5. Гра «Диригент».

Уявіть, що кожен із вас — диригент оркестру. Пластичним ру­хом руки передайте характер музики «Польки-піцикато».

6. Гра «Оркестр».

Розгляньте ритмічну партитуру для 3-х груп (3 учнів).

• Яким шумовим інструментам ви б довірили виконати супро­від до польки?

• Виконайте супровід в ансамблі з учителем та друзями.

(Виконання «Польки-піцикато» в ансамблі.)

• Які музичні твори композитора Й. Штрауса ви можете зга­дати?

• До якого музичного жанру — серйозного чи легкого — нале­жить музика Й. Штрауса?

• Як називали композитора його сучасники? («Королем вальсів».)

7. Розучування пісні П. Майбороди «Моя стежина».

• Який образний зміст має ця пісня?

• Як її слід виконувати?

• Подумайте над виконавським планом другого куплету.

• Зверніть увагу на текст пісні, особливості її виконання, ви­соку позицію другої частини кожного куплету зі слів «Де ти, моя стежино...».

• Які пісні схожого змісту для порівняння ви можете зга­дати?

8. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.

1. Які почуття викликала у вас музика сьогоднішнього уроку?

2. До якого жанру вона належить?

3. Чи згодні ви з поданими нижче словами композитора І. Дунаєвського стосовно «легкої музики»:

«Легкий жанр вимагає від композитора відточеної, віртуоз­ної майстерності... Витонченість, благородна простота, ла­конічність, гумор, вишуканість зовнішнього вбрання — усе це творчі ознаки гарної легкої музики...» ?

4. У яких кольорах ви зобразили б її?

5. Які риси творчості Й. Штрауса найбільше подобаються кож­ному із вас як слухачеві музики?

б) Заключне слово вчителя.

Шанувальники й знавці музичної класики з великою повагою ставились до творчості Йоганна Штрауса як до високих зразків легкої розважальної музики, що наділяють слухачів радісними й світлими почуттями. Саме у творчості Штрауса зникла, здавало­ся б, непереборна межа між «високими» класичними жанрами та розважальними. -

Сучасники Йоганна Штрауса називали композитора «королем вальсів». Він і сьогодні залишається майстром цього танцюваль­ного жанру. «Вальси Штрауса — це улюблена музика мільйонів, що живе серед нас, яка примушує сяяти наші душі»,— говорив І. О. Дунаєвський.

в) Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

9. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на легку му­зику минулих епох.

10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Польки- піцикато» й. Штрауса.

УРОК 8

Епіграф до уроку:

«Увесь розвиток музики являє собою безперервне розширення музичного простору — з'являються все нові й нові площини мислення».

А. Шнітке

Тема. Полістилістика творчості Альфреда Шнітке.

Мета. Визначити особливості полістилістики А. Шніт­ке на прикладі «Сюїти у старовинному стилі». З'ясувати значення понять «полістилістика», «бард», «стиль», «сюїта». Розвивати вміння ло­гічно та аргументовано висловлювати свої думки щодо стильових напрямів музичного мистецтва. Удосконалювати вокально-хорові навички. Фор­мувати інтерес до класичної музики XX ст. та її видатних представників, до творчості А. Шнітке.

Виховувати естетичний смак, почуття патріотиз­му, любові до рідного міста, столиці України — Києва.

Музичний матеріал: А. Шнітке. Сюїта у старовинному стилі (слухан­ня); П. Майборода. «Моя стежина» (розучування, виконання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна до­шка, портрети композиторів А. Шнітке, П. Май­бороди, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8,кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. До- рогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