- •4 Вступ
- •1. Властивості, склад та характеристики ґрунтів
- •1.1. Фази грунтів
- •1.2. Сорбційнівластивоті ґрунтів
- •2. Забруднення ґрунтів: природа та джерела забруднення
- •2.3.4. Міграція важких металів у ґрунті
- •2.4. Забруднення ґрунтів фтором
- •2.6.2. Властивості пестицидів
- •56 2.6.3. Поведінка пестицидів у ґрунті
2.6.2. Властивості пестицидів
Пестициди - це в основному органічні сполуки з малою молекулярною вагою і різною розчинністю у воді. Хімічний склад, кислотність чи лужність, розчинність у воді, будова, полярність, величина і поляризація молекул — усі ці особливості разом чи окремо впливають на процеси адсорбції-десорбції ґрунтовими колоїдами. Беручи до уваги названі особливості пестицидів і складний характер зв'язків у процесі адсорбції-десорбції ґрунтовими колоїдами, вони можуть бути розділені на два великих класи: полярні й неполярні, а ті, що не ввійшли в цю класифікацію, наприклад хлорорганічні інсектициди,— на іонні й неіонні.
Пестициди, що містять кислотні чи основні групи або поводяться при дисоціації як катіони, складають групу іонних сполук. Пестициди, що не маютьні кислотну, ні лужну реакцією, складають групу неіонних сполук.
У табл. 16 наведені основні пестициди, що входять у згадані дві групи.
На характер хімічних сполук і здатність ґрунтових колоїдів до адсорбції і десорбції впливають: природа функціональних груп і груп заміщення, положення груп заміщення стосовно функціональних груп і ступінь ненасиченості молекули. На адсорбцію молекул пестицидів ґрунтовими колоїдами значно впливає характер молекулярних зарядів, причому певну роль відіграє полярність молекул. Нерівномірний розподіл зарядів збільшує дисиметрію молекули та її реактивність.
.
Таблиця
16
Класифікація пестицидів залежно від їх поводження при адсорбції
Група |
Діюча речовина |
Загальна назва |
Іонні: катіонні лужні |
Дипіридили Сим-тріазини Симмріазоли |
Диквет, параквш . Лтразин. пропазин, симазин, прометрин, промстон Амітрол |
Кислі |
Хлорфснооіхгоаа кислота Піколінова кислота Феноли |
2,4 Д Піклорам Диносеб, РСР |
Неіонні |
Галогенні похідні вуглеводів Фосфорорганічні сполуки Динітроанілін Феніл карбамати Фенілсечовина Анілід Феніламід Тюкарбамати їензонітрили |
ДДТ, ендрин, дільдрин, ліндан, гептахлор, токсафен Паратіон, діазіон Нітралін, бенефін, трифлуралін Профам, хлорпрофам, карбарил Фенурон, монурон, лінурон, мелабромурон Пропахлор, пропаніл Діфенамід їптам, ХДЕК, альдихарб Дихлобеніл |
У середовищах із високим показником рН сполуки, що містять кислотні групи, при дисоціації стають аніонами. Навпаки, у середовищах з низьким показником рН слаболужні чи нейтральні сполуки поводяться як органічні катіони.
Ступінь утримання ґрунтовими колоїдами неіонних чи нейтральних сполук залежить від їх здатності до поляризації поблизу поверхонь фунтових колоїдів з електричним зарядом, що зростає зі збільшенням їх молекулярної маси.
56 2.6.3. Поведінка пестицидів у ґрунті
Ґрунт в основному виступає як резервуар для пестицидів, де вони розкладаються і звідки поступово переміщуються в рослини чи навколишнє середовище, або як сховище, де деякі з них можуть існувати ще багато років після внесення.
Рис. 9. Перетворення пестицидів у грунті під впливом різних фякторів
Пестициди — тонкодисперсні речовини — у грунті піддаються численним впливам біотичного і небіотичного характеру, що визначають їх поводження, перетворення і, нарешті, мінералізацію (рис. 9). Тип і швидкість перетворень залежать: від хімічної структури діючої речовини та її стійкості, механічного складу й будови грунтів, хімічних властивостей ґрунтів, складу флори та фауни фунтів, інтенсивності зовнішніх впливів і системи ведення сільського господарства.
