1. Розрахунок водопостачання.

Система внутрішнього водопроводу має таке облаштування: увід, водомірний вузол, водорозподільчу магістраль, стояки, підводки до санітарних приладів, арматуру, насосне обладнання, водонапірні баки.

Увід водопроводу в будівлю виконують під прямим кутом до стіни будівлі. Довжина уводу повинна бути найменшою. Увід доцільно проектувати в середню частину будинку або підземну прибудову до будинку, де розташовують підвищувальні насоси. Глибину закладення уводу (з ухилом від будинку 0,003 - 0,005) приймають в залежності від глибини закладення труб міського водогону та глибини промерзання грунту. Відстань у плані від уводу водопроводу до підземних труб каналізації повинна бути не менше 1,5м. Увід водопроводу розташовують вище труб каналізації. Увід водопроводу виконується із сталевих оцинкованих труб при діаметрі уводу менше 50мм.

Водомірний вузол розташовують безпосередньо за зовнішньою стіною підвалу в приміщенні з температурою повітря не нижче +2 °С якомога ближче до місця уводу.

Внутрішню водопровідну мережу проектують із сталевих водогазопровідних оцинкованих труб

Магістраль водопроводу прокладається під стелею підвалу або технічного підпілля вздовж внутрішньої капітальної стіни. Для видалення води магістральна мережа проектується з ухилом у бік уводу.

Стояки водопроводу прокладаються у місцях розташування санітарних приладів відкритим або закритим способом. Водопровідні стояки нумерують Ст.В1, СтВ.2….

Підвідні труби від стояків до приладів прокладають на 0,2 - 0,3м вище підлоги. .

На аксонометричній схемі внутрішнього водогону показують:

- увід водопроводу з позначенням діаметру ;

- магістральні трубопроводи, стояки, підводки до санітарних приладів з позначенням діаметрів;

- арматуру, пожежні та поливочні крани, водопровідне обладнання та інші елементи.

Потім визначають розрахунковий напрямок подання води. За розрахунковий напрямок приймається напрямок від уводу водопроводу до найбільш віддаленого та найвище розташованого санітарно-технічного приладу (диктуючого водорозбірного приладу).

Розрахунковий напрямок розбивається на розрахункові ділянки, починаючи від найбільш віддаленної точки водорозбору. Розрахунковою ділянкою називається ділянка водорозбірної мережі, на якій витрати води залишаються постійними¸ або ділянка поміж двома відгалуженнями. Ділянки позначаються цифрами.

На схемі слід показати позначки поверхні землі, підлоги, підвалу, вісі труби уводу, диктуючого водорозбірного крану.

Гідравлічний розрахунок мережі виконують по розрахункових ділянках ¸ починаючи від диктуючого водорозбірного крану до водомірного вузла.

Максимальні секундні витрати на розрахунковій ділянці визначаються згідно формули:

q= 5 q₀ • , л/с

q₀- витрати води приладом в л/с, приймається за СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий. Нормы проектирования.

При встановленні на розрахункових ділянках мережі різних приладів значення q₀ приймається для приладу. витрати якого є найбільшими.

 - величина, яка визначається в залежності від кількості приладів на розрахунковій ділянці та ймовірності їх дії Р, яка приймається згідно зі

СНиП 2.04.01-85.

q_1-2= 5 q₀ • _1-2=5*0.220*0.200=0.220 л/с

q_2-3= 5 q₀ • _2-3=5*0.220*0.205=0.226 л/с

q_3-4= 5 q₀ • _3-4=5*0.220*0.224=0.246 л/с

q_4-5= 5 q₀ • _4-5=5*0.220*0.241=0.265 л/с

q_5-6= 5 q₀ • _5-6=5*0.220*0.295=0.325 л/с

q_6-7= 5 q₀ • _6-7=5*0.220*0.338=0.372 л/с

q_7-8= 5 q₀ • _7-8=5*0.220*0.375=0.413 л/с

q_8-9= 5 q₀ • _8-9=5*0.220*0.410=0.451 л/с

q_9-10= 5 q₀ • _9-10=5*0.220*0.550=0.605 л/с

q_10-11= 5 q₀ • _10-11=5*0.220*0.767=0.844 л/с

q_11-12= 5 q₀ • _11-12=5*0.220*0.948=1.043 л/с

Ймовірність дії приладів, які обслуговують споживачів води¸ визначається для всієї будівлі по формулі:

Q- норма витрат води в л, одним споживачем за годину найбільшо­го

водоспоживання.

