Гігроскопічна вода

Гігроскопічною називають воду, яка поглинається ґрунтом із повітря і видаляється з нього при температурі 100 — 105 С. Гігроскопічна вода перебуває в рівновазі з пароподібною водою атмосфери й характеризує, таким чином, вологість повітряно-сухого ґрунту. У донних відкладах гігроскопічну воду визначають у повітряно-сухих пробах і її вміст залежить від дисперсного складу проби.

Висушування при температурі 100 — 105 °С призводить також до втрат адсорбованих ґрунтом газів — таких як СО₃, NH₃ та ін. — і частково до втрати гідратної води, яка входить, наприклад, до складу гіпсу CaSO₄^#2H₂O. Тому результати визначення гідроскопічної води можуть бути завищеними, зокрема при аналізі фунтів, відібраних із гіпсоносних горизонтів.

84

Методика визначення

У бюксі з притертою кришкою зважують 1 — 2 г лабораторної проби повітряно-сухого фунту, поміщають відкритий бюкс у сушильну шафу й висушують пробу при 100 — 105 °С протягом 5 год. Бюкс виймають з сушильної шафи, закривають кришкою і поміщають в ексикатор на 20 — 30 хв. Вміст гігроскопічної води в процентах відносно маси сухої проби розраховують за формулою

де mi — маса бюкса з наважкою фунту до висушування, г; г»2 — те саме після висушування, г; g — маса проби після висушування, г. У подальшому результати визначення хімічних інгредієнтів у пробі повітряно-сухого грунту перераховують на сухий, тобто висушений при 100 — 105° С грунт, оскільки вміст гігроскопічної води в грунтах і навіть у пробах одного й того ж грунту, відібраних із різних горизонтів, є неоднаковим. Для цього результати аналізу повітряно-сухого фунту помножують на коефіцієнт

При визначенні кількох хімічних інгредієнтів з однієї наважки проби фунту доцільно спочатку обчислити масу сухого фунту, помножуючи масу повітряно-

сухого фунту на коеф

ефіцієнт ,і розрахувати процентний

вміст визначуваних інгредієнтів у сухому фунті.

При аналізі донних відкладів проби також спочатку висушують при 100 — 105 °С.

Втрати при прожарюванні (впп)

Зменшення маси сухого грунту чи донних відкладень при їх нагріванні до температури 900 °С називається втратою при прожарюванні. При цьому з фунту видаляються органічні сполуки: гумус, вуглекислий газ, карбонати, адсорбовані гази, частково хлориди, а також залишкова гігроскопічна вода та хімічно зв'язана вода. Крім того, гігроскопічне прожарювання фунту супроводжується окисненням феруму (II) до феруму (III), перетворенням сульфурних сполук на сульфатні сполуки, частковою втратою хлоридів натрію та калію.

Методика визначення

Зважують у фарфоровому тиглі 1—2 г лабораторної проби повітряно-сухого фунту. Тигель ставлять у холодну муфельну піч і прожарюють при 900°С протягом 1—1,5 год. Потім тигель охолоджують в ексикаторі й зважують. Повторюють прожарювання протягом 15—20 хв до сталої маси тигля із залишком. Величину ВПП, %, розраховують за формулою

, ; 8

де m,— маса тигля з наважкою повітряно-сухого грунту до прожарювання, г; т₂ —те саме після прожарювання, г; g —маса наважки повітряно-сухого ґрунту, г; К— коефіцієнт перерахунку на сухий ґрунт

ВПП донних відкладів, %, визначають для сухих проб і розраховують за формулою

g

де ГП] і т₂ —маса тигля з наважкою сухої проби до і після прожарювання відповідно, г; g— маса наважки сухої проби, г