po_razd
.rtfДитину 8 місяців оглядає лікар. Батьки скаржіться на сонливість, кволість, наявність тривалих закрепів у дитини, відставання у психомоторному розвитку з перших місяців життя. При огляді: язик потовщений, не вміщується в порожнину рота, очні щілини звужені, спостерігається набряк тіла, шия коротка, волосся ламке, сухе, тьмаве, нігті ламкі, з тріщинами, велике черево. Встановіть можливу причину.
А. Надмірна вага тіла дитини.
В. Надмірна функція щитовидних залоз.
С. Йодна недостатність.
D. Природжена вада кишечнику.
Е.*Недостатня функція щитовидних залоз.
У дитини 1 місяця при огляді відзначені млявість, апатичність, блідість, гіпертелоризм, макроглосія, сухість шкірних покривів, м’язова гіпотонія, брадикардія, систолічний шум у верхівці й у п’ятій точці. Має схильність до запорів. Який діагноз найімовірніше варто поставити?
А.*Природжений гіпотиреоз.
В. Лімфатико-гіпопластична аномалія конституції.
С. Хвороба Дауна.
D. природжений порок серця.
Е. Рахіт.
Батьки хлопчика 8 років звернулись до педіатра зі скаргами на кволість та млявість дитини, відставання у фізичному розвитку, погану пам’ять. Об’єктивно: шкіра бліда з жовтавим відтінком, суха, холодна на дотик, набрякла, збирається в товсту складку, брадикардія, зниження температури тіла. Яке з досліджень буде найбільш доцільним у зазначеному випадку?
А. УЗД наднирників.
В. Проба на толерантність до глюкози.
С. Ультрасонографія щитоподібної залози.
D.*Визначення вмісту в крові загального Т3 та Т4.
Е. Дослідження спонтанної добової секреції інсуліну.
При огляді в 10‑літньої дитини встановлено маленький зріст, непропорційний розвиток тіла, відставання у психічному розвитку, запори. Дефіцит в організмі якого гормону викликав ці зміни?
А.*Тироксину.
В. Паратгормону.
С. Тиреокальцитоніну.
D. Адренокортикотропного гормону.
Е. Окситоцину.
Літня жінка потрапила до лікарні у тяжкому стані. Об’єктивно: пульс – 56/хв, АТ - 90/60 мм рт. ст., ЧД – 12/хв. Температура тіла – 35,80С. Шкіра бліда, холодна, дуже суха. Волосся рідке, тонке, на голові – ділянки алопеції. Тони серця глухі, шуми не вислуховуються. Живіт збільшений, перистальтика не вислуховується. Набряки на гомілках і навколо очей. Глікемія – 3,2 ммоль/л. Яка найбільш вірогідна патологія у хворої?
А. Гіперкальціємічна криза.
Б. Адісонічна криза.
С. Гіпоглікемічна кома.
D.*Гіпотиреоїдна кома.
Е. Молочнокисла кома.
Жінка 36 років приймає щоденно 50 мкг L‑тироксину в зв’язку з первинним гіпотиреозом. Яке обстеження доцільне для оцінки ефективності дози препарату?
А. Визначення рівня тироксину.
Б. Визначення рівня трийодтироніну.
С.*Визначення рівня тиреотропіну.
D. Визначення рівня тиреоглобуліну.
Е. Визначення рівня холестерину.
Жінці 56 років у зв’язку з післяопераційним гіпотиреозом призначено 50 мкг L‑тироксину на добу. рівень тиреотропного гормону в межах норми. З’явився біль за грудиною стискаючого характеру, з іррадіацією під ліву лопатку, поява якого пов’язана з фізичним навантаженням. АТ – 150/100 мм рт. ст. Які зміни терапії найбільш доцільні після зняття болю?
А. Знизити дозу L‑тироксину.
Б.*Додати до лікування бета-адреноблокатори.
С. Призначити нітрати.
D. Замінити L‑тироксин на трийодтиронін.
Е. Призначити тиреотом.
