- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Слухання пісні «Ще не вмерла України» композитора м. Вербицького на слова п. Чубинського.
- •5. Слухання пісні «Молитва за Україну» м. Лисенка.
- •6. Розучування пісні «Україна» т. Петриненка.
- •7. Підсумок уроку.
- •8. Домашнє завдання.
- •9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання музики, обраної на розсуд учителя або за їхнім бажанням.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Слухання пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» д. Крижанівського.
- •5. Слухання ари Остапа з опери «Тарас Бульба» м. Лисенка.
- •6. Слухання пісні Наталки з опери «Наталка Полтавка».
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Слухання епізоду нашестя із Сьомої
- •5. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •6. Екскурсія до музею пісні.
- •11. Домашнє завдання.
- •12. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «На безымянной высоте» в.Баснера.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Бесіда-розповідь «Бетховен — шлях до "Егмонта"».
- •5. Слухання увертюри «Егмонт».
- •6. Слухання увертюри «Егмонт».
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.
- •3. Гра «Диригент».
- •4. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •5. Слухання «Органної фуги ля мінор» й. С. Баха.
- •12. Домашнє завдання.
- •13. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Органної фуги ля мінор» й. С. Баха.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Слухання балади «Лісовий цар» ф. Шуберта.
- •5. Розповідь учителя про Франца Шуберта.
- •6. Гра «Композитор».
- •7. Слухання «Балади про мальви» композитора в. Івасюка.
- •8. Розучування «Балади про мальви» (перший куплет).
- •9. Підсумок уроку.
- •10. Домашнє завдання.
- •11. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання балади «Лісовий цар» ф. Шуберта.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Слухання «Серенади» композитора ф. Шуберта.
- •5. Слухання «Музичного моменту ля бемоль мажор» та «Експромту до мінор» ф. Шуберта.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.
- •3. Мотивація музично-творчої діяльності учнів.
- •4. Уявіть, що ви перебуваєте в музеї ф. Шопена.
- •5. Слухання «Вальсу № 7» ф. Шопена.
- •6. Слухання «Вальсу-хвилинки» композитора ф. Шопена.
- •12. Домашнє завдання.
- •13. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Вальсу-хвилинки» ф.Шопена.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.
- •3. Гра «Композитор».
- •4. Слухання пісні «Листя жовте» композитора р. Паулса.
- •5. Розучування пісні «Листя жовте» композитора р. Паулса.
- •6. Мотивація музично-творчої діяльності учнів.
- •7. Слухання «Другої угорської рапсодії» ф. Ліста.
- •8. Підсумок уроку.
- •9. Домашнє завдання.
- •10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента «Другої угорської рапсоди» ф. Ліста.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Слухання «Болеро» м. Равеля.
- •5. Слухання фрагмента з балету «Гаяне» а. Хачатуряна «Танець із шаблями».
- •7. Підсумок уроку.
- •8. Домашнє завдання.
- •9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання музики, обраної за їхнім бажанням.
- •1.Організаційний етап уроку.
- •2.Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Розучування пісні композитора м. Дунаєвського «Кольорові сни».
- •5. Актуалізація музичного досвіду учнів.
- •6. Слухання п'єси к. Сен-Санса «Лебідь».
- •7. Слухання фрагментів творів «Болеро», «Танець із шаблями».
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Слухання романсу «Острівець» с. Рахманінова.
- •5. Гра «Композитор».
- •6. Слухання романсу ф. Тютчева «Весняні води».
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці.
- •4. Слухання романсу «Степ» я. Степового.
- •5. Познайомтесь із текстом вірша «Степ» поета м. Чернявського:
- •6. Слухання романсу «Степ».
- •7. Гра «Художник».
- •8. Слухання «Закарпатських новелет» № 5, № 7 композитора б. Фільц.
- •9. Підсумок уроку.
- •10. Домашнє завдання.
- •11. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «На полонині, на верхівці» б. Фільц.
- •Організаційний етап уроку.
- •Музичне вітання.
- •Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •4. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці музики.
- •5. Подорож до Литви.
- •6. Слухання п'єси «Дерев'яний коник» б. Дваріонаса.
- •7.Слухання п'єси «у путь» в. Лаурушаса.
- •8.Актуалізація музичного досвіду учнів.
- •10. Підсумок уроку.
- •11. Домашнє завдання.
- •12. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання п'єси «у путь» в. Лаурушаса.
- •1.Організаційний етап уроку.
