- •1. Поняття Особливої частини кримінального права України
- •3) Особлива частина кримінального права;
- •1) В Особливій частині кримінального права закріплені деякі кримінально-правові поняття, що стосуються окремих видів злочинів;
- •3) Норми Особливої частини кримінального права мають бути викладені лише в кк України;
- •5) В усіх відповідях наведені положення, які входять до предмета відповідної навчальної дисципліни.
- •1) Загальна і Особлива частини кримінального права України застосовуються лише взаємопов'язано;
- •5) Усунення кримінальної відповідальності за певне діяння шляхом виключення з кк певної статті чи її зміни.
- •5) Диференціація кримінальної відповідальності.
- •2) Стан, коли в кк відповідальність за однорідні посягання встановлена кількома статтями (частинами статей), які передбачають більш чи менш суворе покарання з врахуванням певних ознак ;
- •4) Індивідуалізація кримінальної відповідальності;
- •2) Вибір форми кримінальної відповідальності, виду та розміру покарання з врахуванням ступеня суспільної небезпеки і особи винного;
- •2. Основи кримінально-правової кваліфікації.
- •5) Кваліфікація - це оцінка діяння з точки зору кримінального закону шляхом встановлення кримінально-правової норми, яка передбачає вчинене діяння.
- •4) Кваліфікація - це встановлення відповідності між фактичними ознаками діяння і ознаками, передбаченими кримінально-правовою нормою;
- •2) Офіційна кримінально-правова кваліфікація полягає в ретроспективній оцінці діяння;
- •5) Визнання недоведеними тих фактичних обставин справи, які раніше вважалися встановленими.
- •1) Відповідно до чинного кк аналогія у застосуванні кримінально-правових норм заборонена;
- •3) Закінчений злочин;
- •2) Організатором;
- •5) Одна з кримінально-правових норм передбачає більш чи менш широке коло діянь, а інша частину таких же діянь, наділену певною специфікою.
- •3) Загальна і спеціальна норми;
- •3) Є загальна норма, яка передбачає більш чи менш широке коло діянь та принаймні дві норми, кожна з яких передбачає певну специфічну частину таких же діянь;
- •3) У конкуренції „частини і цілого” перевага надається нормі, яка передбачає „ціле” (весь злочин в цілому);
- •5) За конкуренції загальної і спеціальної норм перевага надається спеціальній нормі.
- •2) Якщо скоєне не передбачене жодною із спеціальних норм, то воно кваліфікується за загальною нормою;
- •1) Вся сукупність ознак складу злочину, передбаченого загальною нормою, властива складу, що міститься у спеціальній нормі;
- •5) Жодна з відповідей не характеризує співвідношення цих норм.
- •1) Норм, що містять суміжні склади злочинів;
- •3. Можуть конкурувати як дві спеціальні норми, з пом’якшуючими ознаками;
- •4. Передбачають суміжні склади злочинів;
- •3. Злочини проти основ національної безпеки
- •2) «Диверсія»;
- •5) Жодного зі злочинів проти основ національної безпеки України.
- •5) Прем'єр-міністр України.
- •2) Голова Конституційного суду України;
- •4) Двох або більше осіб;
- •4) "Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку";
- •3) Норма про вбивство через необережність з нормою про умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, співвідносяться як частина і ціле;
- •3) Однією з кваліфікуючих ознак умисного вбивства є його вчинення за попередньою змовою групою осіб;
- •5) Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину як умисного вбивства двох або більше осіб не має.
- •5) Всі наведені вище відповіді правильні.
- •3) Примушування слідчим давати показання на допиті із застосуванням насильства;
- •5) Вчинення всіх вказаних вище дій.
- •4) Всі вказані вище злочини;
- •2) Умисне тяжке тілесне ушкодження (кваліфікований вид цього злочину);
- •5) Жодна із вказаних вище відповідей не є правильною;
- •5) Вчинене на замовлення.
- •1) У складі умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суб'єктивне ставлення винного до настання смерті полягає в необережності;
- •5) Чинне законодавство передбачає кваліфікований вид злочину „Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження”.
- •4) Кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці настає й тоді, коли реальна шкода потерпілому не заподіяна;
- •4) Особа, яка не має спеціальної медичної освіти;
- •2) Відомості, що становлять медичну інформацію, мають правовий режим конфіденційної інформації про особу;
- •5) „Порушення правил безпеки дорожнього руху, або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами”.
