І семестр

ОБРАЗНИЙ ЗМІСТ МУЗИКИ

УРОК 1 _:

Епіграф до уроку:

«Я в світі щиро працював,

Я сіяв те, що Бог послав».

Павло Чубинський

Тема. Музичні символи України.

Мета. Розкрити особливості відображення дійсності, духовного світу людини через музичний образ. З'ясувати значення пісень, які стали державними й духовними символами України в житті народу, особистості. Формувати інтерес до патріотичних образів у музичних творах. Виховувати почуття патріотизму, кращі моральні й духовні якості осо­бистості.

Музичний матеріал: М. Вербицький «Ще не вмерла України» (слухан­ня, виконання); М. Лисенко. «Молитва за Украї­ну» (слухання); Т. Петриненко. «Україна» (роз­учування).

Тип уроку: урок уведення в тему.

Обладнання: музичні інструменти (баян), магнітофон (музичний центр,комп'ютер),нотна дошка, нотний запис, портрети компози­торів М. Вербицького, М. Лисенка, Т. Петриненка, підручники «Музичне мистецтво», 7 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань), «Вчимося співати», 5—8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні про школу (наприклад, «Шкільний корабель» Г. Струве тощо).

Музичне вітання.

Музичний матеріал із програми минулого року на розсуд учителя.

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

Бесіда-діалог учителя з учнями щодо музичних вражень, які вони отримали під час літніх канікул.

У ході бесіди-діалогу слід звернути увагу на життєвий зміст прослуханих творів.

• Пригадайте, з якою музикою ви зустрічалися під час літніх канікул. ,

• Які музичні телепрограми й конкурси ви запам'ятали?

• Які музичні твори, пісні ви можете продемонструвати?

Учні розповідають про свої враження, по можливості ілюстру­ють або виконують фрагменти інструментальної або вокальної му­зики, виконують пісню, обрану на власний розсуд.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель. Музика, як і інші види мистецтва, відображає жит­тя, навколишній світ у художніх образах.

Шлях до розуміння музичного образу не завжди простий, оскільки кожний музичний твір має певний зміст, певні ідеї, відо­бражає почуття й настрої людини.

Саме тому впродовж І семестру ми спостерігатимемо на при­кладі різних музичних творів різне відображення життя, різні музичні образи. Уся наша музично-творча робота буде спрямова­на на розуміння особливостей музичного образу, образного змісту музики.

Таким чином, головною темою І семестру буде «Образний зміст музики», а кожний урок підпорядковуватиметься окремим зміс­товним лініям, пізнанню окремих музичних образів, певному зміс­ту, вираженню певних почуттів.

Наш перший урок присвячений образам, пов'язаним з Украї­ною, а також пісням — символам України.

Відомий український поет Максим Тадейович Рильський сказав:

Коли пісні мойого краю

Пливуть у рідних голосах,

Мені здається, що збираю

Цілющі трави я в лугах.

В піснях — і труд, і даль походу,

І жаль, і усміх, і любов,

І гнів великого народу,

І за народ пролита кров.

Сьогодні ми познайомимося з піснями — символами Украї­ни — та визначимо їхню роль у житті народу.

4. Слухання пісні «Ще не вмерла України» композитора м. Вербицького на слова п. Чубинського.

• Чи знаєте ви історію створення цієї пісні?

• У який час вона з'явилась?

• Яка її роль у житті народу?

а) Розповідь учителя про історію створення пісні «Ще не вмерла

України». '

Жодному твору української літератури й музики не судилася така велична і... трагічна доля.

Велична, тому що в цій пісні втілено споконвічну мрію наро­ду стати суверенним, а також відображено незламну віру у відро­дження України.

Трагічна, тому що понад століття пісню-гімн переслідували, вбивали, — але не вбили.

Нелегким був і життєвий та науково-творчий шлях автора вірша «Ще не вмерла України» Павла Платоновича Чубинсько­го (1839—1884) — фольклориста, етнографа, поета (народився на Київщині, у м. Борисполі). За цей вірш П. Чубинський був засла­ний у далеку Архангельську,губернію і впродовж семи років пере­бував за межами України.

Музику на слова Чубинського створив Михайло Михайлович Вербицький (1815—1870) — талановитий композитор, один з ор­ганізаторів духовного й культурного життя на Західній Україні (Галичині).

Пісня, створена нібито на вірші Т. Шевченка, «Ще не вмерла України» прозвучала як заключний номер концерту, присвячено­го роковинам смерті Кобзаря. Це відбулося 10 березня 1865 року в Перемишлі. Із того часу твір П. Чубинського — М. Вербицько­го почав сприйматися як символ патріотичних поривів і звершень.

Героїко-патріотична музика спочатку лунала як солоспів (1864), а згодом у звучанні хору та оркестру перетнула кордо­ни України, зазвучала за її межами — в Канаді, СІНА, Австралії, Бразилії.

Злившись воєдино, слова й музика твору надихали борців за волю України. Цей твір став піснею-гімном.

б) Слухання пісні «Ще не вмерла України» М. Вербицького.

• Визначте характер пісні, особливості її змісту.

• Чи відчутні в ній риси, характерні для українських народ­них пісень?

• У чому причина популярності цієї пісні?

У ній органічно поєднуються піднесена вольова музика з підне­сеним змістом поезії П. Чубинського. Ця хорова пісня, у якій влад­но лунають мажорні закличні інтонації, увібрала в себе характерні риси українських історичних пісень.

• .Чи з'явилось у вас бажання виконати цю пісню?

Виконання пісні «Ще не вмерла України» учнями.

• Чому саме ця пісня стала Державним Гімном України?

• Коли був затверджений статус пісні як державного музич­ного символу? -

24 серпня 1991 року на церемонії затвердження «Акту прого­лошення незалежності України» в залі Верховної Ради було вико­нано національний гімн «Ще не вмерла України». Статусу Держав­ного Гімну України ця пісня набула 6 березня 2003 року. У Статті 1 Закону «Про Державний Гімн України» записано, що Державним Гімном України є національний Гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського. Кон­ституція України затвердила статус пісні як офіційного державно­го музичного символу.

Поряд із цим твором другим національним духовним гімном є «Молитва за Україну» («Боже великий єдиний»).

Її створив видатний український композитор Микола Віта­лійович Лисенко на вірші відомого письменника й просвітителя Олександра Яковича Кониського як пісню для дитячого хору. Ця піднесена музика відразу вийшла за межі релігійних піснеспівів і набула всеукраїнського значення. Відродження пісні сьогодні є цілком природним, адже і поета, і композитора на її створення надихнула палка любов до Батьківщини, до рідно­го народу.

Ця пісня понад півстоліття була заборонена, її не виконували на концертах, вона не звучала по радіо.

Коли вона народилася, точно ніхто не знає.

Слова належать О. Кониському, музика — М. Лисенкові. У 1890-х роках її знали в Галичині.

Згодом пісня зазнала певного переакцентування: написана для

дітей, після заміни окремих слів набула загальнонародного звучан­ня. Її виконували в школах, на церковних святах, світських кон­цертах як духовний гімн спочатку в західноукраїнських землях, а протягом. 1917—1920 років — у Наддніпрянській Україні. Пере­годом зона була заборонена.

Ця пісня не ввійшла в жодне з видань М. Лисенка.

Текст і музика зливаються воєдино, утворюють органічну цілість.

«Молитва за Україну» є однією з тих духовно-патріотичних пісень, що служили й служать високій меті національного відро­дження народу.