6.1. Профілактика гострих ускладнень.

Положення протоколу.

Метою профілактики гострих ускладнень ЦД 2 типу є контроль показників глікемії та запобігання:

• відносної інсулінової недостатності або навпаки надлишку інсуліну в організмі

• дегідратації

• підвищення утворення та зниження утилізації лактату

• гіпоксії.

Обгрунтування:

Відносна інсулінова недостатність або навпаки надлишок інсуліну в організмі, дегідратації, підвищення утворення та зниження утилізації лактату, гіпоксії можуть призвести до гострих ускладнень ЦД.

Необхідні дії.

Обов’язкові:

1. Надати інформацію хворому щодо провокуючих факторів розвитку гострих ускладнень (додаток №18 Провокуючі фактори розвитку гострих станів ЦД.)

6.2. Критерії діагностики гострих ускладнень цд.

Положення протоколу:

Клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження пацієнтів з ЦД проводиться з метою виявлення гострих ускладнень ЦД.

Обґрунтування.

Результати обстеження необхідні для виявлення гострих ускладнень та визначає вибір оптимальної тактики лікування та своєчасного направлення пацієнта на інші ланки медико-санітарної допомоги, що знижує вірогідність погіршення стану пацієнта.

Необхідні дії.

Обов’язкові:

1. Ті ж самі заходи, що і для первинної ланки медичної допомоги (А 2.1 Розділ 6.2 Критерії діагностики гострих ускладнень ЦД).

6.3. Лікування гострих ускладнень цд.

Положення протоколу:

Метою лікування гострих ускладнень ЦД є надання відповідної догоспітальної допомоги пацієнтам з ЦД.

Обгрунтування:

Своєчасне раннє виявлення гострих ускладнень та надання догоспітальної допомоги сприяє подовженню тривалості життя, зменшенню інвалідизації та покращує якість життя пацієнтів.

Необхідні дії.

Обов’язкові:

1. Ті ж самі заходи, що і для первинної ланки медичної допомоги (А 2.1 Розділ 6.3 Лікування гострих ускладнень ЦД).

Розділ 7. Динамічне диспансерне спостереження

1. Моніторинг показників діагностичних процедур та контроль відвідування лікарів.

Положення протоколу:

Проводиться моніторинг показників діагностичних процедур та контроль відвідування лікарів. Проведення моніторингу пацієнтів потребує забезпечення наступності ведення пацієнта лікарями первинної та вторинної ланки.

Обгрунтування:

Моніторинг показників діагностичних процедур відвідування лікарів дозволяє оцінити адекватність терапії та при необхідності її коригувати, сприяє ранньому виявленню ускладнень.

Необхідні дії.

Обов’язкові:

1. Ті ж самі заходи, що і для первинної ланки медичної допомоги (А 2.1 Розділ 7.2. Моніторинг показників діагностичних процедур та контроль відвідування лікарів).

А 3.3. Для установ, що надають вторинну стаціонарну медичну допомогу.

Розділ 1. Гострі ускладнення ЦД.

1. Діагностика

Положення протоколу

Клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження пацієнтів з ЦД проводиться з метою диференціальної діагностики та визначення ступеня тяжкості гострих ускладнень ЦД.

Обгрунтування:

Диференціальна діагностика та ступінь тяжкості гострих ускладнень сприяє вибору оптимальної терапії.

Необхідні дії.

Обов’язкові:

1.1.1. Діабетичний кетоацидоз

1. Провести диференціальну діагностику та оцінити клінічний перебіг та ступінь тяжкості. (А.4.14. Діагностика діабетичного кетоацидозу)

1.1.2. Гіперосмолярний гіперглікемічний синдром (ГГС)

1. Провести диференціальну діагностику (А.4.15. Діагностика гіперосмолярного гіперглікемічного синдрому).

1.1.3. Молочнокислий ацидоз

1. Провести диференціальну діагностику молочнокислого ацидозу (А.4.16. Діагностика молочнокислого ацидозу).

1.1.4. Гіпоглікемія та гіпоглікемічна кома

1. Провести диференціальну діагностику гіпоглікемії та гіпоглікемічної коми (А.4.17. Діагностика гіпоглікемії та гіпоглікемічної коми).

1.2. Лікування

Положення протоколу.

Лікування діабетичного кетацидозу легкого ступеню проводиться в ендокринологічному/терапевтичному відділенні, середнього та тяжкого ступеню в у реанімаційному відділенні або відділенні інтенсивної терапії. Лікування ГСС, молочнокислого ацидозу, гіпоглікемії (тяжка форма) та гіпоглікемічної коми проводиться у реанімаційному відділенні або відділенні інтенсивної терапії.

Обгрунтування:

Метою лікування гострих ускладнень ЦД є якнайшвидше надання відповідної допомоги пацієнтам з ЦД у закладах, що надають вторинну стаціонарну допомогу.

Необхідні дії.

Обов’язкові:

1. Надати відповідну медичну допомогу хворим на ЦД та гострі ускладнення ЦД (А.4.18. Терапевтичні заходи при гострих ускладненнях ЦД)