5. Пригадайте балети інших композиторів та казкові сюжети.

(Метод забігання вперед і повернення до вивченого.)

Послухайте та порівняйте два фрагменти з балету П. Чайковського. (Метод порівняння.)

• Який це балет, яку назву має музика?

Звучать по черзі «Вальс квітів» і «Танець феї Драже».

Придумайте супровід до «Танцю феї Драже», виберіть необ­хідні інструменти та виконайте його (виконання в ансамблі з учи­телем).

• Які спільні та відмінні риси мають опера та балет?

Послухайте фрагмент із опери «Чарівна флейта» В. А. Моцарта.

• Чи з'явилось у вас бажання виконати фрагменти хору в ан­самблі з учителем?

Виконання теми хору в ансамблі з учителем з використанням необхідних музичних інструментів.

6. Розучування пісні композитора О. Янушкевич «Веселкова пісня».

Учитель. Композитор Ольга Янушкевич з міста Немирова, що на Вінниччині, разом із талановитою поетесою Марією Ясаковою створила багато гарних та різноманітних пісень для дітей і до­рослих. «Веселкова...»— одна з них.

Слухання пісні в записі або у виконанні вчителя.

Запитання до учнів.

• Яке враження справила на вас пісня?

• Про що вона розповідає?

• Який характер пісні?

Розучування пісні з опорою на нотний запис.

При розучуванні пісні потрібно звернути увагу учнів на необ­хідність ритмічного рисунка музичних фраз, мотивів, танцювальність заспіву.

Слід відплескати ритм кожної фрази заспіву, добиваючись лег­кості, танцювальності.

Можливий варіант розучування у групах при освоєнні як рит­му, так і мелодичного руху.

При розучуванні приспіву слід звернути увагу учнів на про­тяжність, мелодійність (цьому сприяє наявність тріолей, чверток тривалості на початку приспіву) та на легкість, танцювальність (цьому сприяє наявність восьмих нот у кінці приспіву).

Точному інтонуванню пісні сприятиме спів окремих місць піс­ні нотами. Особливої уваги потребує виконання двох тактів при­співу на словах «Пісня злітає у світ широкий». Слід добиватись легкості, «польотності», уникати форсованого звучання.

7. Виконання пісні «Засвіт встали козаченьки».

Запитання до учнів.

• Які інструменти ви оберете для супроводу?

• Яку роль відіграє література в піснях «Засвіт встали коза­ченьки», «Веселкова пісня» ?

• Чим вони відрізняються? (Метод порівняння)

8. Підсумок уроку.

Запитання до учнів.

• Які музичні твори прозвучали на уроді?

• Як взаємодіють у цих творах музика й література?

• Які спільні та відмінні риси мають опера та балет?

• Для яких жанрів необхідне лібрето?

• Як можна заповнити схему?

• Під яку музику ви бажаєте вийти із класу?

• Як ви оцінюєте свою музично-творчу діяльність на уроці? Учні разом з учителем оцінюють свою діяльність на уроці, став­лення до музики, до роботи.

Оцінювання активності музично-творчої діяльності учнів на уроці.

9. Домашнє завдання.

Обрати музику й уважно її прослухати, для того щоб розпові­сти про неї однокласникам на наступному уроці.

10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Веселкової пісні» або фрагмента з балету «Попелюшка».

УРОК 8

Тема. Від пісні до симфонії.

Мета. Визначити особливості поєднання літератури з музикою в різних музичних жанрах. Акцентува­ти увагу учнів на опосередкований зв'язок віршо­ваного тексту через пісню на прикладі II симфо­нії П. Чайковського. Поглибити знання учнів про творчість композитора, особливості симфонічного розвитку. Розвивати естетичний смак та почуття, виконавські й слухацькі навички. Виховувати ін­терес до народної пісні, симфонічної музики, твор­чості П. Чайковського та почуття патріотизму.

Музичний матеріал: українська народна пісня «Журавель» (слухан­ня)? П. Чайковський. Фінал II симфонії (слухан­ня); О. Янушкевич. «Веселкова пісня» (вико­нання).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD), нотна дошка, ілюстрації, підручни­ки, посібники, портрети композиторів П. Чайков­ського (Г. Світлицький. «Чайковський на Украї­ні» ), М. Лисенка.

ХІД УРОКУ