувати дійсно вільних всебічно розвинених людей. Відродження демократичного суспіль­ства вимагає надання можливості бібліотекам відбирати твори друку різних партій, знайомити читачів з різними громадськими течіями.

Значно впливає на склад фонду бібліотеки принцип профілю­вання— координування. Дотримання закону відповідності складу фонду завдання бібліотеки та запитам читачів багато в чому зале­жить від принципу профілювання-координування, який дає змо­гу здійснити індивідуалізацію фондів кожної бібліотеки, а в сукуп­ності досягти необхідного за кількістю і якістю фонду регіону.

Тривалий час у бібліотекознавстві активно розроблялася лише перша його частина. Профілювання комплектування бібліотечного фонду—це його спеціалізація, яка досягається завдяки свідомому обмеженню тематики, типології, мовного складу або хронологічної глибини.

Багаторічний досвід бібліотек свідчить про безпосередню залеж­ність між порушенням принципу профілювання і накопиченням ма- ловикористовуваної літератури у їх фондах. Обгрунтуванню цього принципу, пошуку механізму його реалізації під час відбору доку­ментів значну увагу приділяли фахівці бібліотечної справи (Л. Б. Хавкіна, В. М. Денисьєв, О. С. Чубарьян, Є. П. Тамм та ін.). Завдяки їх пошукам з'ясовано, що, відбираючи документи у фонд бібліотеки, необхідно ураховувати:

1. Тип, вид бібліотеки і завдання, що вона виконує. Це дає змогу на державному рівні вирішувати питання про випуск доку­ментів для конкретного типу бібліотек, про їх рівномірне і ціле­спрямоване розповсюдження, допомагає у створенні «ядра» одно­типних бібліотек. Якщо з цього приводу проаналізувати фонди масо­вих бібліотек, то якась частина творів друку буде однакова за ав­торами, назвами творів, незалежно від місця розташування бібліо­теки (промислове місто, сільський район тощо). Дійсно, в кожній масовій бібліотеці є документи уряду, праці видатних державних діячів, відомих популяризаторів різних галузей знань, художні твори прозаїків, поетів та ін.

2. Місцеві умови роботи бібліотеки, тобто виробничо-економіч­ний, науковий, культурний профіль регіону, який вона обслуговує. В залежності від характеру і напрямку розвитку промисловості і сільського господарства бібліотеки по-різному здійснюють відбір документів відповідних галузей знань. Дійсно, якщо в межах діяль­ності бібліотеки є промислові підприємства важкого машинобуду­вання або хімічної промисловості, література з цих галузей комп­лектується більш повно і різноманітно.

До місцевих умов, що впливають на профіль комплектування, слід віднести також природничо-кліматичну зону, де розташована бібліотека. Зональність впливає на агротехнологію обробки землі, вирощування окремих культур, утримання сільськогосподарських і їїйрnil. Тільки в Україні виділено шість природно-кліматичних зон, піп визначають напрямки розвитку сільськогосподарського вироб­ити а.і і а спеціалізацію обслуговуваних бібліотекою господарств. Ill особливості відображено в творах друку і лежать в основі від­бору документів бібліотекарем.

Профіль комплектування за виробничо-економічними і природ­но юііматичними умовами найбільш виразно впливає на відбір літе­ра і урн з техніки і сільського господарства. Між тим, бібліотеки роблять помилку, коли не враховують ці чинники під час комплек- г п.нііія документів з інших галузей знань, а вони впливають також На підбір природничонаукової, економічної і, навіть, художньої її гератури.

ІІа склад і добір фонду впливає також наявність і профіль на- vконах, учбових, медичних, культосвітніх та інших закладів і уста­нов, розташованих в районі діяльності бібліотеки. Урахування їх потреб дає змогу конкретизувати склад фонду не лише за змістом, ,і Іі іа видами видань.

.'!. Склад і запити читачів, обумовлені історичними, природни­чими, виробничо-економічними умовами, віком тощо. Ці фактори сприяють формуванню читацьких потреба і інтересів. Кожний чи- і ач відтворює у своїх запитах потреби й інтереси суспільства на іому чи іншому історичному етапі його розвитку. Більшість читачів звертається до нових проблем у політичному, економічному, соціаль­ному житті, науці, мистецтві тощо. Це загальні інтереси читачів. Ллє поряд з цим, кожний читач за своїм віком, загальною і профе­сійною підготовкою, місцем у виробництві, належить до певної групи, яка має особисті інтереси. Вони в певній мірі формують по­треби і запити людини на ті чи інші документи. Крім того, кожна особа має певну індивідуальність, що відтворює її психічний склад, духовний настрій, здібності тощо. Все це впливає на виникнення індивідуальних потреб, у вивченні тих чи інших питань, отриманні знань з конкретних галузей. Такі інтереси є одиничними.

Принцип профілювання вимагає урахування різноманітних чи­тацьких інтересів, але перш за все бібліотекар створює фонди для задоволення загального і особистого, що зумовлює його склад за змістом і типами видань.

Крім того, склад читачів за національною ознакою впливає на добір фонду за мовами. За умов, коли пильна увага звертається на розвиток національних мов та культури, ця ознака має велике зна­чення. Національна незалежність читачів зумовлює їх запити на художні твори, історичну літературу, видання тією чи іншою мовою. Тому урахування цієї ознаки, особливо в районах з багатонаціо­нальним складом населення, є однією з основних у визначенні про­філю комплектування.