- •1) „Забруднення атмосферного повітря”;
- •4) Однією з ознак потерпілого у складі „Залишення в небезпеці” є те, що він перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через хворобу;
- •2) Відомості, що становлять медичну інформацію, мають правовий режим конфіденційної інформації про особу;
- •4) Факт звернення за медичною допомогою є лікарською таємницею;
- •5) Встановлений хворому діагноз є лікарською таємницею.
- •2) Суб’єкт порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини – спеціальний;
- •7. Кримінально-правова охорона волі особи в Україні.
- •8. Кримінально-правова охорона статевої свободи та статевої недоторканності особи в Україні.
- •2) Складом зґвалтування охоплюється заподіяння потерпілій особі побоїв, легкого тілесного ушкодження;
- •2) Відповідальність за особливо тяжкі наслідки зґвалтування настає як тоді, коли винний передбачав їх можливість, так і коли він міг і повинен був їх передбачити;
- •1) Усі склади злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості характеризуються умисною формою вини;
- •9. Кримінально-правова охорона політичних прав громадян в Україні. Кримінально-правова охорона трудових та особистих прав в Україні.
- •1) Обман;
- •3) Підкуп;
- •5) Примушування.
- •2) Перелічені вичерпно;
- •5) Всі наведені вище відповіді правильні.
- •2) Іншого учасника виборчого процесу;
- •5) Жодна з наведених відповідей не є правильною.
- •2) Перелічені вичерпно;
- •4) Всі вище наведені відповіді є правильними;
- •2) Перелічені вичерпно;
- •2) Перелічені вичерпно;
- •5) Виборчі бюлетені.
- •1) Бланки відкріпних посвідчень;
- •5) Всіх, вказаних у вище наведених відповідях.
- •4) Всіх, вказаних в вище наведених відповідях.
- •3) Включення неврахованих виборчих бюлетенів до числа бюлетенів, використаних при голосуванні;
- •3) "Порушення законодавства про референдум";
- •4) "Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача";
- •5) Професійних спілок.
- •1) «Грубе порушення законодавства про працю»;
- •2) «Грубе порушення угоди про працю»;
- •2) Грубе порушення угоди про працю»;
- •1) Державний службовець;
- •5) Це завдало матеріальної шкоди у значному, великому чи особливо великому розмірі.
- •3) Незаконне використання;
- •2) Загальний;
- •2) Кримінальна відповідальність за ухилення батьків від утримування повнолітніх працездатних дітей за чинним законодавством не встановлена;
- •4) Непрацездатні;
- •1) Неповнолітні;
- •10. Злочини проти власності
- •5) Вартість викраденого.
- •3) Вартість викраденого;
- •3) Розбій є закінченим з моменту нападу, поєднаного з застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства;
- •4) Розкрадання з охоронюваної території, за загальним правилом, вважається закінченим з моменту винесення (вивезення) майна за межі охоронюваної території;
- •4) Розкрадання майна, яке може бути використане, спожите без винесення його за межі охоронюваної території, визнається закінченим з моменту отримання можливості його використати, спожити;
- •2) Грабіж є закінченим злочином з моменту застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого;
- •3) Крадіжка з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище вважається закінченою з моменту доступу у вказане місце;
- •3) Розкрадання є закінченим тоді, коли винний заволодів чужим майном;
- •5) Винний вважав, що діє непомітно для інших, хоча насправді його дії спостерігалися сторонніми особами.
- •4) Майно вилучається в присутності осіб, які вважають, що вилучення майна відбувається на законних підставах й на таку ілюзію правомірності своїх дій розраховував винний;
- •1) Майно вилучається у відсутності власника чи законного володільця або інших осіб;
- •3) Майно вилучається в присутності сторонніх осіб, які, на думку винного, побояться втрутитися у події;
- •1) Майно вилучається "ривком", завдяки використанню елементу раптовості;
- •2) За відсутності ознак шахрайства;
- •2) Викрадення теплової енергії шляхом її самовільного використання становить собою самостійний склад злочину (передбачене окремою статтею Особливої частини кк);
- •4) Внаслідок умисного пошкодження приладів обліку;
- •2) Шляхом її самовільного використання без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов'язкове);
- •3) Такими діями завдано значної шкоди;
- •2) Розмір шкоди, завданої викраденням електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання визначено самим законодавцем у примітці до відповідної статті Особливої частини кк;
- •11. Злочини в сфері господарської діяльності
- •5) Компенсаційні сертифікати за знецінені заощадження в установах "Ощадбанку".