57
Адсорбція. Адсорбція пестицидів у грунті — комплексний процес, що залежить від численних факторів. Вона відіграє важливу роль у переміщенні пестицидів і служить для тимчасового утримання пестицидів у пароподібному або розчиненому стані чи у вигляді суспензії на поверхні ґрунтових часток. Особливо важливу роль в адсорбції пестицидів відіграють мул і органічна речовина грунту, що складають «колоїдальний комплекс» грунту. Адсорбція зводиться до іонного обміну: катіонного - завдяки негативно зарядженим мулистим часткам і кислотним групам гумусових речовин, або аніонного - завдяки присутності гідроксидів металів (АІ(ОН)з і Ре(ОН)з), чи відбувається у формі молекулярного обміну. Якщо адсорбовані молекули нейтральні, то вони утримуються на поверхні мулистих часток і гумусових колоїдів двополюсними силами, водневими зв'язками та дисперсними силами. Адсорбція відіграє першорядну роль у нагромадженні пестицидів у грунті, що адсорбуються іонним обміном чи у формі нейтральних молекул залежно від їх природи.
Механізм адсорбції грунтується на виникненні різних типів зв'язків між молекулами пестицидів і колоїдами в фунтовому розчині. Відомі такі основні механізми ґрунтової адсорбції пестицидів: : ''■ ■■''
а) сили Ван-дер-Ваальса — включення в процес адсорбції неіонних молекул пестицидів у недисоційованому*стані на ґрунтових адсорбентах. Наприклад, адсорбція карбарилу та паратіону ґрунтовою органічною речовиною, а також піклораму гумусовими речовинами;
б) гідрофобні взаємодії шляхом зв'язування гідрофобних ділянок неполярної частини молекули органічної речовини грунту з пестицидами. Цей тип зв'язку аналогічний до адсорбції ДДТ. чи інших хлорорганічних інсектицидів на органічній речовині грунту. Вважається, що адсорбція пестицидів, що протікає за таким механізмом, не залежить від величини рН;
в) водневі зв'язки, при яких атом водню формує місток між двома негативно зарядженими атомами як від процесів дифузії, так і масового струму (розрідження), що являють собою звичайний спосіб вимивання. Один із них зв'язаний ковалентним зв'язком, а інший — електростатичними силами. Цей механізм є найважливішим для адсорбційних молекул на глинистих мінералах. Фіксація син-триазинів органічною речовиною грунту, а органічних пестицидів - глинистими мінералами відбувається за рахунок водневого зв'язку;
г) передача електронів від донора акцептору. Цей механізм сприяє формуванню комплексів між гумусовими речовинами й гербіцидами на основі дипіридилів, як у випадку комплексів дикват- і паракват-монтморилоніт;
д) іонний обмін, що має місце у випадку сполук, що знаходяться у формі катіонів, чи сполук, що одержують позитивний заряд шляхом протонування. Адсорбція таких гербіцидів, як паракват і дикват, органічною речовиною і глинистими мінералами здійснюється за допомогою іонного обміну. Пестициди зі слабколужною реакцією, такі як сіш-триазинові сполуки, адсорбуються органічною речовиною та мулистими частками грунту за допомогою реакцій катіонного обміну. Іонізація функціональних кислотних груп органічної речовини грунту залежить від рН фунту. Кислотність на поверхні фунтових колоїдів
58
впливає на протонування молекул пестицидів лужного типу. При низькому рН збільшується кількість протонованих молекул і мають місце іонний обмін і обмін карбоксильними групами гумінових кислот;
є) формування координаційних зв'язків шляхом обміну лігандами, що спостерігається, коли іони перехідних металів стають центрами адсорбції на поверхні мулистих часток грунту й впливають на поводження деяких пестицидів у грунті. Так, адсорбція паратіону і кислоти 2,4-Д монтморилонітом відбувається шляхом формування координаційних зв'язків з катіонами металів за допомогою водневих зв'язків.
Циркуляція пестицидів у грунтах. Пересування пестицидів у грунті відбувається з фунтовим розчином чи одночасно з переміщенням колоїдних часток, на яких вони адсорбовані. Це залежить як від процесів дифузії, так і від масового струму (розрідження), що являють собою спосіб вимивання.