Хворий К., 33 років через 3 місяці після хірургічного лікування дифузного токсичного зобу скаржиться на мерзлякуватість, сонливість, апатію, зниження апетиту, закрепи. Об’єктивно: шкіра суха, холодна, бліда, обличчя одутле, щільний набряк губ. Щитоподібна залоза не пальпується. ЧСС – 52/хв, АТ - 100/60 мм рт. ст. Тони серця низької звучності. Стан хворого зумовлений розвитком:
А. Серцевої недостатності.
Б. Рецидивом токсичного зобу.
С. Гіпопаратиреозу.
D.*Гіпотиреозу.
Е. Нефротичного синдрому.
Хвора 52 років скаржиться на слабкість, зниження пам’яті, сонливість, надмірну вагу, закрепи. Хворіє 3 роки Об’єктивно: зріст – 164 см, вага – 87 кг, шкіра суха, щільна холодна, розподіл жирової клітковини рівномірний. Пульс – 60/хв, тони серця приглушені, АТ - 145/85 мм рт. ст. Температура тіла – 35,80С. Яка найбільш імовірна причина надмірної ваги?
А. Хвороба Іценка-Кушинга.
Б. Гіпоталамічний синдром.
С. Клімактеричний синдром.
D.*Гіпотиреоз.
Е. Гіпоестрогенемія.
Хворий К., 37 років, скаржиться на апатію, зниження пам’яті, головний біль, мерзлякуватість, відсутність апетиту, закрепи. Вказані скарги наростали поступово впродовж 2 років. Вага збільшилась на 8 кг. Об’єктивно: шкіра бліда, холодна на дотик, обличчя гіпомімічне. Говорить повільно, язик збільшений, з відбитками зубів по краях, АТ - 104/68 мм рт. ст., пульс – 54/хв. Ваш попередній діагноз?
А.*Гіпотиреоз.
Б. Тиреотоксикоз.
С. Синдром Іценка-Кушинга.
D. Аліментарно-конституційне ожиріння.
Е. Гіпоталамічне ожиріння.
У хворого 35 років, який страждає на гіпотиреоз, з’явилися тахікардія, пітливість, порушення сну, роздратованість. Отримує 200 мкг L-тироксину на добу. Визначте тактику подальшого лікування.
А. Призначити бета-адреноблокатори.
Б. Відмінити L-тироксин.
С.*Зменшити дозу L-тироксину.
D. Призначити альфа-адреноблокатори.
Е. Призначити седативні засоби.
У студента 23-річного віку навесні з’явилися скарги на надмірну втомлюваність, свербіння та сухість шкіри, що значно посилюються після плавання у басейні. При огляді: атлетичної статури. Шкіра на дотик суха. Щитоподібна залоза не збільшена. Пульс – 62/хв, зменшена звучність тонів серця. Спостерігається симетрична в’ялість сухожилкових рефлексів. Холестерин плазми крові – 6,8 ммоль/л, глюкоза капілярної крові через 2 години після вживання 75 г глюкози – 6,2 ммоль/л, тиреотропін плазми крові – 10,92 мОд/л. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Весняний гіповітаміноз.
Б. Порушення толерантності до глюкози.
С. Алергія до хлору в басейні.
D. Втома від надмірних тренувань.
Е.*Гіпотиреоз.
Хвора 30 років рік тому оперована з приводу багатовузлового зоба. В даний час скаржиться на слабкість, сонливість, набряки біля очей. При клінічній підозрі на гіпотиреоз тестом першого рівня є?
А. Рівень Т3.
В.*Рівень ТТГ крові.
С. Рівень Т4.
D. Рівень антитиреоїдних антитіл.
Е. Рівень поглинання радіоактивного йоду.
Хвора жінка 60 років, яка протягом кількох десятирічь проживала в Прикарпатті, скаржиться на наявність на протязі біля 20 років “пухлини” на шиї, яка видніється при огляді та зміщується при ковтанні. Ніяких неприємних відчуттів та порушень органів шиї “пухлина” не викликає. При дослідженні хворої, в тому числі і пункційної біопсії, у неї виявлений змішаний (дифузно-вузловий) двосторонній зоб ІІІ ступеня (по прийнятій класифікації) з явищами субклінічного гіпотиреозу. Якого лікування хвора потребує?
