1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Серенади» Ф. Шу­берта.

2. Актуалізація музичних вражень, досвіду учнів.

• Під звуки якої музики ви зайшли до класу (кабінету)?

• Які почуття вона у вас викликала?

• Чи виникало у вас бажання виконати фрагмент «Серенади»?

Виконання фрагмента «Серенади» з ритмічним супроводом,

що передає ритмічну пульсацію фортепіанного супроводу.

• У чому полягають особливості камерної лірики Ф. Шуберта?

• Який світ романтичних образів композитора?

3. Мотивація музично-творчої діяльності учнів.

• Чи можливо втілити романтичні образи, мрії, пориван­ня, характерні для вокальної лірики Ф. Шуберта, у фортепіанній музиці?

• Який композитор, на вашу думку, міг би це зробити?

Учитель виконує або демонструє в записі фрагмент одного

з фортепіанних творів Ф. Шопена, знайомих учням («Вальс мі мі­нор», «Ноктюрн сі мажор»).

• Чому Ф. Шопена називають «поетом фортепіано»?

• Як ви вважаєте, чому сучасник Фредеріка Шопена німець­кий композитор Роберт Шуман називав його твори «гарматами, схованими у квітах» ?

Щоб зрозуміти особливості творчого стилю й образний зміст музики Шопена, слід звернутися до його життя.

4. Уявіть, що ви перебуваєте в музеї ф. Шопена.

1-й учень-екскурсовод. Видатний композитор жив у ча­си лихоліття в Польщі, яку було

стерто з політичної мапи Євро­пи й «розшматовано» між Австро-Угорською та Російською ім­періями. Але чим сильнішим був гніт польського народу, тим ширше розгортався національно-визвольний рух. Повстання 1830—1831 років, у якому брав участь і батько композитора, було жорстоко придушене. Багатьох повстанців спіткала тяжка доля. Серед них були й друзі композитора. На той час Фредерік перебу­вав за межами вітчизни. Він мріяв стати до лав повстанців і лише через фатальні обставини не зміг повернутися до рідної Польщі. Та його зброєю стала музика.

Відомий музикант А. Рубінштейн сказав, що голосом Шопена співає весь польський народ, і називав Шопена «головною арфою польського повстання».

Вітри батьківщини торкались струн цієї арфи й породжували бентежне, прекрасне звучання.

Саме тоді були створені героїчний «Революційний етюд», най­більш напружено-драматичні прелюдії, геніальна Друга фортепі­анна соната зі знаменитим жалобним маршем — реквієм за загиб­лими друзями.

1-й учень-екскурсовод. Те, що з двадцятирічного віку Ф. Шопен був змушений жити на

чужині, неминуче підсилювало його тугу за Батьківщиною.

У своїх творах Ф. Шопен оспівує Батьківщину. Композито­ра не можна уявити без Польщі, як і польської культури — без нього. Думки й почуття митця пов'язані з трагічною долею його

Вітчизни, польський протест проти придушення свободи й немож­ливість бути разом зі своїм народом — усе це визначило головну патріотичну тему творчості Ф. Шопена. Патріотичні й революцій­ні мотиви його творчості знайшли відображення в музичних обра­зах як недосяжні романтичні мрії й поривання.

Учитель. Спеціально для фортепіано композитор писав ма­зурки, полонези, вальси, прелюдії,- ноктюрни, експромти, скер­цо, сонати, балади, концерти. Вальс у творчості Ф. Шопена являє собою сольну фортепіанну п'єсу, призначену винятково для кон­цертного виконання. Музичний зміст його значно глибший, ніж традиційний танцювальний образ.

Чотирнадцять вальсів композитора — це поетичні нариси різ­номанітного життєвого змісту, чотирнадцять безцінних «перлин» шопенівського генія. Різноманітного поетичного втілення набуває й сам ритм вальсу, його кружний рух — то легкий, замріяний, то шалений, захоплюючий.

1-й учень-екскурсовод

Шопена вальс... Ну хто не грав його –

І хто не слухав? На чиїх устах

Не виникала усмішка примхлива,

В чиїх очах не заблищала іскра

Напівкохання чи напівжурби

Від звуків тих кокетно-своєвільних,

Сумних, як вечір золотого дня...

Максим Рильський