А. Молекулярна дифузія протікає за градієнтом концентрації: від зони з високою концентрацією молекули переміщаються до зон із низькими концентраціями. Залежно від летючості сполук і їх розчинності дифузія може відбуватися в повітряній чи водній фазі фунту, в останньому випадку швидкість дифузії більш низька. Існують речовини, наприклад ліндан, що дифундують як у повітряну, так і водну фази. З теоретичної точки зору явище молекулярної дифузії може бути описане за законом Фіка, що, однак, дійсний для однорідних середовищ. Як відомо, фунт — дуже гетерогенне середовище (містить тверду, рідку й газоподібну фази). Дифузія пестицидів, внесених у формі гранул чи мікрокапсул, є дуже важливою. На дифузію впливають такі фактори, як переміщення повітря і води, температура і под. Наприклад, некапілярна зона дозволяє здійснювати дифузію і переміщення води в напрямку до нижніх горизонтів, а капілярна зона - у всіх напрямках. У цілому вважається, що, імовірно, дифузія відіфає меншу роль у переміщенні більшості пестицидів у фунті. Коефіцієнт дифузії різних пестицидів знаходиться в прямій залежності від температури фунту. Так, у результаті зниження температури фунту з 25 до 5° С зменшується швидкість дифузії атразину, пропазину й симазину. Одночасно з підвищенням температури спостерігалося збільшення швидкості дифузії лінлану в грунті. У фунтах із великою об'ємною масою виявлений невисокий коефіцієнт дифузії пестицидів у порівнянні з фунтами з меншою об'ємною масою. Так, коефіцієнт дифузії ліндану знизився з 16,5 до 7,5 мм2 протягом тижня в фунті, об'ємна маса якого збільшилася з 1,00 до 1,55 г/см3.
Б. Масова течія пестицидів йде одночасно з міграцією води чи фунтових часток, з якими зв'язані молекули пестицидів. Це може відбуватися при поверхневому стоці, а також при вимиванні в глиб фунтового профілю.
При поверхневому стоці, викликаному опадами чи зрошенням, пестициди пересуваються в розчині чи суспензії, накопичуючись у заглибленнях фунту. Дана форма пересування пестицидів залежить від рельєфу місцевості, еродованості фунтів, інтенсивності опадів, ступеня покриття фунтів рослинністю, періоду часу, що пройшов із моменту внесення пестициду. Кількість
59
пестицидів, що пересуваються з поверхневим стоком, складає більше 5% від внесеного в фунт.
Вимивання пестицидів по профілю грунтів полягає в їх пересуванні разом із циркулюючою в фунті водою, що обумовлено в основному фізико-хімічними властивостями фунтів, напрямком руху води та її дебітом, а також процесами адсорбції і десорбції пестицидів колоїдними частками фунту.
2.6.4. РОЗКЛАДАННЯ ПЕСТИЦИДІВ У ГРУНТІ .
На пестициди, що потрапили в фунт, впливають різні фактори як у період дії препарату, так і надалі, коли він уже стає залишковим. Пестициди в фунті піддаються розкладанню, обумовленому небіотичними й біотичними факторами й процесами.
. Небіотичне розкладання. Фізичні й хімічні властивості фунтів впливають на перетворення пестицидів, що знаходяться в ньому. Так, глини, оксиди, гідрооксиди й іони металів, а також органічна речовина фунту виконують роль каталізаторів у багатьох реакціях розкладання пестицидів. Гідроліз пестицидів проходить за участю фунтової води. У результаті реакції з вільними радикалами гумусових речовин відбувається зміна складових частин фунту й молекулярної будови пестицидів.
Небіотичне розкладання пестицидів протікає різними шляхами.
1. Розкладання при гідролізі, особливо хлорорганічних інсектицидів, триазинових гербіцидів і под., на яке впливають такі фактори, як температура, вологість, рН і мінеральний склад глин. Гідроліз швидше проходить у фунтах із сильнокислою реакцією і найбільшим вмістом органічної речовини; хімічний склад глин різною мірою впливає на розкладання інсектицидів; не виявлено прямої залежності між кількістю гумінових кислот і гідролізом атразину і, навпаки, існує пряма залежність від фульвокислот. Із глинистих мінералів монтморилоніт бере активну участь при гідролізі син-триазинів. Гідролізу триазинів сприяють обмінні катіони. Наприклад, монтморилоніт, що є джерелом іонів Н+ і АІ3+, підсилює гідроліз атразину, катіони Са2+ чи Си2+ придушують його; ліндан дуже швидко гідролізується у вологих фунтах.
2. Реакції розкладання окисно-відновного типу, яким піддаються багато сульфурвмісних пестицидів. У фунті ДЦТ перетворюється на ДДД, а альдрин — на дильдрин.