- •2.Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3.Мотивація музичних вражень, досвіду учнів.
- •4.Коротке повідомлення вчителя про Генрі Перселла.
- •5. Слухання п'єси «Граунд» г. Перселла.
- •6. Розучування пісні «Хай буде так» Дж. Леннона та п. Маккартні.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація музичної діяльності учнів і знайомство з особливостями проведення тематичного оцінювання.
- •4. Проведення конкурсу-вікторини між творчими групами класу.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Слухання увертюри до опери «Руслан і Людмила».
- •5. Розучування пісні «Шкільний корабель» композитора г. Струве на слова к. Ібряєва.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Слухання увертюри до опери «Руслан і Людмила»
- •5. Гра «Диригент».
- •6. Розучування пісні г. Струве «Шкільний корабель».
- •7. Підсумок уроку.
- •8. Домашнє завдання.
- •9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання музики, обраної за їхнім бажанням.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Виконання поспівки «Герой».
- •3. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.
- •4. Мотивація музично-творчої діяльності учнів.
- •5. Слухання увертюри «Егмонт» композитора л. Бетховена.
- •6. Гра «Диригент».
- •7. Розучування пісні «Гей ви, козаченьки» композитора г. Татарченка.
- •8. Підсумок уроку («мозковий штурм»).
- •9. Домашнє завдання.
- •10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Гей ви, козаченьки» г. Татарченка.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці.
- •4. Слухання увертюри «Егмонт» (усієї) композитора л. Бетховена.
- •5. Розучування пісні «Гей ви, козаченьки».
- •6. Підсумок уроку.
- •7. Домашнє завдання.
- •8. Вихід учнів із класу (кабінету) під музику, обрану на їхній розсуд.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація, музичних вражень, досвіду учнів.
- •3. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.
- •4. Розповідь про творчість Шота Руставелі.
- •5. Слухання ораторії «Слідами Руставелі».
- •6. Розучування пісні «Синові» композитора а. Пашкевича.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Виконання пісні «Синові» (першої частини).
- •4. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів.
- •5. Слухання полонезу «Прощання з Батьківщиною».
- •6. Гра «Композитор».
- •7. Прочитайте слова присвяти композитору м. Огіньському. Чи змогли б ви продовжити їх як поет, додавши свої рядки?
- •8. Порівняйте полонез ф. Шопена і полонез м. Огіньського.
- •10. Домашнє завдання.
- •11. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання полонезу «Прощання з Батьківщиною» м. Огіньського.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.
- •3. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів на уроці.
- •4. Слухання «Прелюду пам'яті Тараса Шевченка».
- •5. Слухання «Прелюду пам'яті Тараса Шевченка».
- •6. Послухайте слова поета в. Крищенка:
- •7. Слухання пісні «Стоїть тополя».
- •8. Розучування пісні «Стоїть тополя» (першого куплету).
- •9. Підсумок уроку.
- •10. Домашнє завдання.
- •11. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Прелюду пам'яті Тараса Шевченка» я. Степового.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.
- •3. Виконання пісень на слова т. Шевченка «Думи мої, думи...»,
- •4. Розучування пісні композитора о. Осадчого «Стоїть тополя».
- •5. Мотивація музично-навчальної діяльності учнів на уроці.
- •6. Слухання «Сонати для віолончелі та фортепіано».
- •7. Гра «Режисер».
- •8. Підсумок уроку.
- •9. Домашнє завдання.
- •10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Сонати для віолончелі та фортепіано» (фрагмент і частини) е. Гріга.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.
- •10. Домашнє завдання.
- •11. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Сонати для віолончелі та фортепіано» (фрагмент і частини) е. Гріга.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Проведення телегри «Найрозумніший».
- •5. Підсумок уроку.
- •7. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання музики, обраної за їхнім бажанням або на розсуд учителя.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці.
- •5. Розучування пісні «На долині туман» композитора б. Буєвського на слова поета в. Діденка.
- •6. Підсумок уроку.
- •7. Домашнє завдання.
- •8. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента «Симфонії № 40; (і частини) в. А. Моцарта.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці.
- •4. Слухання «Симфонії № 40» (II—IV частини).
- •5. Який характер музики «Турецького маршу» в. А. Моцарта?
- •6. Робота над піснею «На долині туман» б. Буєвського (другий та третій куплети).
- •7. Підсумок уроку.
- •8. Домашнє завдання.
- •9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента «Симфонії № 40» в. А. Моцарта.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичного досвіду учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Гра «у музеї п. Чайковського».
