3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
Учитель. Ви, напевно, пам'ятаєте, як на попередніх уроках пісня, танець та марш «приводили» нас до великих музичних жанрів: опери, балету, симфонії. На сьогоднішньому уроці відома українська народна пісня «приведе» вас до нового літературного жанру — повісті Володимира Короленка «Сліпий музикант».
Ми послухаємо два фрагменти повісті, кожний з яких «звучить» музикою, пов'язаний з нею і відображає взаємодію музики та слова.
Події повісті російського письменнику позаминулого століття Володимира Короленка «Сліпий музикант» відбуваються в Україні. Головний герой — хлопчик Петрусь з українського шляхетного роду — сліпий від народження. Завдяки турботливому ставленню рідних, друзів та особливо дядька Максима Петрусь не почувався знедоленим, лише гостріше за інших сприймав звуки навколишнього світу.
Неабияке враження справили на Петруся українські народні пісні та гра на сопілці пастуха Йохима.
4. Слухання фрагмента повісті в. Короленка «Сліпий музикант».
Фрагмент повісті звучить у записі або у виконанні вчителя. (0. В. Волошина. «Музичне мистецтво» 5 кл., с. 54—57.)
Запитання до учнів.
Яка українська народна пісня згадується в повісті?
Як автор повісті описує звучання пісні «Ой на горі та й женці жнуть»?
Як описано її вплив на слухачів — героїв повісті?
Учитель ілюструє відповіді учнів.
«...Максим Яценко заслухався журної мелодії. В його уяві, викликана чудесним мотивом, що дивовижно зливався зі змістом пісні, спливла ця картина, немов освітлена меланхолійним відблиском сонця. На мирних ланах, на горі, беззвучно схиляючись над нивами, видніються постаті женців. А внизу безшумно проходять загони, один за одним, зливаються з вечірніми піснями долини... »
А як впливає на вас пісня «Ой на горі та й женці жнуть»?
Які картинки зринають у вашій уяві?
На які роздуми налаштовує вас ця пісня?
5. Виконання пісні «Ой на горі та й женці жнуть» виразно («як на концерті»), з ритмічним супроводом.
Запитання до учнів.
Чому дядько Максим (один з героїв повісті) заохочував інтерес Петруся до української народної пісні?
б. Слухання фрагмента повісті В. Короленка «Сліпий музикант» (епілог) та «Імпровізації» П. Чайковського.
Можна також прослухати фрагмент увертюри «Коріолан» Л. Бетховена (за бажанням учнів та вчителя).
Завдання та запитання учням.
Яке враження справила на слухачів імпровізація сліпого музиканта Петрика? Чому? Пригадайте.
«...Присутніх одразу захопила глибока щирість вираження почуттів... через імпровізацію, яка лилася з-під рук сліпого музиканта. Багата кольорами, гнучка й співуча, вона бігла дзвінким струменем, то здіймаючись урочистим гімном, то розтікаючись задушевним сумним наспівом. Здавалося часом: то буря лунко гримить у небесах, розкочуючись у безкінечному просторі, то лише степовий вітер дзвенить у траві, на кургані, навіваючи тривожні спогади про минуле.
...Здавалося, що ця могутня імпровізація, яка так вільно лилася з душі музиканта, раптом обірветься... Але звуки росли, міцніли, ширшали, ставали все більш і більш владними, захоплювали та об'єднували серця слухачів, що завмерли...
Здавалося, ніби щось вибухнуло над залою, і кожне серце тремтіло, ніби музикант торкався його своїми руками, які швидко рухалися. Він давно вже припинив гру, але зала продовжувала мовчати.
...Так дебютував сліпий музикант».
Із чим порівнюється звучання музики у повісті?
Чи знаєте ви, як називається прослуханий щойно музичний твір та хто його автор? (Прозвучала «Імпровізація» композитора П. Чайковського.)
Що ж є характерним для імпровізації?
Звернімося до словничка.
Імпровізація (від латин.improvisus— несподіваний, раптовий) — створення музики під час виконання, без попередньої підготовки. Імпровізацією називають також музичний твір у вільній формі.
Як ви вважаєте, чи схожа «Імпровізація» П. Чайковського на характером, настроєм та побудовою на твір, описаний у повісті В. Короленка?.
Опишіть характер, музики. У якому виконанні вона звучить?
Чому музичний твір отримав таку назву
Які ознаки імпровізаційності ви помітили в музиці / Давайте спробуємо заспівати основну мелодію «Імпровізації» як вокаліз.
7. Гра «Композитор».
Учитель. Уявіть, що ви — музиканти.
— Спробуйте поімпровізувати. Заспівайте мелодію у різних варіантах: повільно й сумно, рухливо й весело, пісенно, танцювально, як марш тощо.
8. Виконання пісні А. Житкевича «Все це потрібно мені».
Завдання та запитання учням.
Як потрібно виконувати пісню, щоб вона схвилювала слухачів?
Створіть виконавський план пісні.
Виконайте пісню «Все це потрібно мені» виразно («як на концерті»).
9. Порівняння пісень «Все це потрібно мені» та «Ой на горі та й женці жнуть».
Запитання до учнів.
Чим схожі ці пісні? Чим вони відрізняються?
Яку роль відіграє мистецтво слова в цих піснях?
Яку з пісень ви зробили б музичним епіграфом до уроку?
10. Підсумок уроку.
Запитання до учнів.
Які літературні та музичні твори ви слухали на уроці?
Яка народна пісня «привела» нас до повісті «Сліпий музикант»?
Яке значення має мистецтво в житті людини?
Оцінювання активності, музично-творчої діяльності учнів на уроці.
11. Домашнє завдання.
Слухати музику на власний вибір. Спостерігати за змістом, характером її звучання. Підготувати приклади прозаїчних творів; про музику та музикантів.
12. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання музики за їхнім вибором або вибором учителя.
УРОК 14
Тема. Музика в кіномистецтві.
Мета. Визначити особливості кінофільмів, у яких музика є «головною дійовою особою» або допомагає яскравіше розкрити зміст та образи героїв. Удосконалювати вміння порівнювати, інтерпретувати музичні твори, розвивати творчі здібності, вокально-хорові навички учнів. Виховувати естетичний смак, інтерес до кіномистецтва, найкращі моральні якості учнів.
Музичний матеріал: Р. Роджерс. Пісня «До-ре-мі» із кінофільму «Звуки музики» (розучування); фрагмент із кінофільму «Звуки музики» (слухання).
Тип уроку: урок поглиблення теми.
Обладнання: музичні інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD), телевізор, нотна дошка, посібники,підручники, ілюстрації, портрет композитора Р. Роджерса.
ХІД УРОКУ