- •2) Іноземна валюта в металевих монетах;
- •5) Ввезення в Україну.
- •4) Посвідчення працівника банку;
- •3) Контрабанда, тобто переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем;
- •4) Аналоги психотропних речовин;
- •1) Здійснення господарської діяльності з порушенням умов ліцензування;
- •5) Всі зазначені вище особи можуть бути суб'єктом цього злочину.
- •5) Використанні зазначених коштів для здійснення підприємницької або іншої господарської діяльності.
- •3) Поза часом здійснення митного оформлення;
- •1) Переміщення предметів контрабанди через митний кордон України поза зонами митного контролю;
- •3) Обстановка вчинення злочину;
- •4) Випуск на товарний ринок;
- •1) Ці дії вчинені у великих розмірах;
- •3) Заподіяння матеріальної шкоди ;
- •5) Прикриття незаконної діяльності.
- •3) Фіктивне банкрутство;
- •5) Надання завідомо неправдивої інформації з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків.
- •5) Незаконні дії щодо приватизаційних паперів полягають у незаконній їх передачі або продажу власником цих документів іншим особам.
- •1) Вчинені без належного дозволу;
- •3) Погрозі застосування насильства до потерпілого чи його близьких осіб;
- •1) Одержаними внаслідок предикатного діяння не можуть вважатися кошти, не сплачені як податки, збори, інші обов'язкові платежі;
- •2) Предметом легалізації не є придбані законно за межами України, але контрабандно ввезені в Україну товари, історичні та культурні цінності;
- •4) Кошти, отримані в результаті торгівлі людьми;
- •5) Жодна з відповідей не є правильною.
- •1) "Фіктивне банкрутство";
- •4) "Фіктивне підприємництво" (кваліфікований склад);
- •5) "Фіктивне банкрутство".
- •4) Ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у всіх випадках кваліфікується як "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів";
- •5) Незаконне одержання пільг щодо податків у розмірі 600 неоп. Мін. У всіх випадках кваліфікується лише як "Шахрайство з фінансовими ресурсами", яке завдало великої матеріальної шкоди.
- •1) Виконавець злочину "Фіктивне підприємництво";
- •4) "Шахрайство з фінансовими ресурсами", що завдало великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 222 кк України);
- •3) Основний склад "Шахрайства з фінансовими ресурсами" (ч. 1 ст. 222 кк України);
- •3) Приховування факту втрати підстав для отримання пільг з оподаткування;
- •4) Подання неправдивих відомостей чи документів, що засвідчують право фізичної особи на податковий кредит або податкову соціальну пільгу;
- •4) Неправдива інформація;
- •2) Розрахункові документи;
- •1) Мотив і мета вчинення контрабанди для кваліфікації за ст. 201 кк України значення не мають;
- •3) Мотив і мета вчинення ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів» для кваліфікації за ст. 212 кк України значення не мають;
- •2) Злочин «Фіктивне банкрутство» є злочином з матеріальним складом;
- •3) Предметом злочину «Випуск або реалізація недоброякісної продукції» є некомплектна продукція;
- •1) Не є предметом злочину «Контрабанда» призи, нагороди;
- •1) Кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ст. 201 кк України «Контрабанда» є його вчинення організованою групою;
- •3) "Порушення правил охорони вод";
- •2) Незаконне видобування загальнопоширених корисних копалин;
- •1) "Незаконне полювання";
- •2) "Незаконне полювання";
- •2) Здійснена крадіжка чужого майна;
- •4) "Умисне знищення територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду";
- •3) "Порушення правил охорони або використання надр";
- •1) Порубка дерев і чагарників на територіях, не віднесених до лісового фонду тягне відповідальність за ст.246 кк України "Незаконна порубка лісу";
- •5) "Забруднення або псування земель".
- •1) "Порушення правил екологічної безпеки";
- •5) Відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях тягне кримінальну відповідальність, якщо воно заподіяло істотну шкоду.
