4. Формування математичних уявлень у дітей третього року життя

У традиційній системі дошкільної освіти формування математичних уявлень у дітей починалося з другої молодшої групи (3-4 роки). Однак вже у 80-ті роки ХХ століття в дослідженнях вітчизняних вчених В.В. Данілової, О.А. Тарханової доводились можливість та доцільність формуванням математичних уявлень про множинність, величину, геометричну форму у дітей третього року життя. На жаль, ідеї раннього навчання дітей математиці ураховуються далеко не в усіх сучасних авторських програмах. Вони знайшли відображення лише в деяких з них (наприклад, „Дитинство”, „Паросток”). На необхідність проведення такої роботи вказують американські автори Г. Доман та Д. Доман, пропнуючи уникальну технологію формування математичних знань у дітей від народження до 3 років. Автори вважають, що саме в цьому віці діти є найбільш чуттєвими до сприймання математичних фактів.

При організації педагогічного процесу з дітьми 2-3 років педагогу необхідно пам’ятати, що формування первинних уявлень про множини, відношення, геометричні фігури, просторові та часові відношення – невід’ємна частина пізнання дитиною оточуючого світу, це обов’язкова умова для подальшого сприятливого розвитку загальних розумових та математичних здібностей. У силу цих обставин при організації процесу навчання дітей цього віку в програмі ДНЗ слід передбачати заняття з математики. З нашої точки зору, вони повинні проводитись не менш 2 разів на тиждень та чергуватися з заняттями з сенсорного розвитку дітей, оскільки саме ці дисципліни мають найбільшу кількість єдиних цілей, задач та засобів навчання.

Примірний план роботи з формування математичних уявлень у

дітей 2-3 років

Тема заняття: множина.

Цілі роботи:

Учити дітей створювати множину з однорідних предметів та визначити їхню кількість словом „багато”; виділити у множині кожний предмет окремо.

Учити розташовувати множину однорідних предметів на картці лінійно.

Учити розрізнювати групи за кількістю предметів, що до них надходять, характеризувати кількість предметів словами „багато”, „мало”, „один”, „жодного”.

Учити знаходити один та багато однорідних предметів в оточуючій обстановці.

Знайомити з властивостями предметів (колір, форма, величина).

Уміти порівнювати предмети за однією ознакою (однакові за кольором та формою, різні за величиною і тд.).

Учити встановлювати відношення схожості, класифікувати предмети за однією ознакою (колір, форма, величина).

Учити помічати рівність або нерівність предметів закількістю, використовуючи вирази „стільки ж, більше, менше; більше, тому, що залишився зайвий; менше, тому, що одного не вистачило”.

Тема заняття: геометричні фігури.

Цілі роботи:

Знайомити з геометричними фігурами (куб, куля, циліндр, конус, квадрат, коло, трикутник), розглядати та досліджувати їх.

Учити дітей співвідносити геометричну фігуру з її зразком-моделлю (класифікація фігур за ознакою форми у відповідності до зразка) – з 2-2,5 років.

Учити дітей упізнавати та називати геометричні фігури – з 2,5-3 років.

Учити виділяти в геометричних фігурах характерні та нехарактерні властивості.

Під керівництвом вихователя аналізувати геометричні фігури, визначаючи їхні характерні ознаки (наявність вершин і сторін в площинних, ребер, граней, вершин – в об’ємних фігурах).

Тема заняття: величина.

Цілі роботи:

Учити встановлювати відношення предметів за величиною (великі, маленькі, більше за величиною, менше за величиною, довше, коротше).

Учити класифікувати предмети за величиною.

Учити упорядковувати величини за зростанням та убуванням.

Тема заняття: орієнтування у просторі.

Цілі роботи:

Учити розрізнювати просторові напрямки („попереду”, „позаду”, „зверху”, „знизу”, „зліва”, „справа”) відносно себе та іншого предмета, прийменники („під”, „над”, „за”, „перед”, „між”), використовувати їх у мові при описуванні місцезнаходження предмета.

