1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні «На безымянной высоте» В. Баснера.

Музичне вітання.

Музичний матеріал із програми минулого року на розсуд учителя.

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

• У супроводі якої музики ви прийшли на сьогоднішній урок, якими музичними враженнями бажаєте поділитись?

• З яким образом пов'язана ця музика? (Звучить арія Остапа.)

• Що ви можете сказати про характер музики арії, її образ­ний зміст?

• Які інтонації притаманні арії Остапа?

• Чим відрізняється музичний образ Наталки від образу Остапа?

• Чи відчутний у них вплив української народної музики?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

• З якими образами пов'язана музика, під яку ви заходили до класу?

Музичний матеріал сьогоднішнього уроку розширить палітру музичних образів, поглибить ваше вміння аналізувати, розвине здатність сприймати й виконувати музику, пов'язану з образами війни, мужності й героїзму.

Наш урок є подорожжю в героїчне і трагічне минуле, екскурсією по музеях Великої Вітчизняної війни.

В одній зі шкіл м. Санкт-Петербург (Росія) створений музей, присвячений Сьомій симфонії Д. Шостаковича.

Уявіть, що ви на екскурсії в цьому музеї. Екскурсоводи музею познайомлять вас із цим чудовим твором і його автором, компози­тором Д. Шостаковичем.

4. Слухання епізоду нашестя із Сьомої

(«Ленінградської») симфонії Д. Шостаковича.

Учитель. Світову музичну культуру не­можливо уявити без музики видатного ком­позитора XX століття Дмитра Дмитровича Шостаковича.

Композитор і педагог, відомий музично-громадський діяч усе своє життя присвятив світ­лим ідеалам гуманізму, вихованню прекрасного в людині засобами музики

1.й учень-екскурсовод. «Я щасливий, що можу своїм мис­тецтвом, своєю громадською діяльністю служити народу нашої Батьківщини» (Шостакович). У творчому доробку Д. Шостако­вича представлені всі жанри музичного мистецтва: опера і балет, симфонія і концерт, інструментальний ансамбль і романс, пісня і ораторія, оперета і музика для кіно й театральних вистав.

2-й учень-екскурсовод. Серед шістнадцяти симфо­ній Д. Шостаковича Сьома симфонія посідає особливе місце як полум'яний і гнівний відгук композитора і громадянина на суво­рі події війни.

Сьома Симфонія Шостаковича («Ленінградська») — один із найбільш визначних музичних творів Великої Вітчизняної війни.

«Сьома симфонія — це поема про нашу боротьбу, про нашу майбутню перемогу»,— писав Д. Шостакович. І її створення, і її перше виконаная в блокадному Ленінграді (1942 р.) були по­двигом в ім'я життя. Саме тому цю симфонію називають «Ленін­градською».

9 серпня 1942 року — це одна з найбільш пам'ятних сторінок у літописі життя блокадного Ленінграда. Саме в цей день, коли за планами гітлерівської верхівки фашистські війська повинні були увійти до міста, вся країна слухала трансляцію Сьомої симфонії із зади Ленінградської філармонії. Ноти симфонії доставив спе­ціальний літак, що прорвався крізь вогняне кільце блокади. Щоб зібрати необхідний склад виконавців (у місті залишилось усього п'ятнадцять оркестрантів), були терміново викликані музиканти, які вже змінили свої інструменти на зброю. І ось над Ленінградом з усіх репродукторів лине натхненна музика Сьомої симфонії — симфонії всепереможної мужності.

Карл Ілліч Еліасберг, який керував тоді оркестром, згадував, як головнокомандуючий Ленінградським фронтом Л. О. Говоров сказав, що «артилеристів так само можна вважати учасника­ми виконання». Лише через багато років він дізнався, що Говоров наказав відкрити найпотужніший вогонь по ворожих батареях і змусити їх мовчати. «Я гадаю, що в історії музики такий факт — єдиний»,— писав видатний диригент.

• Яке враження справила на вас музика нашестя й екскурсія музеєм? _ч

• Виконайте як вокаліз тему нашестя й відтворіть ритмічний рисунок, на фоні якого звучить тема нашестя.

• Як проходить розвиток основної теми, яка створює образ руйнівної сили?

• Яку роль відіграє оркестр?

Народжена на фоні віддаленого барабанного дробу тема посту­пово змінюється, набирає іншого звучання. З'являючись спочатку як простенька, ніби «іграшкова» , мелодія починає змінюватися. Поступово саме ця її властивість, «несправжність» перетворюється на зловісну механічність. Цьому сприяє одноманітна ритмічна формула, яка нав'язливо повторюється, а також прямолінійна мелодія, примітивна у своєму тупцюванні на місці та у своїх різких , стрибках угору і вниз.

Демонстрація фрагментів учителем.

Повторюючись 11 разів, тема поступово проявляє свою звіря­чу сутність і сприймається як образ зла, руйнівної сили. Тому не дивно, що тему нашестя охарактеризували як «танок пацюків під дудку щуролова» .

Але образи опору, боротьби приводять до переможного фіналу.

Коли Сьому симфонію вперше виконували за кордоном у Нью-Йорку, під керуванням диригента Артура Тосканіні, то її транслювали одночасно 134 радіостанції США та 99 радіостанцій Латинської Америки.

Один американський журналіст зазначив: «Країна, художники якої створюють у ці суворі дні твори безсмертної краси й висо­кого духу,— непереможна».

А український поет Микола Бажан написав такі рядки про Сьому симфонію:

Симфонії Сьомої журна мажорність,

Натхненність цього музиканта тривожного.

Худенького, змореного громовержця,—

Вона об'єднала нас, кожного й кожного,

Розпечене серце впаявши до серця.

О, музики благословенна соборність.

— Якби ви були поетами, то які поетичні слова присвяти­ли б Сьомій симфонії?

• Розгляньте афішу часів війни. Які думки викликає у вас її зміст?

• Уявіть, що ви — художники. Якою ви бачите сучасну афі­шу до виконання симфонії?