А. Операції видалення зобу (резекції залози).
В. Радіойодної терапії.
С. Рентгенотерапії.
D.*Консервативного – тиреоїдними гормонами.
Е. Багатої на йод дієти.
Дитині 1,5 роки. Активність знижена, не ходить, не розмовляє. Об’єктивно: шкіра бліда, суха, набрякла, великий язик, сідловидний ніс, голос низький, грубий, волосся товсте, грубе. Велике тім’ячко 3,0×3,0 см, зубів немає. Про який діагноз можна думати?
А. Рахіт.
В. Хвороба Дауна.
С.*Гіпотиреоз.
D. Гіпофізарний нанізм.
Е. Цукровий діабет.
У дитини в 9 місяців уперше діагностовано природжений гіпотиреоз, підтверджений як клінічно, так і за даними дослідження тиреоїдних гормонів. У даний час на перший план клінічної картини виступає різко виражене відставання у психофізичному розвитку. Які у даному випадку найбільш раціональні призначення?
А.*L‑тироксин + пірацетам.
В. Тиреоїдин.
С. Трийодтиронін.
D. L‑тироксин.
Е. Тиреоїдин + ретаболіл.
Дитині 1 рік. Не ходить, сидить нестійко, не говорить, млявий. Голову тримає з 10 місяців. Народився від 1‑х нормальних пологів, маса тіла при народження – 4300. Об’єктивно: блідий, набрячний, сідлоподібний ніс, великий язик. Шкіра суха, голос грубий. Пульс – 100/хв. Зубів немає. З боку внутрішніх органів без особливостей. Дефекація – 1 раз в 2-3 дні. Яка найбільш імовірна патологія, що зумовлює таку картину?
А. Дитячий церебральний параліч.
В. Хвороба Гіршпрунга.
С. Рахіт.
D. Хвороба Дауна.
Е.*Гіпотиреоз.
Дитина народилася від І вагітності в гестаційний строк 42 тижні з масою тіла 4300 г. Під час огляду відмічається великий живіт, пупкова кила. Обличчя пастозне, перенісся широке, плоске, язик висунутий; очі маленькі, губи товсті. Низький тембр голосу. Шкіра суха, жовтяниця, лущиться, холодна на дотик. ЧСС – 120/хв. Яке захворювання можна запідозрити?
А. Хвороба Гіршпрунга.
В. Хвороба Дауна.
С. Хондродистрофія.
D.*Природжений гіпотиреоз.
Е. Гемолітична хвороба новонарожених.
У новонародженого спостерігається зростаюча адинамія, мляве смоктання, здуття живота, пізнє відходження меконію, товста шкірна складка, сухість шкіри, інтенсивна та пролонгована жовтяниця, запізнене відпадіння пупкового залишку, помірна брадикардія. Який діагноз можна припустити?
А.*Природжений гіпотиреоз.
В. Сепсис новонародженого.
С. Гемолітичну хворобу новонародженого.
D. Пологову травму.
Е. Хворобу Гіршпрунга.
У жінки 38 років при об’єктивному обстеженні виявлено: сухість шкіри, випадіння волосся на лобку і в пахвових ділянках, хвора повна, відмічається пастозність обличчя. Щитоподібна залоза – пальпується перешийок, неболючий, рухомий. Пульс – 56/хв, ритмічний. АТ - 100/60 мм рт. ст. Помірно розширені межі відносної тупості серця. Схильна до закрепів. Сухожилкові рефлекси сповільнені. Які з перерахованих нижче ліків доцільно призначити?
А. Естрогензамісні препарати.
Б. Серцеві засоби.
С. Холестеринзнижувальні засоби.
D. Препарати заліза.
Е.*Гормони щитоподібної залози.
