3. Мотивація музично-творчої діяльності учнів.

Повідомлення теми уроку, його завдань.

Продовжуючи розмову про драматургію ліричних образів, звернімося до оркестрової сюїти Мирослава Скорика «Гуцуль­ський триптих».

Основні завдання нашого уроку: визначити особливості образ­ного змісту другої частини сюїти «Іван і Марічка» й пісні «Музика для двох» композитора 0. Антоняка.

• Який шлях композитора М. Скорика до вершин музики?

• Які його перші кроки до музики?

Коріння творчості М. Скорика сягає у глиб перших дитячих вражень. Його батько, історик та етнограф за фахом, добре грав на скрипці й часто влаштовував концерти в родинному колі. Значну роль у становленні майбутнього композитора відіграла його бабу­ся — видатна українська співачка Соломія Крушельницька. Во­на перша виявила у хлопчика чудові музичні здібності й порадила йому серйозно займатися музикою. М. Скорик отримав ґрунтовну музичну освіту у Львівській, а потім у Московській консерваторі­ях. Його вчителями були видатні майстри музичної педагогіки — С. Людкєвич, Д. Кабалевський.

4. Що вплинуло на розвиток оригінального художнього стилю м. Скорика?

Непересічний талант М. Скорика зростав на благодатній ниві народного мистецтва. Музичне середовище, яке визначалося кар­патським пісенним фольклором, оточувало Мирослава з раннього дитинства. Саме це стало вирішальним у формуванні його худож­нього стилю.

Найбільш яскраво творче обдарування М. Скорика розкрило­ся в «Карпатському концерті» для оркестру, «Гуцульському трип­тиху», що створений на основі музики до фільму «Тіні забутих предків» та «Тріо для фортепіано, скрипки й віолончелі». Його ін­струментальні концерти є окрасою репертуару багатьох видатних виконавців. Великої популярності набули його вокальні твори.

Повість «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського за своїм сюжетом багато в чому перегукується з трагедією видатно­го англійського драматурга XVI століття Вільяма Шекспіра «Ро­мео і Джульєтта». Марічка та Іван з дитинства кохають один од­ного. їхнє кохання - чисте й поетичне, як природа Карпат. Але вони є представниками ворогуючих гуцульських родин, і тому їм не судилося бути разом. Смерть розлучає закоханих. Обоє трагічно гинуть.

Створюючи музику до кінофільму «Тіні забутих предків», Ми­рослав Скорик дуже захопився цією роботою. Після її закінчення композитор почав новий етап музичного освоєння сюжету повісті, написавши тричастинну «Гуцульську симфонієту». Під час видан­ня вона була перейменована на «Гуцульський триптих» . Нова на­зва підкреслює авторський задум: створити три самостійні завер­шені картини на цей сюжет:

1. частина — «Дитинство»;

2. частина — «Іван і Марічка»;

3. частина—«Смерть Івана».

5. Слухання II частини «Гуцульського триптиху»

(«Іван і Марічка»).

• Які ваші враження від звучання музики?

• Як музика оспівує кохання Івана та Марічки?

• У якій формі написана друга частина «Гуцульського трип­тиху» М, Скорика?

• Як змінюється характер розділів цієї частини.

Друга частина триптиху «Іван і Марічка», яка написана у тричастинній формі, висвітлює найліричніші сторінки повісті. Ком­позитор створює вишукану імпресіоністичну картину стану зако­ханості молодих героїв.

У першому розділі тричастинної форми звучить широка, ніж­на, витончена мелодія. За своїми жанровими ознаками вона нага­дує ноктюрн («нічну пісню»). Ніжні почуття Івана й Марічки зли­ваються в неосяжній єдності з природою. Це одна з найкращих мелодій композитора;

Гучні заклики карпатського рога порушує ліричний настрій (середній розділ). Це полонина скликає своїх пастухів-вівчарів. Гордо линуть звуки в горах, але гіркою тугою відлунюють у серцях Івана й Марічки. Для них — це розлука до осені. У музиці віднов­люється картина сумного й ніжного прощального дуету (заключ­ний розділ).

— Які інструменти відіграють домінуючу роль у другій части­ні триптиху струнно-смичкові, мідні духові чи дерев'яні духові?