- •5. Слухання увертюри-фантазії «Ромео і Джульєтта» композитора п. Чайковського.
- •6. «Гра Композитор».
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичного досвіду учнів.
- •3. Мотивація музично-творчої діяльності учнів на уроці.
- •4. Слухання увертюри-фантазії «Ромео і Джульєтта».
- •5. Розучування пісні «Музика для двох» о. Антоняка.
- •6. Слухання пісні «Розпустили кучері дівчата».
- •7. Підсумок уроку.
- •8. Домашнє завдання.
- •9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента увертюри-фантазії «Ромео і Джульєтта» п. Чайковського.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.
- •3. Мотивація музично-творчої діяльності учнів.
- •4. Що вплинуло на розвиток оригінального художнього стилю м. Скорика?
- •5. Слухання II частини «Гуцульського триптиху»
- •6. Розучування пісні «Музика для двох» о. Антоняка.
- •7. Підсумок уроку.
- •8. Домашнє завдання.
- •9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента другої частини
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичного досвіду учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці.
- •4. Екскурсія до музею «Пісні Війни, пісні Перемоги».
- •5. Слухання пісні «Священна війна» композитора о. Александрова.
- •6. Слухання пісні «Степом, степом» а. Пашкевича на слова м. Негоди.
- •7. Екскурсія до музею «Сьомої симфонії».
- •8. Виконання пісні «На безымянной высоте» в. Баснера.
- •9. Екскурсія до «безіменного» музею.
- •10. Уявна екскурсія до музею.
- •11. Слухання пісні «День Перемоги» д. Тухманова.
- •12. Підсумок уроку.
- •13. Домашнє завдання.
- •14. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «День Перемоги» д. Тухманова.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •3. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.
- •4. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці.
- •5. Спухання Концерту для арфи з оркестром а. Кос-Анатольського (і частина).
- •7. Підсумок уроку. ,
- •8. Домашнє завдання.
- •9. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Водограй» в. Івасюка.
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Виконання поспівки-канону «Дзвіночки» (повторення, б клас).
- •3. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •4. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •5. Розучування пісні композитора в. Івасюка «Водограй».
- •6. Домашнє завдання.
- •7. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання фрагмента і частини Симфонії №2 л. Ревуцького.
- •Хід уроку
- •1. Організаційний етап уроку.
- •2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.
- •3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •4. Конкурс «Знавці музики». Запитання тематичної атестації
3. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці.
Музичне мистецтво України багате музичними творами, у яких відображено музичні образи, пов'язані з пейзажами. Саме тому темою сьогоднішнього уроку будуть «Музичні образи, навіяні природою». Ми маємо визначити характерні особливості цих образів у творах композиторів Б. Фільц і Я. Степового.
Який композитор «поріднився» зі своїм твором?
Який композитор створив образи, навіяні Карпатами?
4. Слухання романсу «Степ» я. Степового.
У буремні роки Першої демократичної революції (1905 р.) віяння свободи позначилися На більшості вокальних творів молодого українського композитора Якова Якименка. У романсі «Степ», написаному на вірші Миколи Чернявського, відчуваються схвильованість, глибоке співчуття народному горю, пройнятість волелюбними настроями.
5. Познайомтесь із текстом вірша «Степ» поета м. Чернявського:
Степ і степ, один без краю,
Аж до моря берегів,
Без озер, річок, без гаю,
Тільки з купами стогів.
Ні гайочку, ні лісочку,
Всюди — спалена земля...
Не шепоче в холодочку
Срібновода течія.
А коли, бува, з громами
З моря хмари налетять,
Степ охрестять блискавками,
Над ланами прогримлять,—
Він прокинеться, проснеться,
Грому груди підставля;
Заговорить, засміється
Враз до неба вся земля.
Мертвий степ... Його громами
Тільки й можна розбудить...
Так нехай же над ланами
Грім бажаний прогримить!..
Як ви думаєте, якою має бути музика на ці поетичні рядки? — Проспівайте першу музичну фразу романсу та спробуйте продовжити її своєю мелодією, створеною на такі рядки:
Без озер, річок, без гаю,
Тільки з купами стогів.
Послухайте романс і визначте його характер, образний зміст.
6. Слухання романсу «Степ».