Тиреоїдити
У дівчинки 14 років біля року тому з’явилась дратівливість і плаксивість. Тоді ж визначилася дифузно збільшена щитовидна залоза ІІ ступеня. Стан розцінений як прояв пубертатного періоду. Лікування не проводилося. Дратівливість поступово змінилася повною апатією. З’явилися одутлість обличчя, пастозність м’яких тканин, брадикардія, запори. Наросли блідість шкіри з восковидним відтінком, щільність залози. Яке захворювання варто припустити?
А. Дифузний токсичний зоб.
В.*Аутоімунний тиреоїдит.
С. Рак щитовидної залози.
D. Підгострий тиреоїдит.
Е. Пубертатний юнацький базофілізм.
У хворого М., 37 років, виявлено асиметричне збільшення щитоподібної залози ІІІ ст., залоза болюча при пальпації, біль іррадиює у нижню щелепу. Температура тіла 380С. Тиждень тому переніс ангіну. У загальному аналізі крові – прискорена ШОЕ. Найбільш вірогідно, що у хворого:
А. Фіброзний тиреоїдит.
Б. Дифузний токсичний зоб.
С. Токсична аденома щитоподібної залози.
D. Автоімунний тиреоїдит.
Е.*Підгострий тиреоїдит.
Хвора 30 років, впродовж 4 тижнів відзначає збільшення та ущільнення тканин шиї, швидку втомлюваність. Об’єктивно: пульс – 62/хв., АТ – 120/80 мм рт. ст., щитовидна залоза рівномірно збільшена, з чіткими контурами, щільна, дібногорбкувата, рухома, з навколишніми тканинами не зв’язана. Температура тіла – 37,20С. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Вузловий гіпертиреоїдний зоб.
В.*Автоімунний тиреоїдит.
С. Флегмона шиї.
D. Вузловий еутиреоїдний зоб.
Е. Серединни киста шиї.
Дитині 12 років. При профілактичному огляді виявлене дифузне збільшення щитовидної залози ІІ ступеня. При аускультації серця виявлена приглушеність серцевих тонів, частота серцевих скорочень 64/хв. Має схильність до запорів. При обстеженні – анемія. Підвищено рівень антитіл до тиреоглобуліну. Яка можлива причина виявленої симптоматики?
А.*Аутоімунний тиреоїдит.
В. Дифузний токсичний зоб.
С. Рак щитовидної залози.
D. Гіпертрофія щитовидної залози.
Е. Хронічний спастичний коліт.
Вузлоутворення та Cr щитовідної залози та ін.
У жінки 25 років під час профогляду виявлено збільшення щитоподібної залози. Постійно проживає у сколівському районі Львівської області. З боку внутрішніх органів відхилень не зафіксовано. Щитоподібна залоза дифузно збільшена до ІІ ст., м’яко-еластична, гладка, не болить. Рівень тиреоїдних гормонів у межах норми. УЗД: щитоподібна залоза збільшена, ехогенність не змінена. Вкажіть найбільш імовірний діагноз:
А. Нетоксичний дифузний еутиреоїдний зоб ІІ ст.
Б. Автоімунний тиреоїдит без порушення функції щитоподібної залози.
С.*Ендемічний дифузний еутиреоїдний зоб ІІ ст.
D. Вузловий зоб.
Е. Хронічний тиреоїдит.
У жінки 40 років при пальцевому обстеженні щитоподібної залози в лівій частці виявлено вузол, пальпаторно ущільнений, помірно болючий під час пальпації, “холодний” при сцинтиграфії з J131. Яке обстеження найбільш доцільне для уточнення діагнозу?
А.*Тонкоголкова аспіраційна біопсія.
Б. Визначення рівня ТТГ в крові.
С. Рефлексометрія.
D. Визначення екскреції йоду з сечею.
Е. Термографія щитоподібної залози.
До ендокринолога звернувся чоловік 50 років з приводу появи пухлиноподібного утворення на боковій поверхні шиї справа, що з’явилося 1 місяць тому. Об’єктивно: щитоподібна залоза ІІ ст., у правій частці пальпується щільна ділянка діаметром близько 1,5 см, залоза безболісна. По задній поверхні m. sternoclaidomastoideus справа пальпується збільшений лімфовузол. Яке дослідження необхідно провести для веріфікації діагнозу?