- •4) За ст. 113 кк України „Диверсія”, якщо скоєне було вчинене з метою ослаблення держави;
- •2) За ст. 113 кк України „Диверсія”, якщо скоєне було вчинене з метою ослаблення держави;
- •4) Склад злочину відсутній, якщо винний ставивися до наслідків злочинно недбало;
- •3) За ч. 1 ст. 252 кк України „Умисне знищення або пошкодження територій взятих під охорону держави, та обєктів природно-заповідного фонду”, якщо це не створило небезпеки для людей;
- •3) Склад злочину проти довкілля відсутній;
- •4) Розділ VIII «Злочини проти довкілля» Особливої частини не містить статей, що передбачають особливо кваліфіковані склади злочинів;
- •3) Ст. 234 «Забруднення моря» кк України містить два основних та один кваліфікований склад злочину;
- •5) Жодна із наведених відповідей не є правильною.
- •2) Незаконне полювання вважається вчиненим із використанням транспортного засобу, якщо такий засіб використовувався для вистежування звірів та птахів;
- •1) Із зібраною розчохленою стрілецькою зброєю на лісових дорогах загального користування;
- •2) У мажах мисливських угідь з капканами та іншими знаряддями добування звірів та птахів;
- •2) Керівник злочинної організації;
- •3) Організатор злочинної організації;
- •5) Керівник злочинної організації.
- •3) Банда;
- •3) Втягнення у вчинення терористичного акту;
- •3) Незаконним придбанням вогнепальної зброї слід вважати умисні дії, пов'язані з їх набуттям шляхом купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо;
- •5) Заволодіння вогнепальною зброєю шляхом крадіжки чи грабежу не слід кваліфікувати як відповідний злочин проти власності.
- •4) Усунення дефектів зброї;
- •5) "Створення терористичної групи чи терористичної організації".
- •1) "Бандитизм";
- •4) "Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами";
- •4) За сукупністю злочинів як крадіжку – за відповідною частиною ст.185 кк України "Крадіжка" та незаконне виготовлення вогнепальної зброї – за ч.1 ст.263 кк України;
- •1) Особа, яка не була членом банди, але брала участь у вчинюваному бандою нападі, усвідомлюючи, що напад вчиняє банда, є співвиконавцем "Створення злочинної організації";
- •5) Особа, яка не була членом банди, але брала участь у вчинюваному бандою нападі, усвідомлюючи, що напад вчиняє банда, співучасником бандитизму визнаватися не може.
- •4) Особа, яка сприяла зустрічі (сходці) представників злочинних організацій для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, є пособником злочину "Створення злочинної організації";
- •2) Метою створення злочинної організації є вчинення таких злочинів, як наприклад, контрабанда;
- •4) Вибуховими пристроями;
- •3) Холодною зброєю;
- •2) Умисні, вчинені без передбаченого законом дозволу дії зі створення чи перероблення зазначених предметів, внаслідок чого вони набувають відповідних характерних властивостей;
- •14. Злочини проти безпеки виробництва
- •3) Громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності;
- •2) Слідчому, який прибув на підприємство в зв'язку з розслідуванням вчиненого там розкрадання;
- •1) Відповідальність за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою передбачена окремою статтею цього розділу;
- •4) Загроза загибелі людей або інших тяжких наслідків є ознакою матеріального складу злочину;
- •5) Здоров’ю.
- •15. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •5) Порушення правил використання повітряного простору.
- •1) Відключення енергопостачання;
- •16. Злочини проти громадського порядку та моральності
- •3) Нанесення тілесного ушкодження, яке спричинило непоправне знівечення обличчя;
- •3) Умисне знищення чи пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу;
- •2) Твори, зображення або інші предмети порнографічного характеру;
- •5) Твори, що пропагують культ насильства і жорстокості.
- •2) Опір, вчинений щодо особи, яка припиняє хуліганські дії, охоплюється складом хуліганства;
- •3) Зберігання без мети збуту порнографічних предметів не тягне кримінальної відповідальності;
- •5) За заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку, кримінальна відповідальність передбачена в окремій статті кк.
- •17. Злочини проти здоровя населення
- •4) Вказала джерело їх придбання;
- •5) Наркотичних засобів.
- •3) Епідемічним та іншим заразним;
- •1) Спричинили або могли спричинити поширення цих захворювань;
- •18. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та обєднань громадян
- •2) Осудність;
- •1) Статті цього розділу не передбачають вказаного виду звільнення від кримінальної відповідальності;
- •2) Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України;
- •4) Публічна;
- •1) Офіційно встановлений чи піднятий прапор чи герб іноземної держави;
- •1) Його близьким родичам;
- •3) Замах на вбивство;
- •2) Розголошенні інформації, яку народний депутат бажає зберегти в таємниці;
- •1) Зміни характеру діяльності службової особи в інтересах того, хто погрожує;
- •4) Використання як предмета хабара;
- •1) Розголошенням відомостей, які така особа бажає зберегти в таємниці;
- •3) Припинення правопорушень;
- •3) Зборів трудового колективу;
- •2) Державного діяча;
- •3) Значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника;
- •1) Невиконанні законних вимог депутата місцевої ради;
- •3) Службовою особою;
- •19. Злочини в сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •5) Відсутність ознак шпигунства.
