9. Виконання пісні «Йде січове військо» в русі та з ритмічним супроводом.

Запропонувати учням доповнити супровід до пісні та вибрати інструменти.

Запитання до учнів.

• На яку з пісень схожа за змістом ця пісня?

• У якій пісні йдеться про бажання бути козаками?

Виконання пісні «Будем козаками» композитора А. Зарудного.

10. Бесіда-діалог на тему «Музика в житті козаків» з опорою на картину художника м. Дерегуса «Тарас Бульба на чолі війська».

Учитель пропонує учням розглянути картину й відповісти на запитання:

• На якому інструменті грає козак?

• Як ви думаєте, яку роль відігравала музика в житті козаків?

Учитель. Музика, пісня супроводжувала козака все життя. Пісня для козака була як молитва. У Запорозькій Січі була спе­ціальна співоча школа, зародилось кобзарство, військова музика. Гетьман Богдан Хмельницький грав на кобзі, любив співати.

11. Підсумок уроку.

Запитання до учнів.

• Яка музика звучала сьогодні на уроці?

• Який твір мистецтва ми розглядали?

• Як зображені запорожці й Тарас Бульба на картині М. Дере­гуса та в музичному творі М. Лисенка?

Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

12. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором. За бажанням відтворити в малюнках свої враження від почутої музики. Підготувати ілю­страції, вірші на козацьку тему.

13. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Засвіт встали козаченьки».

УРОК 24

Тема. Кобзарева пісня, слово.

Мета. Визначити особливості впливу творчості Т. Шев­ченка на різні види українського мистецтва. Роз­вивати навички кантиленного співу та осмисле­ного виконання музики. Виховувати інтерес та любов до творчості Тараса Шевченка.

Музичний та візуальний матеріал: українська народна пісня «Думи мої, думи мої»

(слухання та розучування); О. Жилінський. «Пісенька Джури» (виконання); українська народ­на пісня «Ой піду я лугом» (слухання); К. Трутовський. «Кобзар над Дніпром» (сприймання); М. Божій. «Думи мої, думи...» (сприймання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян), нотна дошка, магнітофон (музичний центр, DVD), ілюстрації (К. Трутовський. «Кобзар над Дніпром» тощо), портрети К. Трутовського, О. Жилінського.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Учні входять до класу (кабінету) під звучання фрагмента з опе­ри «Тарас Бульба»

(сцена «Запорозька Січ»).

Музичне вітання. (Музичний матеріал на розсуд учителя.)

2. Актуалізація опорних знань учнів.

Запитання до учнів.

• Яка музика щойно вас вітала?

• Яку важливу тему вона розкриває?

• Які малюнки, вірші, ілюстрації ви підготували до уроку?

3. Виконання «Пісеньки Джури» композитора О. Жилінського.

4. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель робить коротеньке повідомлення про кобзарське мис­тецтво минулого та сучасності, наголошує на тому, що урок при­свячений Т. Шевченку, й звертається до учнів із запитанням:

• Чому поета Тараса Шевченка називають Кобзарем?

5. Слухання української народної пісні «Думи мої, думи мої» у виконанні хору.

Обговорення змісту та характеру звучання за такими запитан­нями:

• Які почуття викликала у вас пісня?

• Які думи хвилювали поета та творців пісні?

6. Сприймання картини «Думи мої, думи...».

Завдання та запитання учням.

• Розгляньте репродукцію картини художника Михайла Божія «Думи мої, думи...».

• Як зображений Кобзар на картині?

• Які думки, почуття митця передав художник у живописно­му творі?

Учитель. На картині М. Божія ми бачимо Кобзаря у глибокій задумі. Грозове тло полотна створює особливий настрій, співзвуч­ний пісні «Думи мої, думи мої».

7. Розучування української народної пісні «Думи мої, думи мої» (1 куплет).

При розучуванні слід добиватися точності виконання ритміч­ного рисунка, мелодичної лінії та кантиленного звучання, м'якої виразності кожної фрази.

Після розучування ще раз звернутися до учнів із запитанням:

• Чому Тараса Шевченка називали Кобзарем?

8. Сприймання картини «Кобзар над Дніпром».

Завдання та запитання учням.

— Розгляньте репродукцію картини «Кобзар над Дніпром» українського художника Костянтина Трутовського (1826—1893).

• Як ви гадаєте, про що думає кобзар?

• Які думки його хвилюють?

• Які засоби виразності використав художник для створення художнього образу?

Учитель. Костянтин Трутовський — український живопи­сець і графік позаминулого століття. Головна тема його творчос­ті — реалістичне відображення життя та побуту українців. Ху­дожник багато працював над ілюстраціями до творів українських письменників і поетів.

Що ж являє собою дума як музичний жанр?

Звернімося до словничка.

Думи — це українські народні пісні, які розповідають про іс­торичні та сучасні події, про видатних народних героїв.

• Які думи ви можете пригадати? («Дума про козака Голо­ту».)

Мистецтво співаної поезії з давніх-давен шанувалося україн­ським народом. У XVII—XIX ст. своєрідним музичним символом України були кобзарі — мандрівні співаки-музиканти, які вико­нували пісні та думи у супроводі кобзи або бандури. У їхніх піснях розкривалися сторінки історії, віддзеркалювалися настрої, надії та сподівання народу.

Найкращі традиції кобзарства продовжують сучасні україн­ські митці, створюючи думи та пісні в народному стилі.

Звернімося до словничка.

Бандура й кобза — це українські народні струнно-щипкові музичні інструменти. Вони походять від давньоарабської лютні та давньогрецької цитри й відрізняються один від одного зовнішнім виглядом та музичними властивостями. Проте в літературних тво­рах, зокрема у творчості Тараса Шевченка, назви цих інструментів заступали одна одну.

Сьогодні ми послухаємо гру сучасного бандуриста Георгія Ткаченка. Сам бандурист називає себе «останнім старосвітським бан­дуристом».