Тема заняття: орієнтування у часі.

Цілі роботи.

Формування уявлень про часові ознаки (спочатку – потім, вчора – сьогодні – завтра).

Учити звертати увагу на прояви сезонних ознак у погоді (сніг, мороз, буран – зима; тане сніг, біжать струмки, розпускається листя і т.д. – весна; квітнуть квіти, на вулиці тепло, яскраве сонечко – літо), залежність діяльності людини та тварин від настання тих або інших частин суток.

Отримані математичні уявлення слід закріплювати у різних видах діяльності: конструюванні, ліпленню, малюванні, в іграх, праці, на прогулянках та ін.

Заняття з математики проводяться з дітьми 2-3 років по підгрупах з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей розвитку. Бажано сформувати групи у відповідності до віку: 2-2,5 роки; 2,5-3 роки. У підгрупі не повинно бути більше, ніж 8 осіб. З деякими дітьми заняття слід проводити індивідуально (діти, які часто хворіють; діти з проблемами в адаптації; діти з особливостями у розвитку і т.д.)

При плануванні заняття педагог враховує засоби і форми його орнанізації, які допоможуть йому протягом 10-15 хвилин утримувати увагу та активність дитини, зміну видів діяльності, що дозволить запобігти її фізичній перевтомі.

Рівень професіоналізму вихователя може бути оцінено за допомогою таких критеріїв.

Аналіз професіоналізму в процесі формування математичних

уявлень у дітей дошкільного віку

Ціль навчання: формування системи математичних знань.

Рівень педагогічної діяльності.

Високий:

Педагог формує математичні уявлення у відповідності до сучасних вимог математичної підготовки дітей: використовує розвиваючі програми, методичні рекомендації, дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених. Поняття формуються послідовно, систематично, закріплюються в різних видах дитячої діяльності.

Середній:

Проводиться систематична робота з розвитку математичних уявлень і понять, отримані на заняттях знання закріплюються в ігровій та трудовій діяльності дітей. Разом з тим не повною мірою реалізуються сучасні дослідження в галузі ФЕМП.

Низький:

Заняття проводяться не систематично, отримані уявлення не закріплюються в ігровій та інших видах дитячої діяльності.

Ціль навчання: розвиток розумових процесів та інших психічних здібностей.

Рівень педагогічної діяльності.

Високий:

У процесі формування математичних уявлень педагог працює над розвитком уваги, пам’яті, мислення: використовує різні серії ігор та вправ, що забезпечують цілісність та систематичність розвитку.

Середній:

Педагог працює над розвитком психічних процесів. Однак робота не систематична, в групах відсутні підборки серій спеціальних ігор та вправ.

Низький:

Педагог недостатньо звертає увагу на розвиток психічних процесів в ході формування математичних уявлень.

Ціль навчання: розвиток сенсорних процесів та здібностей.

Рівень педагогічної діяльності.

Високий:

В процесі знайомства з математичними уявлення систематично проводиться робота з розвитку сенсорних процесів і здібностей. У групі використовується підборка ігор і вправ, що дозволяють забезпечити безперервність процесу розвитку різних аналізаторів.

Середній:

Педагог використовує деякі вправи на розвиток сенсорних здібностей, однак не повною мірою вирішує цю задачу при формуванні математичних уявлень у дітей. Відсутня система рішення цієї задачі при формуванні математичних уявлень, відсутні підборки ігор та вправ, що дозволяють забезпечити цілісність даного процесу.

Низький:

Педагог цілеспрямовано не працює над проблемою розвитку сенсорних процесів і здібностей при формуванні у дітей математичних уявлень.

Ціль навчання: розвиток мовлення.

Рівень педагогічної діяльності.

Високий:

Заняття передбачає збагачення словника дітей математичною термінологією, розвиток зв’язного мовлення та мовленнєвого мислення. Педагог цілеспрямовано і систематично працює над вирішенням цих задач з кожною дитиною.