- •2) Матеріальні носії секретної інформації, що містять державну таємницю;
- •1) Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів;
- •3) Недодержання зазначених у дозволі маршрутів;
- •20. Злочини в сфері службової діяльності
- •1) Державним чи громадським інтересам;
- •5) Інтересам юридичних осіб.
- •2) Організаційно-розпорядчі;
- •3) Досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність;
- •3) «Службова недбалість»;
- •4) Несумлінне ставлення до них;
- •5) Невиконання або неналежне.
- •1) Вчинення службовою особою діяння в межах своєї службової компетенції;
- •3) Використання свого службового авторитету для впливу на працівників інших організацій, відомств;
- •2) Виконання або невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища;
- •3) Якщо стосовно такої особи мало місце вимагання хабара;
- •3) Умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх законних прав і інтересів;
- •21. Злочини проти правосуддя
- •5) Жодне з наведених вище положень не є правильним.
- •5) Жодне з наведених вище положень не є правильним.
- •4) Добитися винесення неправосудного рішення;
- •1) Перешкодити виконанню суддею службових обов'язків;
- •22. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби.
- •5) Всі вказані вище особи.
- •1) Особа з числа начальницького складу установи по виконанню кримінальних покарань;
- •5) Ніхто з вказаних осіб.
- •5) Всіма, вказаними вище.
- •1) Особа є громадянином України, іноземної держави чи особою без громадянства;
- •3) За статтями розділу Особливої частини кк «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)» несуть відповідальність особи, визначені законом;
- •1) Особи, не наділені ознаками суб'єкта військових злочинів, не можуть бути виконавцями цих посягань;
- •4) Одержання хабара військовою службовою особою не становить собою військового злочину;
- •23. Злочин проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
- •1) Розв'язування воєнного конфлікту;
- •4) Агресивної війни чи воєнного конфлікту;
- •2) Вигнанні цивільного населення для примусових робіт;
- •5) Заборона міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
- •3) Екологічну катастрофу;
- •2) Діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної чи релігійної групи;
- •4) Міжнародний захист;
- •2) Символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця;
- •2) Піратство;
- •5) Фінансування.
- •24. Особлива частина кримінального права зарубіжних держав.
- •1) Визнання закону єдиним джерелом, в якому визначається коло кримінально-караних діянь;
- •5) Наявність кодифікації кримінально-правових норм та її результату - кримінальних кодексів.
- •5) Поділ Особливої частини на дрібніші структурні частини - розділи або глави.
- •4) Судові рішення з конкретних справ становлять прецеденти для розгляду наступних справ і згодом закріплюються у вигляді норм писаного (статутного) законодавства;
- •4) Рецидив злочинів;
- •1) Така кваліфікація є обов'язковою;
- •2 Рівень
- •3) Норми про "ціле і частину";
- •2) Одна з яких передбачає весь злочин в цілому, а інша "частину" цього ж злочину ;
- •5) Одна з кримінально-правових норм передбачає більш чи менш широке коло діянь, а інша частину таких же діянь, наділену певною специфікою.
- •3) Загальна і спеціальна норми;
- •3) Є загальна норма, яка передбачає більш чи менш широке коло діянь та принаймні дві норми, кожна з яких передбачає певну специфічну частину таких же діянь;
- •4) Кількох спеціальних норм;
- •5) "Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів".
- •5) "Створення або утримання місць розпусти і звідництво".
- •2) "Знищення, руйнування, або пошкодження пам'яток – об'єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам'ятці";
- •2) "Знищення, руйнування, або пошкодження пам'яток – об'єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам'ятці";
- •4) "Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією";
- •3) Злочини проти основ національної безпеки України;
- •1) Злочини у сфері використання електронно обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку;
- •5) Злочини проти життя та здоров'я особи.
