1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання увертюри до опери «Руслан і Людмила».

Музичне вітання.

Виконання поспівки «Присвята» (слова М. Яскулка):

Пісня наша — це оберіг від біди,

Щастя, удачі всім вам у всьому завжди

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

• Які ваші думки щодо музики, що звучала, коли ви заходи­ли до класу (кабінету)?

• Що ви знаєте про увертюру та історію її розвитку?

Увертюра — це жанр симфонічної музики. У перекладі з фран­цузької це слово означає «початок», «відкриття». Таким чином увертюра має щось починати, відкривати. Саме так воно і є. Твори цього жанру відкривають оперу, балет, кантату, тобто є початком будь-якого великого твору. Бувають дуже довгі увертюри, довші за саму оперу. Тому такі увертюри стали самостійними музични­ми творами.

Батьківщиною увертюри вважають Італію.

Завдання увертюри — розповісти глядачеві про оперу, що йтиме після неї, ввести слухача в ту атмосферу, що існуватиме в самій опері.

У XVII столітті оперна увертюра була своєрідним оркестровим сигналом, закликом до уваги, попередженням для глядачів про те, що вже потрібно заходити до зали, оскільки починається вистава. Під час виконання увертюри глядачі заходили до зали, займали свої місця.

Попередник Д. Россіні, великий реформатор К. Глюк говорив про те, що увертюра повинна попередити слухачів про характер і зміст опери. Для цього необхідно було будувати увертюру на му­зичних темах, які потім прозвучали б в опері, і не тільки повторю­вались, але й відігравали важливу роль в її драматургії.

В увертюрі до опери «Руслан і Людмила» немає жодної мело­дії, які б надалі не виконувалися в самій опері.

• Згадайте, як це виражено в експозиції, в її основних темах.

• Який характер головної та побічної тем?

— 3 якими образами вони пов'язані?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Продовжуємо знайомство з увертюрою до опери « Руслан і Люд­мила», яка має свої специфічні особливості будови, свою композицію. І назва цієї складної будови — сонатна форма.

(Учитель звертає увагу учнів на схему сонатної форми розкри­ває особливості кожної із її розділів).

Увертюра написана в сонатній формі. Це класичний тип сонат­ної форми, у якій поряд із її трьома основними частинами (експо­зицією, розробкою, репризою) є також вступ і кода. Увертюра ба­зується на темах, які потім зустрічаються в опері. Рішучі акорди, що звучать у вступі,— це музика з фінального хору опери «Слава», в якому прославляються Вітчизна та її герої-захисники.

При слуханні слід звернути увагу на особливості звучання кожної частини. Відзначте початок кожної частини підняттям руки.

4. Слухання увертюри до опери «Руслан і Людмила»

— Яке ваше загальне враження від музики увертюри?

М. Глінка з гордістю говорив про свою увертюру: Вона летить на всіх вітрилах». На рідкість лаконічна, вона мчить, мов віхор, утілюючи богатирський образ.

Уже перші потужні акорди, які сам композитор порівнював із могутніми ударами богатирського кулака, створюють відчуття, що настрій вистави буде життєрадісним, що після багатьох пригод і випробувань сміливий Руслан переможе злого Черномора, знайде свою наречену Людмилу, викрадену чаклуном, і всі негаразди залишаться в минулому.

Музика увертюри сприймається як своєрідний «симфонічний конспект» усієї опери, тобто стисле вираження її життєстверджувальної ідеї.

Тим,часом відомий факт, що в часи Глінки не всі розуміли ге­ніальну музику «Руслана і Людмили», називали її «кучерською», «сумною». А офіцерів за великі провини армійські начальники посилали на спектаклі «Руслан і Людмила» замість гауптвахти.

• Що ви почули в музиці розробки?

• Як проходив розвиток основних тем, як вони співвідносять­ся між собою?

У другій частині-розробці музика забарвлена в досить тривожні тони, бо вона розповідає про перешкоди, що постають перед геро­ями на шляху до щастя. Тут відчувається своєрідна гра інтонацій тем експозиції, але і з'являються нові теми з відповідних епізодів опери (схвильовані акорди заціпеніння, які супроводжують сце­ну викрадення Людмили; грізна й водночас незграбна тема Чорномора). У розробці відсутні гострі зіткнення й боротьба, тому що основні теми експозиції не конфліктують між собою, а доповню­ють одна одну, розкривають різні грані одного життєстверджувального стану.

• Які інструменти відігравали домінуючу роль у звучанні?

• Що характерне для репризи?

У репризі (третя частина сонатної форми) знову лунає радісна, бадьора музика, яку ми вже чули в експозиції (першій частині). Перед заключною частиною, як загадка про невдаху-суперника, звучить тема Чорномора, що грубо втручається в музику світла й радості.

• Як би ви охарактеризували закінчення опери (коди)?

• Що стверджує музика коди?

• Як це відчувається в звучанні оркестру?

• Що відіграє головну роль — окремі групи чи весь оркестр?

Завершується увертюра енергійним звучанням усього орке­стру (кодою), де стверджується могутня сила народу. Ідея опери полягає в тому, що добро завжди перемагає зло.