6. Слухання концерту «Зима» із циклу концертів «Пори року».

Учитель. Сьогодні ми послухаємо концерт «Зима» з циклу програмних концертів для скрипки та струнного оркестру «Пори року». Це найпопулярніший програмний твір італійського компо­зитора XVIII—XIX ст. Антоніо Вівальді.

Антоніо Вівальді (1678—1741) — видатний італійський ком­позитор, скрипаль, диригент. В історію музики він увійшов як творець жанру сольного інструментального концерту.

Серед 220 концертів для скрипки з оркестром, написаних ком­позитором, найбільшої популярності набув чотиричастинний цикл «Пори року». Створений майже 300 років тому, він і сьогодні звучить у скрипковому виконанні, а також у перекладі для органа й навіть для електроскрипки.

Що ж являє собою жанр концерту та програмна музика?

Звернімося до словничка.

Концерт (від латин, concerto — змагаюся) — великий музич­ний твір для одного інструмента, що виконується в супроводі ор­кестру.

Програмна музика — це інструментальна музика, створена за певним сюжетом, що відображається в її назві. (Наприклад «Базі­ка» С. Прокоф'єва, «Три подружки» Д. Кабалевського).

Літературний сюжет музичних творів надає їм більш деталізо­ваної програми.

• Які інші програмні твори ви можете пригадати? (Відповіді учнів.)

Звернімося до словничка.

Непрограмна музика — це твори, що не мають художніх назв та літературного сюжету (наприклад прелюдії Ф. Шопена, Кон­церт для фортепіано з оркестром № 1 П. Чайковського).

Послухайте фрагмент концерту «Зима» А. Вівальді. Зверніть увагу на зображальність музики, характер її звучання.

Слухання концерту «Зима» (фрагмент).

Запитання до учнів.

• Який пейзаж «намалювала» музика — спокійну, засніжену рівнину, веселий танок сніжинок чи сувору пісню зимових вітрів?

• Який характер музики, темп, ритм?

• Чи допомагає програмність концерту краще зрозуміти зміст, характер твору?

Учитель. Концерт «Зима» є вершиною художньої зобра­жальності. У ньому напрочуд майстерно відображена пронизли­ва зимова холоднеча, завивання вітру, катання на ковзанах. В епі­графі до цього концерту є такі рядки: «...під поривами крижаного вітру все живе тремтить у снігу». Побутує думка, що композитор сам склав ці вірші, аби якомога яскравіше показати зміст музи­ки. Серед його творів інструментальної музики 28 мають програм­ні назви.

— Чому концерти А. Вівальді написані саме для скрипки?

Звернімося до біографії композитора. (Інформацію зачитує учень.)

Антоніо Вівальді родом із Венеції. Його батько був музикан­том — скрипалем в оркестрі собору св. Марка. Антоніо був першим із шести дітей у сім'ї та єдиним з них, хто став музикантом. На­вчившись віртуозної гри на скрипці у відомих педагогів, Антоніо Вівальді став, однак, священиком і майже водночас викладачем консерваторії.

Він відомий як неперевершений скрипаль-віртуоз, таланови­тий композитор і педагог.

Висновок учителя. Музика Антоніо Вівальді та Георгія Сви- ридова яскраво й поетично «змальовує» зимові пейзажі. Такий «музичний живопис» дозволяє нам, слухачам, більш глибоко та емоційно сприймати навколишній світ.

7. Сприймання картини І. Грабаря «Лютнева блакить».

Учитель. Розгляньте репродукцію картини російського ху­дожника Ігоря Грабаря «Лютнева блакить».

• Яку зиму зобразив художник?

• Яка кольорова гама, композиція, ритм картини?

• Порівняйте характер і настрій картини І. Грабаря та музи­ки А. Вівальді.

• Чи схожі ці пейзажі — образотворчий та музичний?

8. Розучування пісні O. Янушкевич «Біла казка» з музичної казки «Новорічне свято в черепахи».

Знайомство з піснею. Слухання пісні.

Запитання до учнів.

• Про що розповідається в пісні?

• Як слова та музика створюють святковий, піднесений ха­рактер пісні?

Розучування 1 куплету пісні.

У ході розучування слід звернути увагу на мелодичну та рит­мічну повторюваність (по 2 такти секвенціями).

9. Гра «Художники».

Учитель. Уявіть, що ви — художники.

• Якою постає у вашій уяві «Біла казка»?

• Заплющте очі й спробуйте уявити картину, створену піснею.

• Якою ви бачите композицію (передній, задній плани) та ко­лорит?

10. Підсумок уроку.

Запитання до учнів.

• Яка музика звучала сьогодні на уроці?

• Якій темі вона присвячена?

• З якими мистецькими творами-пейзажами ви познайо­мились?

• Що допомогло вам порівняти пейзажі в музиці та жи­вописі?

Висновок. Порівняння образів (життєвого змісту) музично­го та образотворчого мистецтва за допомогою «внутрішнього слу­ху» або «внутрішнього бачення» дає нам змогу розвивати свою творчу уяву, глибше сприймати навколишній світ крізь призму мистецьких творів.

Спорідненість візуальних мистецтв (архітектури, скульпту­ри, живопису) з музикою не є настільки очевидною, як, напри­клад, музики й літератури. Проте ця спорідненість існує, оскільки музика відображає не лише те, що ми чуємо, а й те, що ми бачимо, відчуваємо.

Оцінювання роботи учнів на уроці.