3. Розкладання з утворенням нітрозосполук. Реакція протікає при величині рН 3 - 4 при надлишку нітратів, що, як правило, відсутні в фунті. У природних умовах вміст залишків нітратів, здатних утворювати нітросполуки, невисокий і тільки дуже незначна частина їх може перейти в нітрозосполуки. Імовірний
і- вихід N-нітрозоатразину на родючих фунтах при рН 5—7 при внесенні 2 мг/кг атразина і значних кількостей нітрогену — до 100 мг/кг. Нітрозосполуки
■ входять до складу багатьох гербіцидів чи містяться в матеріалах, що додаються. Інші типи реакції розкладання пестицидів пов'язані з присутністю в
фунті вільних радикалів. Розкладання амітролу відбувається при його
-
60
взаємодії з вільними радикалами в фунті. Дифузія ДДТ завдяки глинистим мінералам сприяє перетворенню його на ДДЕ. Ця реакція має місце в гомоіонних глинах.
4. Фотохімічне розкладання (фотоліз) пестицидів під дією сонячної радіації. Через слабку проникну здатність ультрафіолетових променів відбувається розкладання тільки залишкових кількостей пестицидів, що знаходяться на поверхні грунту. Інтенсивність фотохімічного розкладання залежить від тривалості дії світла, довжини світлової хвилі, стану хімічних речовин, світлочутливості матеріалу чи носія розчинника повітря, рН розчину, наявності води. Фотохімічне розкладання може бути дуже важливим для пестицидів, внесених на поверхню грунту.
Біотичне розкладання. У багатьох працях підкреслюється велике значення ґрунтових мікроорганізмів у розкладанні пестицидів. Існує дуже мало діючих речовин, що не розкладаються біологічним шляхом. Тривалість розкладання пестицидів мікроорганізмами може коливатися від декількох днів до декількох місяців, а іноді й десятків років залежно від специфіки діючої речовини, видів мікроорганізмів, властивостей фунтів. Розкладання діючих речовин пестицидів здійснюється бактеріями, актиноміцетами, грибами й вищими рослинами.
Звичайне розкладання пестицидів, особливо розчинних, рідше адсорбованих фунтовими колоїдами, відбувається за участю мікроорганізмів. Гриби беруть участь головним чином у розкладанні слаборозчинних і слабоадсорбованих фунтовими колоїдами гербіцидів.
Діюча речовина деяких пестицидів може служити джерелом нітрогену й карбону для фунтових мікроорганізмів, що розкладають пестициди, чи безпосередньо ферментами, виділюваними в процесі метаболізму.
У деяких випадках діюча речовина пестицидів дуже швидко розкладається на проміжні полярні продукти, наприклад феноли, потім вони дисоціюють (мінералізуються) до СО2, Н2О і NH3. Процес розкладання пестицидів до кінцевих продуктів, наприклад СО2, вивчають з використанням речовин, мічених атомами 1 С. Ґрунтові мікроорганізми здатні брати участь як у розкладанні гербіцидів (бета-окиснення, дегалогенування та розривання циклів), так і в синтезі деяких із них (так, 2,4-дихлорфеноксимасляна кислота, що не має фітотоксичних властивостей, активується і перетворюється на відомий гербіцид 2,4-Д). Мікроорганізми можуть розкладати також інсектициди, зокрема альдрин і гептахлор, особливо в умовах сприятливого середовища У сільськогосподарських фунтах помірних зон були виявлені мікроорганізми, шо можуть розкладати гербіциди з групи тіокарбаматів (діалат, триалат). Атразини розкладаються за участю грибів, таких як Aspergilius fumigaius, A flauipes, A. ustus, Rhizopus stolonifer, Penicillium decumbens, P rugulosutn, P luteuln і т.д. Aspergillus fumigatus Fres. бере участь у розкладанні симазину. На прометрин діють гриби Aspergillus niger, A. flavus, A. taman, A. oryzae і т.д.; на паракват — такі мікроорганізми, як Corynebacterium fascians і Clostridiutn pas ген попит; а дріжджі Lipomyces starkeyi можуть використовувати паракват як єдине джерело нітрогену.
61
У розкладанні гербіцидів похідних сечовини (лінурон, монурон, діурон, метоксурон, фенурон, монолінурон і т.д.) беруть участь як фиби (особливо AspergUlus nidulans), так і бактерії, що розкладають ці продукти реакціями диметилювання й гідролізу.
