5. Слухання «Вальсу № 7» ф. Шопена.

Із цим вальсом пов'язана цікава історія.

Відомий «Вальс № 7» — ніжний, світлий, сповнений смутку — вважають вальсом Марії Водзиньської — нареченої Ф. Шопена, батьки якої так і не дали згоди на їхній шлюб.

• Чи схвилювала вас музика вальсу?

• Які почуття вона у вас викликала?

• Яким є для вас цей вальс: веселим, задумливим, драматич­ним, поетичним, легким, жалобним, ніжним чй світлим?

• Що характерно для образного змісту, будови вальсу?

• У якій музичній формі він написаний?

• Який характер її основних частин?

У ході аналізу-інтерпретації учитель демонструє фрагменти основних частин вальсу (основних тем-образів)

• Яка із частин вальсу повторюється кілька разів?

6. Слухання «Вальсу-хвилинки» композитора ф. Шопена.

• Які особливості характеру музики вальсу?

• Чи змінюється характер його музики?

Під час аналізу-інтерпретації слід звернутися до методу плас­тичного інтонування, роботи в групах.

• Порівняйте два вальси Ф. Шопена. Чим вони відрізня­ються?

«Діамантовість» «Вальсу-хвилинки», схожого на жваву весе­лу розповідь, і поетичність та задумливість «Вальсу №7», одного з найпопулярніших вальсів Ф. Шопена,— це яскраві прояви різ­них граней надзвичайного таланта Ф. Шопена, видатного компо­зитора й піаніста-віртуоза.

Фортепіанні мініатюри Ф. Шопена — дивовижний світ над­звичайної чарівності — стали основою одноактного балету «Шо­пеніана». Оркестрову обробку п'єс Ф. Шопена зробив російський композитор О. К. Глазунов. Так з'явилася сюїта «Шопеніана». Хо­реограф Михайло Фокін на початку XX століття створив виставу, в якій виразив своє захоплення красою й емоційністю епохи ро­мантизму.

Танцювати під музику, яка не призначена для балету, — це справжнє досягнення хореографії XX століття. «Шопеніана» — перший зразок вистави такого роду. Відсутність будь-якого сюже­ту сприяє розкриттю головного в балеті: невловимо тонкого спле­тіння музики й танцю. Вишукані шопенівські мініатюри наро­джують образ легкокрилих граціозних танцівниць, які нагадують сильфід (ельфів, духів повітря).

До речі, назва «les Sylphides» закріпилася за цією хореогра­фічною виставою у всьому світі.

Одна з найяскравіших сцен балету — дует двох солістів на му­зику «Вальсу № 7». На його прем'єрі танцювали Анна Павлова та Михайло Обухов. Вражений майстерністю виконавців цього номе­ра, балетмейстер описував їхній танець так: «Сильфіда — крилата надія — вилітає в освітлений місячним сяйвом романтичний сад. Її переслідує юнак. Це був танець у стилі того забутого часу, коли в балетному мистецтві панувала поезія, коли танцівниці підніма­лися на пуанти, щоб, ледь торкаючись землі, створити своїм тан­цем враження легкості, чогось неземного, фантастичного».

«Шопеніана» була створена в 1906 році; за рік до цього М. Фокін поставив «Вмираючого лебедя» на музику К. Сен-Санса. Оби­два хореографічні шедеври з'явилися на світ завдяки неперевершеному мистецтву видатної російської балерини Анни Павлової.

7. Виконання пісні «Балада про мальви» В. Івасюка.

• Подумайте, як би ви передали характер музики при ви­конанні.

• Які варіанти виконання ви можете запропонувати?

• Складіть свій виконавський план пісні.

— Як слід виконувати перший куплет, кожну його частину?

• Яким має бути виконання другого куплету?

8. Гра «Диригент».

Уявіть, що ви — диригенти.

• Пластичними рухами рук передайте характер пісні при виконанні її класним хором.

9. Уявіть, що ви — учасники проекту «Квіти пам'яті». Як би ви передали своє художнє бачення пісні?

10. Виконання пісень.

Існує багато пісень, присвячених квітам.

• Які пісні, співзвучні або контрастні «Баладі про мальви», ви можете згадати?

Виконання пісень за бажанням учнів.

11. Підсумок уроку.

• Музиці якого композитора був присвячений наш урок?

• Яка тема є головною у творчості Ф. Шопена?

• Назвіть жанри фортепіанної музики, до яких звертався Ф. Шопен.

• Порівняйте образи, котрі створив композитор у прослуха­них вальсах. Який із них вам сподобався найбільше? Чому?

Висновок

Творчість видатного польського композитора Фредеріка Шо­пена, засновника національної класичної школи, є справжньою скарбницею світової культури. Його романтична, музика, спов­нена надзвичайної щирості почуттів, ніби прямує від серця до серця.

Творчість митця вражає дивовижною художньою досконаліс­тю вираження, величезним розмаїттям змісту. «Трагічне, героїч­не, драматичне, задушевне, просте й сердечне, замріяне, блиску­че, величне — усі можливі прояви характеру людини втілюються в його творах»,— так писав про музику Фредеріка Шопена А. Рубінщтейн.

Оцінювання музично-творчої діяльності учнів.