1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання полонезу «Про­щання з Батьківщиною» М. Огіньського (пісні «Синові» А. Паш­кевича).

Музичне вітання.

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

• Якою музикою розпочався наш урок?

• Яку характеристику пісні ви можете дати?

Організація роботи у творчих групах.

3. Виконання пісні «Синові» (першої частини).

• Який додатковий матеріал до пісні ви підготували?

• Чи знаєте ви пісню схожого образного змісту?

Розучування пісні «Синові» (другої та третьої частин).

При розучуванні слід звернути увагу на текст, Двоголосся, ви­конавський план пісні, розвиток необхідних вокально-хорових на­вичок.

— Які музичні твори висвітлюють образи патріотів, синів Батьківщини?

— Як розкривається образ поета в ораторії «Слідами Руста­велі»?

Звучить фрагмент з ораторії.

4. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.

Кожний народ, кожна нація має своїх героїв, своїх синів — па­тріотів, які жили, боролися, творили для своєї Батьківщини. Од­ним із таких вірних синів Батьківщини — Польщі — є композитор Міхал Клеофас Огіньський.

М. Огіньський — представник одного з найбільш знатних родів Речі Посполитої, граф, який мав право на польський престол.

Він був блискучим дипломатом і послом Польщі в кількох дер­жавах. М. Огіньський брав участь у повстанні польських патріотів під керівництвом Тадеуша Костюшка в 1794 році.

Однак поряд із цим М. Огіньський — музикант, композитор. Свій музичний талант він також ставить на службу свободі, пише військово-патріотичні пісні й марші.

Після жорстокого придушення повстання тисячі патріотів за­лишають Польщу, серед них і М. Огіньський. Саме тоді й наро­дився цей полонез. Його музика відображає спалах найсильніших емоцій, а передовсім — почуття любові до рідного краю.

Історія створення полонезу оповита легендами. Слід згадати одну з них.

...Коли видавалися полонези Огіньського, у змісті було зазна­чено, що славетний композитор написав ці твори тоді, коли йому зрадила кохана. І від цього нещасливого кохання він помер. Ме­лодраматична, у дусі часу казка була розрахована на збільшення грошового капіталу. На який капітал розраховуємо ми, створю­ючи казки в дусі нашого часу? Полонез Огіньського називається «Прощання з Батьківщиною», він помер у вигнанні: ностальгія — єдина хвороба, від якої немає жодних ліків.

— Що означає слово «полонез»?

Звернімося до словника

Полонез (від фр. польський) — блискучий урочистий поль­ський танець-хода, який відкриває бали.

Але вслухайтесь: які почуття вклав композитор у цей урочис­тий польський танець?

5. Слухання полонезу «Прощання з Батьківщиною».

• Чи схвилювала вас музика полонезу?

«Полонез» — єдиний із двадцяти полонезів програмний твір. Чому саме йому композитор дав таку назву?

• Які особливості музики першої частини полонезу?

• Що в ній домінує — пісенність чи танцювальність?

• Яка із частин повторюється?

• У якій із частин найбільше відчутні інтонації, характерні для полонезу як танцю?

• Відтвори ритм цієї частини.

• Скільки емоцій і різноманітних душевних рухів відчува­ється в музиці «Прощання...»! Біль розлуки, щемливе чуття туги за Батьківщиною, любов, печаль, ніжність... Але середня частина відзначається фанфарним, призовним характером. Це так звана «побудка», яка наче піднімає до боротьби. Схожі інтонації «побу­док» зустрічаються*і в інших творах М. Огіньського.

Саме в поєднанні різних почуттів полягає драматургія цього твору.

Зробіть висновок і визначте музичну форму. Існує кілька варіантів виконання полонезу: фортепіанний, ор­кестровий, хоровий;