Найбільш вивчене розкладання хлорорганічних інсектицидів: ДЦТ, ДДД, альдрину, дильдрину, ліндану, гептахлору й ін. Вони повільно розкладаються в добре аерованих фунтах і активно — у фунтах з невеликою кількістю кисню, тобто в анаеробних умовах. Тому для інтенсифікації процесів біологічного розкладання залишкових кількостей ДЦТ у фунті застосовують затоплення. При розкладанні ДЦТ утворюються його метаболіти: ДДД формується швидше (в анаеробних умовах), у той час як ДДЕ утворюється дуже повільно (в аеробних умовах).
Інсектициди з циклічною основою (альдрин, дильдрин, ізодрин, гептахлор, ендосульфани і т.д.) відрізняються великою стійкістю в фунті. Ці сполуки окиснюються в фунтах до похідних етилену. Так, альдрин окиснюється в дильдрин (за участю AspergUlus niger, РепісіШит notatum і под.). Фосфорорганічні інсектициди відомі тим, що швидко розкладаються в фунті; ще не вивчена роль мікроорганізмів у Тх розкладанні, але прискорюється розпад продуктів, отриманих у результаті хімічного розкладання. Карбамідні інсектициди й гербіциди легко розкладаються в фунті. Розкладання ртутьорганічних фунгіцидів здійснюється РепісіШит sp., AspergUlus sp. і Bacillus sp. із вивільненням ртуті.
До залишкових кількостей пестициду в фунті відносять будь-яку речовину чи суміш речовин, виявлених у фунті після ефективного використання пестициду: продукти їх перетворення і розкладання, побічні продукти реакцій і т.д. У дійсності тільки частина залишкових кількостей пестицидів у фунті є результатом прямого внесення пестицидів.
Залежно від стійкості до розкладання пестициди розділяють на слабостійкі, помірно стійкі та дуже стійкі.
У даному випадку термін «стійкість» означає період існування даного пестициду в фунті, виражений в одиницях часу, тобто час, необхідний для руйнування 50% пестициду, який називають також періодом напіврозпаду (табл. 17). Його не слід плутати з часом напіврозпаду, що звичайно залежить від концентрації речовини.
Період напіврозпаду хлорорганічних інсектицидів у грунті
Таблиця 17
Інсектициди |
Період напіврозпаду, роки |
Інсектициди |
Період напіврозпаду, роки |
ДДГ |
3—10 |
Альдрин |
1—4 |
Гептахлор |
7—12 |
Дильдрин |
1 — 7 |
Ізодрин, ендрин |
4 — 8 |
Хлордан |
2 — 4 |
Токсафен |
10 |
гхцг |
2 |
■
62
Стійкість пестициду в фунті залежить від багатьох факторів: вмісту органічної речовини, властивостей і вмісту глинистих мінералів, рН, ґрунтової мікрофлори й мікрофауни, водно-повітряного режиму, температури, обмінної катіонної здатності, ступеня окультурення, інтенсивності вітру й освітлення, кількості опадів і т.д. Найважливішим фактором є хімічна природа пестициду.
У поверхневому горизонті грунтів монолінурон розкладається зі швидкістю (мг/кг/міс) 0,01—0,04; лінурон — 0,10—0,75; трифлуралін — 0,01—0,08; бенфлуралін — 0,005—0,01. На глибині 10—25 см і 30—40 см швидкість розкладання їх знижується в середньому до 0,002—0,004 мг/кг/міс. Пропазин має більший ступінь стійкості, ніж атразин, і є потенційно небезпечним для деяких культур, що в сівозміні заступають кукурудзу, оброблену цим препаратом. Виявлено, що приблизно через місяць після використання деяких пестицидів їх залишкові кількості (мг/кг) в грунті знизилися: синоксу — з 1,01 до 0,149, синоратоксу — з 0,263 до 0,006, мокапу — з 0,050 до 0,010 і томику — з 0,238 до слідових кількостей. У грунті виявляється більше залишкових кількостей ДДТ порівняно з ГХЦГ (через 5 років близько 50% ДДТ і близько 20% ГХЦГ). Через 6 років після застосування на зрошуваних землях збереглося до 70% ДДТ і ГХЦГ від початково внесеної кількості.