Середній:

Педагог працює над вирішенням цієї задачі, однак не повною мірою;надміру використовує монологічне мовлення; не ураховує можливості кожної дитини.

Низький:

Педагог приділяє недостатньо уваги розвитку активізації мовлення дітей, збагаченню її математичною термінологією, припускає невиправдану заміну математичних термінів.

Ціль навчання: формування деяких навчальних умінь.

Рівень педагогічної діяльності.

Високий:

У процесі заняття приділяється достатньо уваги формуванню і розвитку дій, які необхідні дитині для навчання (слухати педагога, виконувати дії у відповідності до його вказівок, правильно використовувати дидактичний матеріал, вислуховувати відповіді інших дітей і т.д.) У процесі заняття приділяється достатньо уваги формуванню і розвитку дій, які необхідні дитині для навчання (слухати педагога, виконувати дії у відповідності до його вказівок, правильно використовувати дидактичний матеріал, вислуховувати відповіді інших дітей і т.д.).

Середній:

Педагог працює над формуванням деяких навчальних умінь, але робота не систематична, не цілеспрямована; не повною мірою використовуються можливості, що виникають на заняттях, для вирішення цієї задачі.

Низький:

Педагог не завжди звертає увагу на те, як діти сидять, як вони використовують дидактичний матеріал, недостатньо приділяє увагу формування умінь вислуховувати відповіді інших дітей, діяти почергово, не перебивати інших.

Ціль навчання: ефективність обраних форм організації занять.

Рівень педагогічної діяльності.

Високий:

Обрані форми організації заняття сприяють швидкому та якісному вирішенню поставлених цілей і задач, відповідають віковим та індивідуальним особливостям дітей.

Середній:

Обрані форми організації не завжди сприяють швидкому і якісному вирішенню поставлених цілей і задач, відповідають віковим та індивідуальним особливостям дітей.

Низький:

Обрані форми організації слабко сприяють швидкому і якісному вирішенню поставлених цілей і задач, не відповідають віковим та індивідуальним особливостям дітей.

Ціль навчання: ефективність обраних засобів навчання.

Рівень педагогічної діяльності.

Високий:

Обрані засоби навчання дозволяють ефективно вирішувати задачі навчання, розвитку, виховання, відповідають віковим та індивідуальним здібностям дітей, допомагають утримувати їхню увагу та активність протягом всього заняття, забезпечують достатній рівень розумового навантаження.

Середній:

Обрані засоби навчання відповідають віковим та індивідуальним особливостям дітей. Однак вони не повною мірою допомагають утримувати їхню увагу й активність протягом усього заняття.

Низький:

Обрані засоби навчання не дозволяють ефективно вирішувати задачі навчання, розвитку, виховання, не відповідають віковим і індивідуальним особливостям дітей, не забезпечують достатньо розумового навантаження на дитину.

Ціль навчання: емоційність педагога.

Рівень педагогічної діяльності.

Високий:

Педагог своїми емоціями привертає увагу дітей, викликає позитивний емоційний відгук дітей на заняття.

Середній:

Емоції педагога не завжди відповідають настрою дітей, в деяких випадках заважають зосередитись на темі заняття.

Низький:

Педагог є недостатньо емоційним, в результаті чого заняття стає малоцікавим для дітей.

Ціль навчання: організація дітей на заняттях.

Рівень педагогічної діяльності.

Високий:

Кількість дітей на занятті дозволяє педагогу активізувати кожну дитину. Підгрупи підібрані у відповідності до віку дітей, рівня сформованості їхніх математичних уявлень, цілей та задач заняття.

Середній:

На занятті присутня велика кількість дітей, що утруднює можливості педагога активізувати роботу кожної дитини. Підгрупи підібрані у відповідності з віком дітей, рівнем сформованості їхніх математичних уявлень, цілями і задачами заняття.

Низький:

На занятті присутня велика кількість дітей, що утруднює можливості педагога активізувати роботу кожної дитини. Підгрупи підібрані без урахування сформованості у дітей математичних уявлень, цілей і задач заняття.