1. Організаційний етап уроку.

Учні входять до класу (кабінету) під звучання пісні «Мама» Ю. Чичкова.

Музичне вітання. (Музичний матеріал на розсуд учителя.)

2. Актуалізація опорних знань учнів.

Запитання до учнів.

• Як у пісні «Мама» розкривається образ матері?

Виконання пісні «Мама». Демонстрація творчих робіт.

Учитель. Пригадайте, в яких творах мистецтва розкритий образ материнської любові.

Звучить «Ave Maria» Ф. Шуберта.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель. Тема сьогоднішнього уроку деякою мірою продов­жує тему попереднього уроку, поглиблює, розвиває її. Це тема ду­ховності людини, відтворення духовних традицій у мистецтві. Са­ме цьому й буде присвячено наш урок.

4. Сприймання репродукції ікони Вишгородської (Володимирської) Богоматері.

Завдання та запитання учням.

• Розгляньте репродукцію ікони.

• Хто на ній зображений?

• Які почуття викликає у вас ікона?

• Чим схожі картина «Сікстинська мадонна» та ікона Володимирської Богоматері?

• Що вони прославляють, возвеличують?

• Чим відрізняються ці мистецькі твори?

Учитель. Зображення Святої Марії Богоматері були най­улюбленішими в іконописному мистецтві країн християнського світу.

Однією з найвідоміших ікон є образ Богородиці Елеуси, яка ві­дома ще як Вишгородська (Володимирська) Богоматір. Компози­ція зображує Богоматір із маленьким Ісусом, які міцно притули­лися одне до одного й торкаються щоками. Ікони такого типу мали назву «Елеуса», тобто «Замилування».

За давніми легендами та переказами, що є. в писемних джере­лах, ця ікона прославилася великою чудотворною силою, захища­ючи людей від лиха й надихаючи їх на подвиги.

Літописи свідчать про її візантійське походження. На почат­ку XII ст. ікону було привезено з Константинополя до князів­ської церкви у Вишгороді, що під Києвом. Однак згодом суздаль­ський князь Андрій Боголюбський, зруйнувавши Київ, загарбав ікону і перевіз її до своєї вотчини в місто Володимир на Клязьмі. З того часу ікону стали називати «Володимирська Богороди­ця». Зараз ікона зберігається у Третьяковській картинній гале­реї в Москві.

Талановитий майстер відобразив на іконі найвищі цінності лю­дини — красу життя і материнської любові. Якою ж музикою від­лунюють прекрасні образи в наших серцях?

5. Гра «Композитор».

Учитель. Уявіть, що ви — композитори, музиканти.

• Якою музикою «звучить» у вашій уяві святе зображення ікони Володимирської Богоматері?

• Опишіть (усно) свій уявний музичний твір, добираючи від­повідні слова: вокальний, інструментальний, сольний, хоровий, оркестровий.

(Учні демонструють свої творчі роботи, учитель організовує творче обговорення, оцінювання цих робіт.)

• Порівняйте свої візуальні, музичні враження з «Херувим­ською» — твором українського композитора Артемія Веделя.

6. Слухання «Херувимської» композитора а. Веделя.

Запитання до учнів.

• Яке враження справило на вас звучання цього твору?

• Чи схвилювала вас музика, її звучання?

Відповіді учнів.

Учитель. Чи знаєте ви, що означає назва «Херувимська»?

Назва твору «Херувимська» походить від слова «херувими», тобто ангели. У перекладі з грецької мови — вісники, посланники. Це Божі посланники, посередники між Богом і людьми.

Звернімося до словничка.

Херувимська – це духовний вокальний твір для хору, що по­чинається словами «іже херувими» (звідси й назва).

Цей різновид духовного співу, відомий із VI ст., вирізняєть­ся особливою урочистістю. Існує багато варіантів співу херувим­ських. їх створювали композитори Дмитро Бортнянський, Мак^: сим Березовський, Петро Чайковський, Михайло Глинка, Артемій Ведель.

Артемій Ведель — український композитор, диригент, співак та педагог XVIII ст. Протягом кількох років він викладав вокаль­ні дисципліни в Харківському колегіумі. У творчості Веделя, що охоплює Сферу духовної хорової музики, дуже відчутний вплив української народної пісенності.

Завдання та запитання учням.

• Познайомтеся з основною темою, «Херувимської» та виконайте її.

• До якого музичного жанру належить цей музичний твір? (До жанру духовної музики.)

Звернімося до словничка.

Духовна музика — це вокальні, інструментальні або вокально-інструментальні твори на релігійні тексти чи сюжети.

Учитель. Усі твори композитора створені для виконання хо­ром а капела (а capella), тобто без інструментального супроводу.

Творчість Артемія Веделя разом із творчістю Дмитра Борт­нянського та Максима Березовського представляє період розквіту української хорової музики кінця XVIII ст.

Запитання до учнів.

• Чи виникли у вашій уяві художні образи під час звучання твору? Які саме?

• Чи співзвучна музика «Херувимської» іконі Володимир­ської Богоматері?

Учитель. Музика «Херувимської» вражає щирістю, задушев­ністю, мелодійністю, що робить її співзвучною з іконою. Чистота й ніжність звучання хору, прозорість тембрових барв ніби зупиня­ють час, віддаляють від усього земного та скороминущого.