А.*Тонкоголкову аспіраційну біопсію.
Б. Ультразвукове дослідження щитоподібної залози.
С. Термографію шиї.
D. Сцинтиграфію щитоподібної залози з 99mTc.
Е. Визначення рівня гормонів щитоподібної залози в плазмі крові.
Хвора 40 років скаржиться на наявність випинання по передній поверхні шиї протягом 5 років. Об’єктивно: пульс – 72/хв., АТ – 110/70 мм рт. ст., в правій частці щитовидної залози пальпується малорухомий вузол 4×2 см, ліва часка не пальпується, основний обмін не змінений. Який найбільш імовірний діагноз?
А.*Вузловий еутиреоїдний зоб.
В. Вузловий гіпертиреоїдний зоб.
С. Тиреоїдит Ріделя.
D. Змішаний еутиреоїдний зоб.
Е. Серединна кіста шиї.
У юнака 19 років виявлено вузловий зоб. Клінічні ознаки зміни функції щитоподібної залози відсутні. Пункційна біопсія виявила наявність папілярної аденокарциноми. Які дані найвірогідніше присутні в анамнезі хворого?
А. Проживання у місцевості з дефіцитом йоду.
Б.*Вплив радіоактивних ізотопів йоду.
С. Несприятливий родинний анамнез.
D. Наявність автоімунного тиреоїдиту.
Е. Наявність нервового перенапруження.
У жінки 25 років під час профогляду виявлено вузол у правій частці щитоподібної залози. На сканограмі – “гарячий” вузол. Рівень Т3 у плазмі крові підвищений, рівень тиреотропного гормону – знижений. Які зміни на ЕКГ найбільш імовірні?
А. Збільшення інтервалу R-R.
Б. Зниження вольтажу зубців.
С.*Синусова тахікардія.
D. Порушення провідності.
Е. Шлуночкова екстрасистолія.
Хвора 39 років скаржиться на наявність пухлини на передній поверхні шиї. Захворіла 2 роки тому. Пухлина збільшилась в розмірах, змінився тембр голосу, з’явилось відчуття тиску. Об’єктивно: в лівій частці щитовидної залози пальпується вузол 3 см в діаметрі, підвищеної щільності, горбкуватий, неболючий. Функціональний стан щитовидної залози не змінений. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Вузловий еутиреоїдний зоб.
В. Вузловий гіпертиреоїдний зоб.
С.*Рак щитовидної залози.
D. Хронічний лімфоматозний тиреоїдит Хашимото.
Е. Хронічний фіброзний тиреоїдит Ріделя.
Хворий 49 років оперується з приводу раку щитовидної залози. При ревізії пухлини і проведенні експрес-діагностики встановлено: ступінь поширення процесу – T3N0M0, морфологічно – папілярна форма карциноми. Яким повинен бути обсяг радикального оперативного втручання?
А. Субтотальна резекція залози.
В. Резекція ураженої частки.
С.*Тиреоїдектомія.
D. Енуклеація пухлини.
Е. Ререзкція ураженої частки з перешийком.
У хворої 42 років папілярний рак лівої частки щитовидної залози І стадії. Яке оптимальне радикальне лікування показане хворій?
А. Гемітиреоїдектомія з резекцією перешийка.
В. Субтотальна резекція.
С. Клиноподібна резекція
D.*Тотальна тиреоїдектомія.
Е. Комбіноване лікування.
Жінка 46 років знайшла вузол в області щитовидної залози розміром 2-3 см, що зміщається при ковтанні, з чіткими межами. При скануванні визначений холодний вузол у правій частці щитовидної залози. Лімфовузли шиї не збільшені. Яка тактика?
А. Спостереження.
В. Променеве лікування.
С.*Видалення вузла з терміновим гістологічним дослідженням.
D. Геміструмектомія.
Е. Геміструмектомія з висічення клітковини шиї по Крайлю.