- •1) За конкуренції кількох спеціальних норм, кожна з яких передбачає кваліфікований вид злочину, перевага надається нормі, яка передбачає найбільш тяжкий вид злочину;
- •3) За конкуренції "частини і цілого" перевага надається нормі, яка передбачає "ціле" (весь злочин в цілому);
- •5) За конкуренції загальної і спеціальної норм перевага надається спеціальній нормі.
- •2) Якщо скоєне не передбачене жодною із спеціальних норм, то воно кваліфікується за загальною нормою;
- •5) Жодна з відповідей не характеризує співвідношення цих норм.
- •1) Норм, що містять суміжні склади злочинів;
- •1) Вся сукупність ознак складу злочину, передбаченого загальною норми властива складу злочину, закріпленого у спеціальній нормі;
- •3) Можуть конкурувати як дві спеціальні норми, з пом'якшуючими ознаками;
- •4) Передбачають суміжні склади злочинів;
- •5) "Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги".
- •1) "Умисне тяжке тілесне ушкодження", що спричинило смерть потерпілого;
- •4) "Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки";
- •5) "Порушення правил безпеки дорожнього руху, або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами".
- •1) "Забруднення атмосферного повітря";
- •3) Норма про вбивство через необережність з нормою про умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, співвідносяться як частина і ціле;
- •5) Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину як умисного вбивства двох або більше осіб не має.
- •4) Відношення винного до смерті потерпілого, як кваліфікуючої ознаки складу злочину "Умисне тяжке тілесне ушкодження", характеризується лише необережною формою вини;
- •1) У складі умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суб'єктивне ставлення винного до настання смерті полягає в необережності;
- •5) Чинне законодавство передбачає кваліфікований вид злочину «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження».
- •3) Легке тілесне ушкодження, заподіяне умисно при перевищенні заходів, необхідних для затримання злочинця;
- •4) Умисне легке тілесне ушкодження, заподіяне при перевищенні меж необхідної оборони;
- •5) Умисне легке тілесне ушкодження заподіяне в стані сильного душевного хвилювання.
- •4) Однією з ознак потерпілого у складі "Залишення в небезпеці" є те, що він перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через хворобу;
- •2) Відомості, що становлять медичну інформацію, мають правовий режим конфіденційної інформації про особу;
- •2) Суб'єкт порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини – спеціальний;
- •5) "Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки".
- •5) "Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами".
- •1) Це висунення майнових вимог як умова звільнення викраденої людини;
- •1) Обстановка вчинення злочину, яка полягає у здійсненні психіатричного впливу на потерпілого;
- •1) Якщо потерпілий придбав майно за ринковими чи комісійними цінами, його вартість повинна визначатися виходячи із цих цін на час вчинення злочину;
- •1) За відсутності цін на майно його вартість може бути визначена шляхом проведення експертизи;
- •2) Таке переростання можливе, якщо розпочате посягання не досягло стадії закінченого злочину;
- •1) Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, не зважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном або його утримання, належить кваліфікувати як грабіж;
- •2) Умисне заподіяння під час розбою тяжкого тілесного ушкодження, що не призвело до смерті потерпілого, не потребує додаткової кваліфікації за статтею кк «Умисне тяжке тілесне ушкодження»;
- •3) Як кваліфікований вид злочину "Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини" за ознакою: "вчинення відповідного злочину щодо неповнолітнього" – за ч.2 ст.149 кк України;
- •4) За сукупністю злочинів: "Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини" і "Сутенерство або втягнення особи у заняття проституцією" – за ч.1 ст.149; ч.1 ст.303 кк України;
- •4) Віковий статус потерпілого є критерієм диференціації кримінальної відповідальності за "Підміну дитини";
- •4) Віковий статус потерпілого є одним з критеріїв диференціації кримінальної відповідальності за "Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості";
- •3) Як "Зґвалтування" малолітньої чи малолітнього – за ч.4 ст.152 кк України;
- •1) Як "Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості" – за ч.1 ст.155 кк України;
- •3) За сукупністю злочинів: "Захоплення заручників", вчинене щодо неповнолітнього, і "Вимагання", поєднане з погрозою вбивством, – за ч.2 ст.147; ч.2 ст.189 кк України.