U - загальна кількість споживачів води у будинку.

N – загальна кількість санітарно-технічних приладів.

Довжина розрахункової ділянки:

l_1-2=2.5м l_5-6=5.60м l_9-10=46.8м

l_2-3=1.55м l_6-7=5.60м l_10-11=79.1м

l_3-4=1.70м l_7-8=5.60м l_11-12=82.1м

l_4-5=5.60м l_8-9=10.5м

Витрати напору на розрахунковій ділянці:

h_1-2 = l_1-2 *i=2.5*0.155=0.388м

h_2-3 =l_2-3*i =1.55*0.155=0.233м

h_3-4= l_3-4*i =1.70*0.155=0.264м

h_4-5= l_4-5*i =5.6*0.155=0.868м

h_5-6 = l_5-6*i =5.6*0.265=1.484м

h_6-7= l_6-7*i =5.6*0.265=1.484м

h_7-8= l_7-8*i =5.6*0.111=0.622м

h_8-9= l_8-9*i =10.5*0.111=1.166м

h_9-10= l_9-10*i =46.8*0.156=7.301м

h_10-11= l_10-11*i =79.1*0.094=7.435м

h_11-12= l_11-12*i =82.1*0.132=10.837м

Для визначення кількості споживачів необхідно корисну житлову площу поділити на норму житлової площі на одну людину в м. кв. Кількість встановлених приладів визначається по планах поверхів. Визначення розрахункових витрат по ділянках мережі та гідравлічний розрахунок мережі заноситься в табл.1 Таблиця гідравлічного розрахунку водопровідної мережі. Визначення діаметрів труб, швидкостей руху та втрат напору на одиницю довжини визначається згідно СНиП 2.04.01-85.

Діаметри труб визначаються в залежності від швидкості руху води у магістралях та стояках. Найбільш економічна швидкість 0,9 - 1,5 м/с.

Згідно із результатами розрахунку визначаються витрати напору по довжині на розрахунковому напрямку h_довж. шляхом додавання витрат напору на окремих ділянках.

Для обліку кількості води, що подається в будівлю¸ встановлюються водоміри, які розраховуються на пропускання максимальних добових витрат води так, щоб допустимі при довгостроковій експлуатації водоміру середні витрати води, були більші 4% максимальної добової витрати води.

Максимальні добові витрати води визначаються за формулою:

q_ж - норма водоспоживання в л/добу на 1 людину.

U - загальна кількість споживачів води;

К_доб - коефіцієнт добової нерівномірності, який приймається у межах 1,1 - 1,3 (менше значення К_доб. приймається для будівель з високим ступенем благоустрою і навпаки).

Втрати напору у водомірі визначається за формулою:

h_вод. = Sq²

S- опір водоміру;

q - розрахункові секундні витрати.

Дані для підбору водоміру приведені в СНиП 2.04.01-85.

Необхідний (потрібний) напір визначається за формулою:

Н_потр. = h_г. + h_ув. + h_вод. + h_довж. + h_вільн.; м

де: h_г. - геометрична висота підйому води (м), яка дорівнює різниці, позначок підводу води до диктуючого водорозбірного крану та позначки землі біля будівлі.

h_ув. - втрати напору на уводі.

l- довжина уводу від точки підключення водогону до зовнішньої мережі до водомірного вузла (визначається по генплану)¸ м.

h_вод. - витрати напору у водомірі, м.

h_довж. - сумарні витрати напору по довжині, м.

h_вільн. - вільний напір на виливання води з диктуючого водорозбірного крану, визначається згідно до СНиП 2.04.01-85 h_вільн = 3 м.

Якщо Н_необх. < Н_гар., то внутрішня водопровідна мережа буде працювати під напором вуличної мережі.

Якщо Н_необх. > Н_гар. на 1-2 м, необхідно збільшити діаметри труб на ділянках мережі з більшою величиною втрат напору.

Якщо Н_необх. > Н_гар. більше¸ніж на 2 м, необхідно улаштувати насосну установку.

Н апір, який забезпечується насосом (у випадку необхідності), визначається за формулою:

Н_нас. = Н_необх. - Н_гар.= 63.59-25.80=37.79м

Підбираємо консольний водопровідний насос К 45/55(3К 6).