Жінка 43 років знайшла на шиї пухлину. На шиї зліва визначаються 2 щільних безболісних лімфовузли розміром 0,5 і 0,8 см. На лівій частці щитовидної залози щільно-еластичної консистенції пухлина до 2,5 см. пункційна біопсія щитовидної залози, цитологічно – клітини епітелію щитовидної залози, еритроцити. Як правильно вчинити з хворою?
А. Спостереження.
В. УЗД щитовидної залози.
С. Визначення гормонів щитовидної залози.
D.*Консультація онколога.
Е. Лікування в ендокринолога.
При обстеженні хворої 45 років на рак щитовидної залози виявлено зміну рівня секреції кальцитоніну. Який морфологічний тип раку в цієї хворої?
А. Фолікулярний.
В. Папілярний.
С.*Медулярний.
D. Недиференційований.
Е. Плоскоклітинний.
Жінці 47 років зроблена резекція щитоподібної залози з приводу вузлового еутиреоїдного зоба. Призначення якого лікування найбільш імовірно допоможе запобігти рецидиву вузлового зоба?
А. Антиструміну.
Б. Мерказолілу.
С. Літію карбонату.
D.*Тиреоїдних гормонів.
Е. Радіоактивного йоду.
Хвора 32 щитоподібна залоза дифузно збільшена до ІІІ ст, клінічні прояви тиреотоксикозу відсутні. УЗД: щитоподібна залоза неоднорідна, в обох частках візуалізуються гіпоехогенні структури розмірами від 1×1 до 4×4 мм; лімфатичні вузли не збільшені. Яка лікувальна тактика доцільна?
А. Тотальна тиреоїдектомія.
Б. Спостереження і контроль через 6 місяців.
С. Призначення мерказолілу і контроль через 3 місяці.
D. Субтотальна резекція щитоподібної залози.
Е.*Призначення тиреоїдних гормонів і контроль через 3 місяці.
У хворої М., 26 років, виявлено вузол у правій частці щитовидної залози. Вузол з’явився протягом останніх 3 місяців. Появу його хвора пов’язує зі стресом. Збільшення вузла та болю хвора не відмічає. Під час УЗД виявлено вузол 2×2,5 см у нижній частині правої частки щитовидної залози. Яке лікування треба призначити?
А. Консервативну терапію.
В. Динамічний нагляд.
С.*Хірургічне лікування.
D. Не потребує лікування.
Нецукровий діабет
У коматозному стані в відділення реанімації поступив хлопчик 5 років. Останні 2 роки вживає багато рідини (3,5-4 л на добу), відстає у фізичному розвитку, страждає нічним енурезом. Дідусь хворого по материнській лінії хворів нецукровим діабетом. Об’єктивно: t тіла – 37,80С, пульс – 135/хв, ритмічний, ослаблений, АТ – 70/40 мм рт. ст. У крові: Na – 100 ммоль/л, Cl - 80 ммоль/л, K – 2,8 ммоль/л, глюкоза крові – 4,5 ммоль/л. Визначення якого показника дозволить встановити діагноз?
А. Альдостерону крові.
Б.*Антидіуретичного гормону (вазопресину) в крові.
С. Кортизолу в крові.
D. Сечовини і креатиніну в крові.
Е. Осмолярності сечі.
Жінка 35 років, яка хворіє гіпертонічною хворобою, через кілька годин після видалення краніофарінгеоми відчула спрагу, розвинулась поліурія, посилився головний біль. Об’єктивно: зріст – 164 см, вага – 55 кг, пульс – 96/хв, АТ - 180/100 мм рт. ст. Питома вага сечі 1004. Яке ускладнення хірургічного втручання найбільш імовірно має місце?
А. Цукровий діабет.
Б.*Нецукровий діабет.
С. Дисциркуляторна енцефалопатія.
D. Неврогення полідипсія.
Е. Гіпертонічний криз.
Хлопчик 10 років госпіталізований в лікарню зі скаргами на полідипсію, поліурію – до 9 літрів за добу, слабкість, поганий апетит. Перші симптоми захворювання з’явились через 2 тижні після перенесеного грипу. При дослідженні рівень глюкози – 4,2 ммоль/л. Яке додаткове дослідження необхідно провести для встановлення клінічного діагнозу?
