- •4.1. Немедикаментозні методи лікування цд.
- •4.2. Медикаментозні методи лікування цд.
- •5.1. Профілактика довгострокових ускладнень цд.
- •5.1.1. Контроль ліпідного профілю крові:
- •5.1.2. Контроль ат:
- •5.1.3. Антитромболітична терапія:
- •5.2. Діагностика та лікування довгострокових ускладнень цд.
- •5.2.1. Серцево-судинні захворювання.
- •5.2.2. Ураження нирок
- •Ураження зору.
- •Ураження нервів.
- •Діабетична стопа.
- •6.1. Профілактика гострих ускладнень.
- •6.2. Критерії діагностики гострих ускладнень цд.
- •6.3. Лікування гострих ускладнень цд.
- •7.1 Самоконтроль рівня глюкози (натще і після їжі) пацієнтів з цд.
- •7.2. Моніторинг показників діагностичних процедур та контроль відвідування лікарів.
- •7.3. Реабілітаційні заходи
- •5.1 Модифікація факторів ризику довгострокових ускладнень
- •5.2. Серцево-судинні захворювання.
- •5.3. Ураження нирок
- •Ураження зору.
- •6.1. Профілактика гострих ускладнень.
- •6.2. Критерії діагностики гострих ускладнень цд.
- •6.3. Лікування гострих ускладнень цд.
- •Моніторинг показників діагностичних процедур та контроль відвідування лікарів.
- •1.3. Моніторинг лабораторних показників.
- •1.3.1. Діабетичний кетоацидоз
- •1.3.2. Гіперосмолярний гіперглікемічний синдром
- •1.3.3. Молочнокислий ацидоз
- •1.3.4. Гіпоглікемія та гіпоглікемічна кома
- •Відновлення електролітних порушень
- •Найчастіша супутня терапія
- •Харчування
- •1. Регідратація
- •3. Відновлення дефіциту калію
- •4. Найчастіша супутня терапія
- •3. Відновлення клс:
- •5.1.5 Характеристики чисельника індикатора.
- •5.1.6. Алгоритм обчислення індикатора.
- •5.1.7. Зауваження щодо інтерпретації та аналізу індикатора.
- •5.2.6. Алгоритм обчислення індикатора.
- •5.2.7. Зауваження щодо інтерпретації та аналізу індикатора.
- •5.3.5. Характеристики чисельника індикатора.
- •5.3.7. Зауваження щодо інтерпретації та аналізу індикатора.
- •5.4.6. Алгоритм обчислення індикатора.
- •5.4.7. Зауваження щодо інтерпретації та аналізу індикатора.
5.1.3. Антитромболітична терапія:
Призначити ЛЗ ацетилсаліцилову кислоту 75 мг на добу пацієнтам від 50 років і старше, якщо артеріальний тиск нижче 145/90 мм рт.
Призначити ЛЗ ацетилсаліцилову кислоту 75 мг на добу пацієнтам молодше 50 років, що мають інші значні чинники ризику серцево-судинних захворювань (метаболічний синдром, серйозна сімейна історія передчасних серцево-судинних захворювань, тютюнопаління, артеріальна гіпертензія, серцево-судинні захворювання, мікроальбумінурія).
ЛЗ клопідогрель слід використовувати замість ЛЗ ацетилсаліцилової кислоти тільки в разі вираженої непереносимості ацетилсаліцилової кислоти (крім як у випадках гострих серцево-судинних подій і процедур).
5.2. Діагностика та лікування довгострокових ускладнень цд.
Положення протоколу:
Клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження пацієнтів з ЦД проводиться з метою раннього виявлення та відповідного лікування довгострокових ускладнень. Пацієнтам з ЦД та супутніми захворюваннями надається відповідна медична допомога.
Обґрунтування.
Результати обстеження необхідні для виявлення ускладнень та визначає вибір оптимальної тактики лікування ЦД, профілактики та лікування його ускладнень.
Постійний перегляд ключових показників сприяє виявленню пацієнтів, які потребують більшої уваги медичного персоналу для досягнення позитивних результатів лікування, профілактики розвитку ЦД і зупинення прогресування його ускладнень.
ЦД асоціюється з підвищеним ризиком розвитку ішемічної хвороби серця, зокрема, інфаркту міокарда та серцевої недостатності, цереброваскулярних порушень.
Виявлення ушкоджень нирок у хворих на ЦД на ранніх стадіях, коли лікування може бути успішно проведено, в даний час визначається через показник співвідношення альбумін: креатинін (САК) в сечі. Приклади успішного терапевтичного втручання на пізніх стадіях захворювання свідчать про доцільність виявлення та лікування вже розвиненого ураження нирок.
Існують значущі докази того, що використання регулярних обстежень та раннього виявлення діабетичного ураження очей (ретинопатії) є важливими для покращення результатів. Це є особливо необхідним, адже початок ретинопатії може протікати без явних симптомів.
Нейропатичний біль є симптомом хронічного впливу недостатнього контролю рівня глюкози в крові, який не лікується швидко за допомогою відновлення контролю рівня глюкози в крові. Вiн може приймати різні форми, часто занепокоєння, іноді депресії, особливо, якщо симптоми переважно виявляються вночі і порушують сон.
Існує багато проявів автономної нейропатії як ускладнення довгострокової гіперглікемії. До них відносяться гастропарез, пронос, нетримання калу, еректильна дисфункція, порушення роботи сечового міхура, ортостатична гіпотензія, аурикулотемпоральний синдром та інші гіпергідрозні розлади, сухі ноги і безпричинний набряк щиколотки.
Існують значущі докази того, що використання регулярних обстежень та раннього виявлення діабетичного ураження нижніх кінцівок (діабетичної стопи) є важливими для покращення тривалості та якості життя пацієнтів, зменшення інвалідизації.
Необхідні дії
Обов'язкові:
Пацієнту з нововиявленим ЦД забезпечити проведення діагностичних процедур (А.4.9. Перелік обов’язкових діагностичних процедур хворим на ЦД 2 типу). За неможливості виконання досліджень на первинному рівні медичної допомоги, лікар повинен направити пацієнта на вторинну ланку медичної допомоги.
Пацієнти з ЦД, щодо яких існує підозра на нейропатію, ретинопатію, серцево-судинні захворювання, проблеми, пов'язані з нижніми кінцівками, нирками повинні направлятися на консультацію до відповідного спеціаліста.