1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні «Україна» Т. Петриненка.

Музичне вітання.

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

• Чи знайома вам музика, що прозвучала на початку уроку?

• Які думки вона вам навіяла та з якими музичними образа­ми пов'язана?

• Чи зустрічались вам схожі музичні образи під час слухання музики вдома впродовж тижня? .

• Чи можна вважати пісню «Україна» музичним символом сучасної України?

• З якими піснями-символами ви ще знайомі?

• Яку з пісень ви хотіли б виконати або послухати? Виконання і слухання пісень «Ще не вмерла України» та «Мо­литва за Україну».

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми продовжимо знайомство з новими музичними об­разами, які виражають різні почуття людини, відтворюють ті чи інші сторони її життя.

Які ж особливості музичних образів? Які почуття вони викли­кають, які риси особистості виховують? Яку роль відіграє народна пісня у створенні музичних образів і в житті людини? Саме цим питанням і буде присвячений наш урок.

4. Слухання пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» д. Крижанівського.

• Який характер музики цієї пісні?

• Який її образний зміст?

• Якими засобами музика і поезія створюють образ могутньої ріки?

Цій пісні-роздуму притаманна м'якість, плавність руху, що йде від ліричних українських пісень, мужня енергія.

Широкі ходи по звуках тонічного тризвуку змальовують без­краї дніпровські простори й водночас створюють відчуття наполе­гливої рішучості.

• Чи можна вважати, що ця пісня відображає цілісний образ Дніпра?

• Яким ви бачите «Дніпр широкий» як художники?

• Розглянете репродукцію картини художника М. Бурачека «Реве та стогне Дніпр широкий». Чи співзвучна вона з музичним образом пісні?

• Згадайте інші приклади розкриття образу Дніпра в жи­вописі.

— Чи відома вам історія створення цієї пісні?

Її автором є композитор Данило Якович Крижанівський, ама­тор, скромний учитель латинської мови Белградської чоловічої гімназії, що на Одещині. Він прожив усього 36 років. Текстом цієї пісні стали рядки з поеми Т. Шевченка «Причинна». Вірші Тараса Шевченка й ноти Данила Крижанівського вперше були надрукова­ні разом у 1886 році.

Пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» набула неабиякої попу­лярності, звучала в багатьох варіантах і навіть використовувалася як позивні українського радіо.

Композитор В. Косенко обробив пісню для хору в супроводі фортепіано.

• Чи вважаєте ви цю пісню музичним символом української нації?

Образ Дніпра, який уособлює могутні сили народу, оспіваний у поезії Т. Шевченка, неможливо уявити без мелодії Д. Крижанів­ського. Вона чудово відтворює велич Шевченкового вірша.

Слід сказати, що пісню «Реве та стогне Дніпр широкий» упро­довж тривалого часу вважали народною. Саме тому мільйони укра­їнців сприймають її як музичний символ нації.

• Яка ріка є символом вашого міста або району?

• Чи присвячені їй пісні? Якщо ні, то створіть про неї свою пісню.

5. Слухання ари Остапа з опери «Тарас Бульба» м. Лисенка.

Ви вже знайомі з творчістю українського композитора М.Лисенка (1842—1912).

Микола Віталійович Лисенко уособлює ці­лу епоху в історії української культури. Його вважають засновником української класичної музики,. ,

Діяльність М. Лисенка — видатного ком­позитора, піаніста, диригента, педагога, фоль­клориста — дала поштовх бурхливому розвит­ку професійної музики в Україні.

Саме завдяки М. Лисенку українська музи­ка на той час стала широко відомою за межами України: у Росії, в інших країнах. Її визнали рівноправною серед інших музичних культур.

Оперна творчість композитора багата й різноманітна. Вона включає і лірико-побутові («Наталка Полтавка»), і історичні («Та­рас Бульба»), і народно-фантастичні («Утоплена», «Різдвяна ніч»), і сатиричні («Енеїда»), і казкові («Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна») твори.

Історико-героїчна опера «Тарас Бульба» посідає центральне місце у творчості М- Лисенка. Композитор працював над нею ду­же вдумливо й наполегливо протягом десяти років (1880—1890). У музиці цієї опери найяскравішого втілення набули ті сцени й ге­рої, котрі тісно пов'язані з патріотичною ідеєю.

Сьогодні ви познайомитесь з одним із трагічних моментів опери.

Арія Остапа «Що ти вчинив?» — це третя, лірична кульміна­ція в трагедії. Брат побачив Андрія тоді, коли кара вже здійсни­лася. В Остапа виникає багато запитань: «Чому зо мною в Січі,

брате, не положив ти голови? Чого життя даремно стратив? Чого, як зрадник, батька й брата тут залишив, посиротив?» тощо. Усі ці запитання так і залишаються без відповіді. Андрій мертвий.

• Познайомтеся з текстом арії.

• Які почуття вона у вас викликає?

• Яким має бути характер музики?

Слухання арії Остапа.

• Які інтонації притаманні арії Остапа — ліричні, сумні, тра­гічні чи мужні, вольові, драматичні?

Арія сповнена глибоких почуттів любові, жалю за втраче­ною честю й молодим життям. Уся музична тканина пройнята скорботним ліризмом, широкою співучістю, у ній багато пісенно-романсових інтонацій.

Вокальній партії Остапа притаманні мужні, вольові інтонації. Його велика лірико-драматична арія з У дії, у якій він прощається зі своїм братом, — одна з найкращих сторінок опери.

Як вам уже відомо, тематика опер М. Лисенка різноманітна. А разом із цим це ще й різноманітна галерея музичних образів.

— Познайомтеся з одним із музичних образів опери «Натал­ка Полтавка» — головною героїнею Наталкою на прикладі її пісні.