А. Загальний аналіз крові.
Б. Загальний аналіз сечі.
С. Аналіз сечі на ацетон.
D. Аналіз сечі за Нечипоренком.
Е.*Аналіз сечі за Зимницьким.
Хворий К., 37 років, скаржиться на спрагу, поліурію (до 10 л на добу), слабкість. Захворювання пов’язує з перенесеною черепно-мозковою травмою. При обстеженні патології внутрішніх органів не виявлено. Загальні аналізи: крові – без змін; сечі: питома вага – 1001, білок – немає, цукор - немає, Л – 2-3 в п/з. Вкажіть найбільш імовірний діагноз:
А. Хронічний гломерулонефрит.
Б. Психогенна полідіпсія.
С. Цукровий діабет.
D. Первинний гіперальдостеронізм.
Е.*Нецукровий діабет.
Хворий К., 47 років. Скарги на спрагу (випиває 10-12 л води на добу), часте сечовиділення, головний біль, роздратованість. Хворіє близько 1 місяця, після перенесеної ГРВІ. Втрата ваги – 8 кг. Об’єктивно: шкіра суха. Пульс – 80/хв, АТ - 100/60 мм рт. ст. Глюкоза крові 5,5 ммоль/л. Аналіз сечі: питома вага – 1002, Л – 1-3 в п/з. Ваш діагноз?
А. Психогенна полідіпсія.
Б. Гострий пієлонефрит.
С. Нирковий діабет.
D.*Нецукровий діабет.
Е. Гіперпаратиреоз.
Жінка 32 років скаржиться на спрагу, часте сечовипускання до 6 л на добу, які посилюються після хвилювання. Коливання питомої ваги сечі – 1001-1004; реакція кисла. Наявність якого захворювання в анамнезі найбільш імовірна?
А.*Травми черепа.
Б. Неврозу нав’язливих станів.
С. Хронічного пієлонефриту.
D. Хронічного гломерулонефриту.
Е. Первинного гіперальдостеронізму.
Хвороба Аддісона та гіпофізірна недостатність
У хворої, 27 років, з задовільно компенсованим цукровим діабетом типу 1 з’явились часті гіпоглікемії, нудота, розлади кишечника, гіперпігментація шкіри, АТ зменшився до 80/50 мм рт. ст., наростає анемія. Hb – 105 г/л. Чим може бути зумовлене зниження тиску?
А. Діабетичною ентеропатією.
Б. Діабетичною гастропатією.
С.*Хронічною недостатністю наднирникових залоз.
D. Передозуванням антидіабетичних препаратів.
Е. Розвитком нецукрового діабету.
Жінка 32 років скаржиться на слабкість, апатію, мерзлякуватість, аменорею, які розвинулись протягом року після пологів, ускладнених сильною кровотечею. Об’єктивно: зріст – 165 см, вага – 54 кг. Пульс – 56/хв, АТ - 90/50 мм рт. ст. Шкіра бліда, суха. Глікемія натще – 3,3 ммоль/л. Розвиток якого ускладнення гострої крововтрати найбільш імовірно має місце?
А. Первинна недостатність наднирникових залоз.
Б.*Гіпофізарна недостатність.
С. Первинний гіпогонадизм.
D. Гіпоталамічний синдром.
Е. Аденома гіпофізу.
На прийом до гастроентеролога звернулася хвора М., 38 років зі скаргами на загальну слабкість, втомлюваність, втрату ваги (20 кг за півроку), запаморочення, відсутність апетиту, нудоту. Об’єктивно: шкіра суха, темного кольору, гіперпігментація більше виражена навколо губ, ареол, сосків, на ліктях, колінах, складках долонь. АТ - 90/60 мм рт. ст. Лабораторно: глікемія – 3,5 ммоль/л, калій плазми – 5,2 ммоль/л, рівень адренокортикотропного гормону в крові збільшений. Який найбільш імовірний діагноз?