Унаслідок профілювання комплектування в фонді кожної біб­ліотеки утворюється дві частини: типова (загальна для більшості бібліотек даного типу, що відповідає загальним інтересам читачів), та місцева (відповідає особливостям регіону обслуговування, скла­ду та особистим інтересам читачів). До місцевої частини належитьфонд краєзнавчої літератури. При цьому профілювання комплекту­вання, тобто спеціалізація фонду, передбачає різну повноту окре­мих його частин. Повніше укомплектовані розділи (теми, види, мови), що відповідають профілю бібліотеки. Суміжні теми уком­плектовано вибірково. До того ж, чим менший зв'язок між основ­ним профілем і суміжною темою, тим більш вибірково вона комп­лектується.

Зрозуміло, що за умов прискореного розвитку науки, удоскона­лення виробництва, диференціації читацьких потреб повно задо­вольнити запити читачів без узгодження дій з комплектування окре­мих бібліотек неможливо. В зв'язку з цим виникає потреба коорди­нувати (узгодити) комплектування між двома або кількома бібліо­теками. Координування комплектування вимагає чіткого розмежу­вання в придбанні за тематикою, видами, мовою документів із ме­тою запобігти невиправданого дублювання та збільшення сукуп­ності книжок, журналів і ін., що надійшли до бібліотек регіону. Та­ким чином, координування передбачає врахування профілю фондів різних бібліотек. Воно дає змогу узгодити поповнення фондів з ура­хуванням усіх параметрів, поліпшити і активізувати їх використан­ня. Саме тому принцип профілювання доповнено і він розглядаєть­ся як єдиний принцип профілювання-координувапня. Недооцінка можливостей спеціалізації фондів за умов координації призводить до накопичення непрофільної, маловикористовуваної літератури. Принцип профілювання — координування відіграє велику роль у створенні єдиного бібліотечного фонду.

Принцип планомірності та систематичності комплектування по­слуговує чіткому визначенню у фондах обсягу і місця літератури з тієї чи іншої галузі, типу, мови тощо. З'ясування необхідних про­порцій між окремими частинами фонду певного типу бібліотек, між фондами бібліотек різного типу, розташування їх у межах держави становить суть принципу планомірності.

Важливо досягти раціонального співвідношення у фондах між різними галузями знань. Тут слід ураховувати тип фонду. Якщо він універсальний-—то відсоток літератури кожної галузі знань та ху­дожньої літератури має бути таким, щоб повною мірою розкрити рівень розвитку усіх галузей відповідно до завдань бібліотеки в ро­боті з ними. Як уже зазначалося, у фондах ЦБС для дорослих бли­зько 80 % становлять видання суспільно-політичної тематики, ху­дожньої літератури та інших гуманітарних розділів і 20 % вироб­нича і природничонаукова. В дитячих бібліотеках художня та інша література гуманітарної тематики становить 85—87,5 %, а природ­ничонаукова і виробнича— 12,5—15 %.

У спеціальних фондах найбільший відсоток становлять докумен­ти відповідно до головного профілю підприємства, закладу, органі­зації, що обслуговує бібліотека. Наприклад, у технічних бібліотеках обсяг книг з техніки може досягти 70%, природничонаукових — 20—25 %.

Природно, що названі пропорції можуть змінюватися, вони лише орієнтують бібліотекаря на планомірність у складі фонду. Знаючи

З"

и, фахівці слідкують за надходженням та вибуттям у кожному і'Иілілі, щоб не порушити доцільного співвідношення між ними.

Пенні пропорції мають існувати не лише для визначення змісту І'иііду, а й форми — вид, мова, читацька адреса тощо. Якщо в ма- ■ пінх бібліотеках періодичні видання становлять 10—15 %, то в па­кових — 50 %. Те ж можна сказати про види видань за читацьким "іипначенням. У масових бібліотеках науково-популярні видання іпновлять близько чверті усієї літератури, в наукових — більше монументів для фахівців (наукові, довідкові тощо).

Створення єдиного бібліотечного фонду потребує чіткого з'ясу- и ііспя співвідношень фондів бібліотек різного типу, встановлення |іпіііонального відсотку кожного з них в єдиному фонді. Не менш і'ііжливо при вирішенні цього завдання встановити пропорції між фондами бібліотек, що обслуговують різні регіони.

Планомірний розвиток фонду як окремої бібліотеки, так і еди­ного бібліотечного фонду держави можливий лише на підставі ви- пі/ічення певної системи і постійного дотримання її. Це здійснюєть- і и завдяки систематичності в поповненні і вилученні документів; is вивченні і плануванні комплектування тощо. Планомірність і си- і гоматичність зумовлюють раціональний розвиток фондів.

Отже, принципи комплектування бібліотек тісно пов'язані між гобою, порушення одного з них призводить до порушення системи фондів у цілому. Правильне визначення їхньої суті, постійне ура- ' ування в практичній діяльності сприяють утворенню оптимального їм обсягом та якістю фонду як окремої бібліотеки, так і єдиного фонду держави.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Які принципи комплектування фондів бібліотек вам відомі? 2. Що слід ураховувати при відборі документів у фонд за принципом об'єктивності? 3. В чо­му полягає суть принципу профілювання-координування? Що слід ураховувати, комплектуючи фонд за цим принцйпом? 4. Охарактеризуйте принцип планомірно- іті-систематйчності. Чи вірно, що пропорції між галузевими розділами фонду ітановлять суть принципу планомірності-систематичності?

Контрольні завдання

1. З'ясуйте профіль комплектування бібліотєки-бази практики та училища. Покажіть, як «місцеві умови» впливають на склад фонду.

2. Порівняйте співвідношення відсотків галузевих розділів фонду бібліотеки- Гіази практики та училища. Поясність різницю між ними.