- •4) За сукупністю злочинів як крадіжку – за відповідною частиною ст.185 кк України "Крадіжка" та незаконне виготовлення вогнепальної зброї – за ч.1 ст.263 кк України;
- •1) За ст.287 кк України "Випуск в експлуатацію за відомо технічно несправних транспортних засобів або інше грубе порушення їх експлуатації";
- •2) За ст. 272 кк України "Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою";
- •1) В ході розбою, який вчиняється шляхом погрози застосувати насильство, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, висувається вимога передати предмет злочину негайно;
- •4) Як розбій, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах – за ч.4 ст.187 кк України;
- •5) Розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.
- •4) Кошти, отримані в результаті торгівлі людьми;
- •5) Жодна з відповідей не є правильною.
- •1) "Фіктивне банкрутство";
- •1) "Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї";
- •5) "Фіктивне банкрутство".
- •3) "Контрабанда";
- •3) "Порушення законодавства про захист рослин";
- •2) "Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду";
- •5) "Безгосподарське використання земель".
- •5) "Забруднення або псування земель".
- •1) "Порушення правил екологічної безпеки";
- •1) "Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів";
- •1) "Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин, або їх аналогів";
- •2) "Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів";
- •3) Як сукупність злочинів: за ст.349 кк України "Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника"; за п.3 ч.2 ст.115 кк України – умисне вбивство заручника;
- •3) Порушення правил використання повітряного простору;
- •5) Порушення правил використання повітряного простору.
- •5) Особа, яка не була членом банди, але брала участь у вчинюваному бандою нападі, усвідомлюючи, що напад вчиняє банда, співучасником бандитизму визнаватися не може.
- •4) Особа, яка сприяла зустрічі (сходці) представників злочинних організацій для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, є пособником злочину "Створення злочинної організації";
- •2) Метою створення злочинної організації є вчинення таких злочинів, як наприклад, контрабанда;
- •3) "Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів";
- •5) "Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем".
- •2) "Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів";
- •3) Особлива частина кк доповнена статтями, якими встановлена відповідальність за діяння, які раніше не були кримінально караними;
- •5) Змінені санкції ряду статей Особливої частини кк.
- •1) Змінені санкції ряду статей Особливої частини кк;
- •4) Змінені санкції ряду статей Особливої частини кк;
- •1) Особлива частина кк жодним змінам не піддавалася;
- •2) Особлива частина кк доповнена статтею, в якій дане визначення поняття злочинів, передбачених одним із її розділів;
- •3) Можуть конкурувати як дві спеціальні норми з пом'якшуючими ознаками;
- •1) Можуть конкурувати як загальна і спеціальна;
- •5) Можуть конкурувати як дві спеціальні норми, одна з яких містить пом'якшуючі ознаки, друга – кваліфікуючі ознаки.
- •3) Можуть конкурувати як дві спеціальні норми, з пом'якшуючими ознаками;
- •5) Можуть конкурувати як дві спеціальні норми, одна з яких містить пом'якшуючі ознаки, друга – кваліфікуючі ознаки.
- •4) Передбачають суміжні склади злочинів;
- •2) Можуть конкурувати як частина і ціле;
- •5) Вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
- •3) Вбивство, вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;
- •4) «Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання»;
- •3) Можуть конкурувати як дві спеціальні норми з пом'якшуючими ознаками;
- •1) "Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків";
- •5) "Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги".
- •1) "Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого";
- •4) "Залишення в небезпеці";
- •4) "Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки";
- •5) "Ненадання допомоги хворому медичним працівником".
- •2) Під втратою руки чи ноги слід розуміти ампутацію на рівні нижче ліктьового чи колінного суглобів;
- •4) Під розладом здоров'я, пов'язаним зі стійкою втратою працездатності слід розуміти розлад здоров'я, пов'язаний із стійкою втратою загальної чи професійної працездатності не менш ніж на одну третину;
- •2) Під втратою слуху треба розуміти повну стійку глухоту на обидва вуха або такий необоротний стан, коли потерпілий не чує розмовної мови на відстані три - п'ять сантиметрів від вушної раковини;
- •5) Тяжким тілесним ушкодженням є переривання вагітності незалежно від її тривалості.
- •3) Під втратою язика (мовлення) треба розуміти заїкання;
- •4) Під розладом здоров'я, пов'язаним зі стійкою втратою працездатності слід розуміти розлад здоров'я, пов'язаний із стійкою втратою загальної чи професійної працездатності не менш ніж на одну третину;
- •5) У чинному кк України не встановлена кримінальна відповідальність за ухилення від лікування венеричної хвороби.
