4. Слухання «Болеро» м. Равеля.

• Що ви знаєте про творчість композитора Моріса Равеля?

Творчість видатного французького композитора Моріса Раве­ля охоплює дві різні історичні й культурні епохи.

На ранньому етапі своєї творчості Равель разом зі своїм сучас­ником і засновником імпресіонізму в музиці Клодом Дебюссі став яскравим виразником цього напрямку.

Прагнення до витонченої передачі не тільки самого враження, але й усієї атмосфери народження образу відтворене у фортепіан­них циклах «Слухові ландшафти », « Відображення » тощо.

Звернімося до словника

Імпресіонізм (від фр. impression — враження) — напрямок у мистецтві кінця XIX — початку XX століть. Зародився у Фран­ції в живописі. Він прагнув відтворити раптові, короткочасні вра­ження та настрої художника без заглиблення в їхню суть.

«Болеро» — це один із найпопулярніших творів М.Равеля, написаний для російської балерина Іди Рубінштейн у 1928 році. Хореографічна картинка — таким був первинний задум цієї ком­позиції.

За уявленням самого М. Равеля, дія «Болеро» повинна була розгортатися під відкритим небом. Саме тому в декорацію, на його думку, потрібно було включити корпус заводу, задля того щоб ро­бітники й робітниці, які виходять із цехів, один за одним долуча­лися до загального танцю. І безумовно, у позірній «механічності», яка народжується багаторазовим повторенням мелодії, поступово розкривається образ грандіозного масового танцю-ходи.

Що ви уявляєте, слухаючи «Болеро»?

Який музичний образ розкриває музика «Болеро»?

• Проспівайте фрагмент теми як вокаліз. Які три елементи музичної мови залишаються незмінними?

Три незмінні компоненти — ритм, мелодія й темп — вражають своєю одноманітністю. Перша частина надзвичайно великої за роз­мірами мелодії Сягає корінням стародавніх шарів баскського фоль­клору, друга частина мелодії має цигансько-андалузькі риси.

Відтворіть ритмічну фразу, яка невтомно, без зупинки по­вторюється 170 разів.

— Чи помітили ви, як відбувається розвиток образу в «Бо­леро»?

Конструкція повторів теми з безупинним постійним посилен­ням звучності.

Динамічне й темброве насичення — це головний засіб розвитку дії в «Болеро». Зміна інструментальних звучань впливає на характер сприйняття музики, яка захоплює безперервністю свого розгортання.

• Які інструменти по черзі виконують основну тему?

• Що хотів сказати про музику «Болеро» російський поет М. Заболоцький:

«Живий народ і музика жива,

Танцюй, Равелю, весь віддавшись танцю,

Танцюй, Равелю! Не сумуй, іспанцю!

Крути, історіє, величні жорнова...»?

• Згадайте твори інших композиторів, пов'язані з образами Іспанії.

5. Слухання фрагмента з балету «Гаяне» а. Хачатуряна «Танець із шаблями».

• Який образний зміст, почуття втілені в цьому балеті?

Знаменитий «Танець із шаблями» — це один із блискучих но­мерів балету. У музиці втілені вогняний темперамент, енергія, стрімкий, вихор ритму войовничих танців народів Закавказзя. За своїм задумом «Танець із шаблями» пов'язаний із традицією де­монстрації сили, сміливості й спритності народу на гуляннях, під час свят.

• Які засоби виразності допомагають створити образ сили, відваги та спритності в «Танці із шаблями»?

Швидкий темп, рівномірний ритм, дзвінкі й різкі звуки орке­стру — усе це* ніби імітує шабельні удари. Значного ефекту ком­позитор досягає тоді, коли вводить у цю шаленість ритму чарів­ну мелодію, яка вже звучала в ліричних сценах балету. Особливої ніжності їй надають м'які підголоски флейт.

• Чи знаєте ви, що балет «Гаяне» був створений у роки війни?

• Як ви можете пояснити цей факт?

Балет «Гаяне» був створений під час Великої Вітчизняної вій­ни. Ця хореографічна драма була завершена 1942 року. Музика «Гаяне» прозвучала як яскрава й життєстверджувальна повість про героїзм людей, про їхню любов до Батьківщини, про велич натх­ненної праці. Тему щастя людини, її живої творчої енергії, повно­ти світосприйняття композитор розкриває через колоритність і об­разність музики, через органічний зв'язок із народним танцем, йо­го чіткою й своєрідною природою.

• Чи знайомі ви з музикою А. Хачатуряна та його життям?

• Яким був його шлях до музики?

б. Розповідь про композитора А. І. Хачатуряна.

Арам Ілліч Хачатурян народився в 1903 році в місті Тбілісі. Батько — палітурник — був неспроможний надати музичну осві­ту своєму обдарованому синові. Музичною школою майбутнього композитора стало музичне життя народу — його чудові пісні, ви­разна інструментальна музика, гострі ритми. А. І. Хачатурян пи­сав у своїх спогадах так: «Враження юних років глибоко проникли в мою свідомість. Я годинами слухав спів і гру мандрівних музи­кантів і народних співаків».

А. І. Хачатурян розпочав професійні заняття музикою лише у дев'ятнадцять років, коли переїхав до Москви. Після закінчен­ня музичного-училища ім. Гнесіних він продовжував свою му­зичну освіту в Московській консерваторії по класу композиції. Його вчителем був відомий композитор, професор М. Я. Мос­ковський.

Обдарування А. І. Хачатуряна набувало швидкого й яскра­вого розвитку. Він створює симфонії, танцювальні сюїти для ор­кестру, що мали велику популярність, пісні й музику до кіно­стрічок.

У більшості своїх творів композитор спирається на рідні вір­менські мелодії й ритми, яскраво відображає картини вірменсько­го народного життя й кавказької природи. Національний колорит особливо відчувається у фортепіанному і скрипковому концертах, а також у музиці балету «Гаяне».