З огляду на потенційну небезпеку забруднення ґрунтів і навколишнього середовища залишковими кількостями пестицидів, перейшли на використання легкозруйновних пестицидів, таких як карбамідні інсектициди (час напіврозпаду від декількох днів до декількох тижнів), більшість фосфорорганічних інсектицидів (втрачають ефективність через 2—4 тиж), піретроїдні інсектициди (перметрин має період напіврозпаду від 4 до 7 тиж.). Однак при розпаді деяких легкозруйновних пестицидів утворюються високотоксичні сполуки, які можуть існувати в фунті протягом декількох місяців, що необхідно враховувати при їх застосуванні. Наприклад, інсектицид гліфосфат розкладається в дуже короткий термін (2-4 тиж.), проте продукти його розкладання (похідні - сульфоксид і сульфонік) зберігаються більше 4 місяців.
У фунтах, забруднених залишковими кількостями пестицидів, багато безхребетних накопичують їх у кількості, що в багато разів перевищує концентрацію пестицидів у фунті, тобто відбувається процес біонакопичення. Звичайно речовини зі зниженою розчинністю (менше 0,1 мг/л) мають більш високу здатність до накопичення біологічним шляхом. Наявність пестицидів у фунті спричиняє насичення рослин їх залишковими кількостями, причому інтенсивність поглинання пестицидів різна. Наприклад, гептахлор абсорбується легше, ніж альдрин. Здатність поглинання пестицидів залежить і від виду оброблюваних рослин. Наприклад, кукурудза (зерно) має більшу здатність до бюконцентрації ГХЦГ, ніж пшениця (зерно).
Пестициди легко поглинаються рослинами з піщаних фунтів і погано —■ з торф'яних, що містять велику кількість органічної речовини.
Спостерігається кореляція між накопиченням залишкової кількості хлорорганічних інсектицидів (ГХЦГ і ДДТ) у рослинах і здатністю фунту
63
утримувати пестициди. Цьому сприяють важкий механічний склад ґрунту, висока обмінна катіонна здатність і високий вміст глинистих мінералів.
І У нормальних умовах очищення ґрунту від залишкових кількостей пестицидів відбувається повільно під впливом різних заходів щодо обробки ґрунтів чи кліматичних факторів. Іноді для швидкого очищення фунтів варто стимулювати цей процес. З цією метою вживають різних заходів залежно від хімічного складу пестициду, ступеня насичення ґрунтів і їх властивостей, виду рослин, що культивуються, технології їх оброблення і т.д.
Так, для зниження активності нітраліна чи флуометурону в фунт зашпаровується активоване вугілля. Препарати дифенамід, дикамба й амібен розкладаються в фунті за умови внесення мікроорганізмів певного виду.
- Більш швидкі способи очищення фунтів від пестицидів полягають у внесенні в фунт спеціальних речовин, що поглинають чи розкладають пестициди. Так, через 180 днів після внесення спеціальних препаратів А (білковий препарат, що легко розкладається в фунті,) і В (синтетичний органічний препарат) залишкова кількість атразину зменшилася на 54% (при внесенні А) і на 70% (варіант A+BJ у порівнянні з контрольним варіантом, де кількість атразину зменшилася тільки на 20%. —
Інші способи очищення ґрунтів базуються на здатності кукурудзи, сорго, цукрового очерету й деяких бур'янів очищати фунти від залишкових кількостей атразину абсорбцією і розкладанням.
Залежно від фунтово-кліматичних факторів і кількості доступних рослинам сполук у пестициді відбувається його перетворення, наприклад, одна рослина кукурудзи при густині стояння. 12 000 рослин на 1 га може розкласти 0,010 мг/добу атразину, при 240 000 рослин на 1 га — 0,015 мг/добу і при 360 000 рослин на 1 га — 0,017 мг/добу. Розкладання атразину може протікати швидше за таких умов: рослина має підвищений темп росту, у фунт вносять високі дози органічних і мінеральних добрив, дотримується щільність посадки, необхідна для вилучення залишкових кількостей атразину з фунту. У такому випадку процес очищення може бути скорочений до 60 — 70 днів.
' На даний час розроблені математичні методи прогнозування накопичення і розкладання пестицидів в агроекосистемі, що дозволяють визначити концентрацію певного пестициду в агроекосистемі в конкретний момент.
З цією ж метою складають карти застосування пестицидів і умов очищення фунтів від їх залишкових кількостей. На підставі певних критеріїв установлюється бальна шкала, за якою пестициди підрозділяють на такі групи:
Найтоксичніші-більше 21 балу.
Середньої токсичності — 21—14 балів. III.Відносно слаботоксичні — менше 13 балів.
