- •Перелік питань, що виносяться на самостійне опрацювання студентами з дисципліни „Дискретна математика”
- •Тема 1. Нечіткі множини та лінгвістичні змінні.
- •Тема 2. Замикання відношень.
- •Тема 3. Бази даних і відношення.
- •Тема 4. Гомоморфізм та ізоморфізм алгебр.
- •Тема 5. Розміщення і функціональні відображення.
- •Тема 6. Формула включень і виключень.
- •Тема 7. Асимптотичні оцінки та формули.
- •Тема 8. Застосування леми Бернсайда для розв’язання комбінаторних задач.
- •Тема 9. Обгрунтування теореми Поя.
- •Тема 10. Планарність графів.
- •Тема 11. Максимальні потоки в мережах.
- •Тема 12. Дерево прийняття рішень.
- •Тема 13. Каркаси (з’єднувальні дерева).
- •Тема 14. Регулярні вирази і мови.
- •Тема 15. Побудова граматики мови програмування.
- •Тема 16. Машина Тьюрінга. Лінійно-обмежені автомати.
Тема 8. Застосування леми Бернсайда для розв’язання комбінаторних задач.
Мета вивчення теми:
Ознайомитися з лемою Бернсайда про кількість орбіт та основними принципами її застосування для розв’язування комбінаторних задач.
Питання для опрацювання:
Орбіти. Лема Бернсайда про кількість орбіт. Основні принципи та особливості застосування леми Бернсайда для розв’язування комбінаторних задач.
Методичні рекомендації:
Нехай Х – деяка скінченна множина елементів , S(Х) – група всіх бієктивних відображень множини Х у себе, G – певна група. Під реалізацією G у S(Х) розумітимемо будь-який гомоморфізм : G S(X). Для простоти позначень замість t(g), де gG, будемо писати tg , а замість tg (х), де хХ, – gx. Дві точки х1 , х2 Х називають еквівалентними відносно групи G, що діє на множині Х (G-еквівалентними), якщо існує gG таке, що х2 = g х1. Вивчаючи дію групи на множині можна прийти до висновку, що G-еквівалентність є відношенням еквівалентності на Х. Тобто вона має наступні властивості: рефлексивність, симетричність і транзитивність. Отже, відношення G-еквівалентності розбиває множину Х на класи еквівалентності, які називають G-орбітами. Орбіту, що містить елемент х0 Х будемо позначати G(x0), тобто G(x0) = {gx0 gG }. Якщо H – підгрупа групи G, то лівим суміжним класом G в H називають множину GH усіх елементів вигляду gh, де g – фіксований елемент з G, а h H, тобто GH = {gh h H}, а правим суміжним класом HG називають множину HG = {hg h H}.
Лема
(лема Бернсайда): Нехай Х – скінченна
множина елементів; G
– скінченна
група, що діє на Х; N(g)
– кількість
елементів з Х, які залишаються на місці
при дії g,
тобто N(g)
= {
хХ
gх
= х }
.
Тоді кількість G-орбіт
можна визначити за формулою:
Для доведення леми використовують такі
твердження:
твердження 1: нехай х0 Х, St(x0) = { g gх = х0 }; тоді St(x0) – підгрупа групи G (стаціонарна підгрупа точки х0);
твердження 2: нехай х0 Х, тоді G(х0) = G – St(х0) ;
твердження 3: нехай х0 Х, тоді для xG(х0) St(x) = St(х0) .
Під час вивчення даної теми необхідно розглянути загальну характеристику орбіт та основні принципи використання леми про їх кількість. Слід звернути увагу на суміжні класи у підгрупі та дію групи на множині. Студенти повинні навчитися застосовувати лему Бернсайда для розв’язування комбінаторних задач.
Студенти повинні знати:
загальну характеристику відношення G-еквівалентності;
лему Бернсайда про кількість орбіт;
загальну характеристику орбіт (G-орбіт);
основні принципи та особливості застосування леми Бернсайда для розв’язування комбінаторних задач.
Студенти повинні вміти:
використовувати позначення та основні поняття теорії алгебр та комбінаторного аналізу;
застосовувати лему Бернсайда для розв’язування комбінаторних задач.
Питання для самоконтролю:
Які точки називають еквівалентними (G-еквівалентними) ?
Що представляє собою відношення еквівалентності на множині ?
Які властивості має G-еквівалентність, як відношення ?
Що представляє собою група, що діє на множині ?
Що називають орбітами (G-орбітами) у комбінаториці ?
Що представляють собою суміжні класи у підгрупі ?
Яке відображення називають взаємно однозначним ?
Що представляє собою лема Бернсайда про кількість орбіт ?
Які твердження використовують для доведення леми Бернсайда ?
Для розв’язування яких задач використовують лему Бернсайда ?
Рекомендована література:
Бардачов Ю. М., Соколова Н. А., Ходаков В. Є. Дискретна математика: Підручник. – К.: Вища школа, 2007. – 232-235 с.