Як засоби музичної виразності поглиблюють зміст вірша, музичного образу романсу, розкривають особливості епізодів?
|
Характер |
Темп |
Динаміка |
І частина « Степ і степ, один без краю» |
Розповідний |
Повільний |
М'яка |
II частина |
Енергійний |
Швидкий |
|
III частина |
Рішучий, урочистий |
Швидкий |
Голосна |
Кульмінація |
Оптимістичний, життєстверджувальний |
|
|
Образ степу — неозорого, безплідного й мертвого — символізує трагічний стан пригнобленого народу. Закінчується романс урочистим закликом, який сповнений віри в майбутню бурю.
Романс «Степ» був настільки близьким композиторові, що невдовзі після його створення Яків Якименко став Яковом Степовим... Так композитор назавжди «поріднився» зі своїм твором. Це одна з найпоширеніших версій походження псевдоніма композитора.
7. Гра «Художник».
Уявіть, що ви—художники.
Яким ви бачите «Степ» Я. Степового?
Послухайте та порівняйте з романсом «Степ» музичні твори сучасного композитора Богдани Фільц.
8. Слухання «Закарпатських новелет» № 5, № 7 композитора б. Фільц.
а) Вступне слово вчителя. Фортепіанний цикл «Десять закарпатських новелет» було
створено 1062 року. Головна тема цього циклу, як і взагалі всієї творчості Б. Фільц,— оспівування краси рідного краю. У музиці відтворено яскраві пейзажні картинки, жанрові музичні сценки, побутові замальовки.
Звернімося до словника
Новелета — це невелика за розмірами п'єса оповідального жанру.
б) Слухання фортепіанних п'єс Б. Фільц «Закарпатські новелети» № 5, № 7.
Який характер цих фортепіанних п'єс — вони контрастні чи схожі за своїм образним змістом?
Чи відчувається в них близькість до фольклору та імпресіонізму?
Фортепіанна музика Б. Фільц — це яскрава сторінка в сучасній українській інструментальній музиці. Характерними рисами ї стилю є насичення фортепіанних п'єс фольклорним матеріалом, Який творчо переосмислюється композитором засобами, притаманними періоду імпресіонізму .
в) Слухання пісні «На полонині, на верхівці».
Під час слухання слід звернутись до нотного запису та ілюстрацій.
Більшість вокальних творів Б. Фільц написано для дітей та юнацтва. Пісня «На полонині, на верхівці» — це яскрава пейзажна замальовка. Слухаючи її, ми ніби занурюємося у свіжу пісенну криницю, насичену інтонаціями гуцульського фольклору. Мелодія пісні своєрідно забарвлена колоритними поспівками із самобутньою ритмічною інтонаційною будовою.
Спробуйте створити свій варіант пісні на перші чотири рядки:
На полонині, на верхівці,
Кому доводилось бувати.
Пливуть хмарки внизу, як вівці,
Ще по-весняному кудлаті.
Чи з'явилось у вас бажання розучити авторський варіант пісні?
Розучування пісні композитора Б. Фільц.
г) Розповідь учителя про Б. Фільц.
Богдана Михайлівна Фільц народилася 1932 року на Львівщині в місті Яворів. Безтурботне дитинство в родині відомого яворівського адвоката Михайла Фільца було затьмарене смертю батькі (сім'я зазнала репресій). Серед родичів, які опікувалися маленькою Богданою, була й відома українська художниця Ярослава Му зика. Майбутня майстриня отримала музичну освіту, навчаючись у Львівській десятирічній школі й консерваторії. Б. Фільц спіл кувалася з такими видатними композиторами, як С. Людкевич М. Колесса, А. Кос-Анатольський, які мали неабиякий вплив на формування її творчої особистості.
У творчості Богдани Михайлівни Фільц щаслива доля. Її музика звучить на концертах, по радіо й на телебаченні, у дитячих садках і школах, у консерваторіях. Твори Богдани Фільц із задоволенням виконують і малеча, і майстри. Її музика звучить у всьому світі — у Росії, Франції, Естонії, Латвії, Вірменії, Польщі, Німеччині, Аргентині, СІЛА, Австралії.
Авторські концерти Б. Фільц здобули неабияку популярність у слухачів.
Своє захоплення музикою Богдани Фільц поетеса Ніна Борт ник передала в таких рядках:
Усю красу вкраїнської землі в себе ввібрала чарівна Богдана. І розмаїття трав, і трелі солов'їв — усе, що Богом було дано. А ще Господь Тобі заповідав ту землю рідну понад все кохати, Щоб шум дібров й чарівних маків нам в музиці і пісні передати.