4. Інформація знавців музики.

Сергій Прокоф'єв — видатний композитор, диригент, народ­ний артист, лауреат багатьох премій.

Народився в с. Сонцівка (зараз с. Красне) на Донеччині в сім'ї управителя поміщицького маєтку.

Перші кроки в музиці хлопчик зробив завдяки своїй матері, яка добре грала на фортепіано й дбала про те, щоб дати синові музичну освіту.

З п'яти років Сергійко вже писав невеличкі фортепіанні твори, а в десять — створив першу оперу «Велетень», яка була поставлена в домашньому театрі силами членів родини.

У тринадцятирічному віці, за порадою професора О. Глазунова, хлопчик вступив до Петербурзької консерваторії, де навчався у Лядова, Римського-Корсакова, Черепніна, Єсипової.

Творчий доробок композитора С. Прокоф'єва величезний і вра­жаючий: 8 опер («Війна і мир», «Любов до трьох апельсинів» то­що), 7 балетів («Попелюшка», «Ромео і Джульєтта», «Кам'яна квітка» та ін.), ораторії, кантати («Олександр Невський»), сонати, обробки народних пісень і романси, симфонії, симфонічна каз­ка «Петрик і вовк», фортепіанні п'єси, музика для дітей (збірник «Дитяча музика», пісня «Базіка»), музика до кінофільмів «Іван Грозний», «Олександр Невський», «Лєрмонтов» тощо.

Заснована на світових музичних традиціях, творчість С. Прокоф'єва відкрила багато нових творчих ідей, засобів та при­йомів у царстві мелодії, ритму, гармонії, тембрових сполучень.

Образи шекепірівських Ромео й Джульєтти втілено в музиці різних композиторів різних часів та країн сві­ту. На сюжет трагедії було створено 14 опер. Цікаво, що за сюжетом «Ро­мео і Джульєтта» було екранізовано 51 кінофільм. Твори Шекспіра завжди приваблювали діячів мистецтва й на­дихали їх на створення світових шедеврів.

Минулого року ви мали нагоду по­слухати прекрасну увертюру-фантазію П. Чайковського «Ромео і Джульєт­та», створену в XIX ст. Проте до Сергія Прокоф'єва ніхто з композиторів не на

важувався втілити образи закоханих на балетній сцені.

Балет був одним із перших творів, які написав композитор, по­вернувшись на батьківщину після 26 років еміграції, відірваності від рідної землі. Цей балет пройшов складним шляхом від непоро­зуміння до тріумфу геніальної музики.

Розгляньмо ілюстрацію до балету (учитель показує репро­дукцію).

Створена Прокоф'євим у 1935-1936 роках музика балету «Ро­мео і Джульєтта» здавалася спочатку дуже незвичайною, складною та непластичною. Артисти балетної трупи Ленінградського театру опери і балету, де спектакль був уперше поставлений у 1940 році, створили парафразу на шекспірівські слова: «Сумніш немає пові­сті на світі, ніж музика Прокоф'єва в балеті». Та з часом іронічне ставленця до цієї музики змінилося на цілковите захоплення як ар­тистів, так і публіки. У своїх спогадах видатна російська балерина, перша виконавиця ролі Джульєтти, Галина Уланова писала: «Спо­чатку... нам було важко створювати балет, оскільки музика здава­лася незрозумілою й незручною. Та чим більше ми в неї вслухо­вувалися, чим більше ми працювали, шукали, експериментували,тим яскравішими поставали перед нами образи, породжені му­зикою. І поступово прийшло її розуміння, поступово вона става­ла зручною для танцю, хореографічно й психологічно прозорою».