1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання хору «Звідки при­ємний та ніжний той дзвін» композитора В. Д. Моцарта.

Музичне вітання. (Музичний матеріал на розсуд учителя.)

2. Актуалізація опорних знань учнів.

Запитання до учнів.

• Яка музика вас вітала?

Демонстрація фрагментів музики.

• Яку роль відіграє мистецтво слова в опері, балеті? Виконання пісні О. Антоняка «Ода

пісні».

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель. Сьогодні ми поговоримо про зв'язки літератури з ін­шими музичними жанрами (у даному випадку із симфонією), про опосередкований зв'язок віршованого тексту через пісню із симфо­нічним твором.

4. Слухання української народної пісні «Журавель» у виконанні вчителя або в записі.

Занадився журавель, журавель,

До бабиних Конопель, конопель...

Приспів:

Сякий-такий журавель,

Сякий-такий довгоносий,

Сякий-такий довгоногий,

Сякий-такий виступає,

Конопельку все щипає.

Запитання до учнів.

• Який характер пісні?

• Про що в ній співається?

• До якого жанру народних пісень вона належить?

• Які особливості пісні?

Послухайте фрагмент фіналу II симфонії П. Чайковського.

5. Слухання Симфонії № 2 п. Чайковського.

Запитання до учнів.

• Чи почули ви в цій симфонії інтонації знайомої пісні? Якої саме? ,

• Як проходив її розвиток?

• Як змінився характер народної пісні в симфонії?

• Яких нових рис набула пісня «Журавель» у симфонії?

• Яку роль відіграло віршоване слово у створенні Симфо­нії № 2 П. Чайковського?

У ході слухання-інтерпретації симфонії проводять гру.

6. Гра «Диригент».

Учитель. Уявіть, що ви — диригенти.

Передайте характер симфонії пластичними рухами руки.

Повторне звучання Симфонії № 2 (фрагмент).

Учитель. Другу симфонію композитор жартома називав «Жу­равель». І не випадково, адже в ній широко використана мелодія цієї української народної пісні, а також український варіант ро­сійської народної пісні «Вниз по матушке по Волге». П. Чайковський почув їх під час перебування в Україні.

Ці мелодії — веселі, жартівливі, танцювальні, плавні, ліричні, протяжні — пронизують музику всього твору. Особливо яскраво мелодія пісні «Журавель» звучить у фіналі симфонії.

Цього разу українська народна пісня «Журавель» як поєднан­ня музики та слова привела нас до Симфонії № 2 Петра Чайков­ського.

— Що ви знаєте про зв'язок композитора з Україною?

7. Бесіда. «Чайковський та Україна».

Учитель (або 2 — 3 учні-«музикознавці»). Петро Чай­ковський кілька років поспіль проводив літо на лоні української природи — у Кам'янці та Вербівці на Черкащині, у Браїлові на По­діллі, бував на Сумщині, у Києві, Харкові та Одесі. Іноді він при­їжджав у ці улюблені місця і восени, і взимку, поєднуючи відпочи­нок із творчою працею.

Дід Петра Чайковського, видатного російського композито­ра XIX ст., Петро Чайка був випускником Київської академії. Він жив на Полтавщині неподалік від села Гриньки, де народився Ми­кола Лисенко.

Мальовнича українська природа, чарівні народні наспіви й привітні люди надихали митця на творчість.

Його творчість тісно пов'язана з Україною — композитор уваж­но вивчав життя і побут народу, записував народні пісні, розумів духовний світ українського народу, втілюючи почуте й побачене у своїх творах. Не випадково Національна музична академія Укра­їни носить ім'я видатного російського композитора Петра Ілліча Чайковського.

Учитель. Ми вже не раз чули, як у творах Петра Чайковсько­го надзвичайно талановито, виразно й по-новому звучать мелодії народних пісень, зокрема й української веснянки «Вийди, вийди, Іванку» — у фіналі Першого концерту для фортепіано з орке­стром.

Давайте згадаємо ці музичні твори, прослухаємо та виконаємо їх. (Метод забігання вперед і повернення до вивченого.)

Пригадайте інші приклади українських народних пісень, які лягли в основу музичних творів. (М. Лисенко. Опера «Тарас Бульба»; Р. Савицький. Варіації на тему пісні «їхав козак з Дунай».)