- •2) Ставлення до наслідків у вигляді смерті у всіх злочинах, що ставлять в небезпеку життя чи здоров'я особи лише необережне;
- •2) У чинному кк України передбачена кримінальна відповідальність за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження венеричною хворобою;
- •3) Спеціальним суб'єктом складу злочину "Залишення в небезпеці" є медичний, або фармацевтичний працівник;
- •4) Проведення операції штучного переривання вагітності за згодою жінки кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження;
- •3) Спеціальним суб'єктом складу злочину "Залишення в небезпеці" є медичний або фармацевтичний працівник;
- •5) У чинному кк України передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від лікування венеричної хвороби.
- •1) Як "Підміна дитини" (ст. 148 кк України);
- •5) У діях винного немає складу злочину.
- •2) Як закінчений замах на "Підміну дитини" (ч. 2 ст. 15 – ст. 148 кк України);
- •5) Мета не є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони жодного із злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
- •5) Мотив не є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони жодного із злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
- •4) До особливо тяжких наслідків згвалтування не відносяться тілесні ушкодження середньої тяжкості;
- •5) Відповідальність за особливо тяжкі наслідки зґвалтування настає як тоді, коли винний передбачав їх можливість, так і коли він міг і повинен був їх передбачити.
- •5) Особливо тяжкими наслідками зґвалтування не може бути визнано заподіяння потерпілій особі середньої тяжкості тілесного ушкодження.
- •2) Потерпілою від злочину "Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості" може бути особа жіночої або чоловічої статі;
- •3) Основним складом зґвалтування охоплюється заподіяння потерпілій особі побоїв, легкого і середньої тяжкості тілесного ушкодження;
- •2) Примус до виконання роботи, не обумовленої угодою, слід кваліфікувати як "Грубе порушення угоди про працю";
- •1) Кримінальну відповідальність тягне безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць;
- •5) Суб'єктом злочину "Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат" є керівник підприємства, установи або організації незалежно від форми власності.
- •1) Кримінальну відповідальність тягне безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць;
- •1) Застосування до потерпілого без його згоди отруйних чи сильнодіючих речовин (газів) з метою заволодіння його майном належить розглядати як насильство – ознаку грабежу або розбою;
- •2) Кримінальна відповідальність за чинним законодавством встановлена як за умисні, так і необережні злочини проти власності;
- •2) Грабіж;
- •2) Грабіж;
- •5) У діях Максима немає складу злочину.
- •4) Сукупність злочинів - умисні легкі тілені ушкодження, які не призвели до незначної втрати працездатності і короткочасного розладу здоров'я і розбій;
- •1) Розбій;
- •5) Сукупність злочинів - умисні легкі тілені ушкодження, які не призвели до незначної втрати працездатності і короткочасного розладу здоров'я і замах на грабіж;
- •2) Замах на грабіж;
- •5) Сукупність злочинів: "Вимагання" і "Захоплення заручників".
- •2) Вимагання;
- •2) Кваліфікований склад "Вимагання" (за ознакою погрози вбивством);
- •3) Особливо кваліфікований склад "Вимагання" (поєднане із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого);
- •3) Особливо кваліфікований склад "Вимагання" (ч. 4 ст. 189 кк України);
- •5) Сукупність злочинів: "Умисне вбивство" і особливо кваліфікований склад "Вимагання" (ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 189 кк України).
- •1) Кваліфікований склад "Вимагання";
- •5) Сукупність злочинів: кваліфікований склад "Вимагання" і кваліфікований склад "Умисне знищення чи пошкодження майна" (за ознакою способу вчинення злочину).
- •2) "Вимагання";
- •4) Сукупність злочинів: "Вимагання" і "Порушення недоторканості приватного життя";
- •3) Особливо кваліфікований склад розбою (за ознакою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень);
- •2) Розбій;
- •2) Як умисне знищення або пошкодження чужого майна шляхом підпалу слід кваліфікувати вказані дії, якщо вони були загальнонебезпечними;
- •1) Незаконне одержання пільг щодо податків кваліфікується лише як "Шахрайство з фінансовими ресурсами", якщо розмір насплачених сум становить 200 неоп. Мін. Доходів громадян;
- •1) Контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їхня вартість у 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
- •5) Незаконне одержання пільг щодо податків у розмірі 600 неоп. Мін. У всіх випадках кваліфікується лише як "Шахрайство з фінансовими ресурсами", яке завдало великої матеріальної шкоди.
- •1) Виконавець злочину "Фіктивне підприємництво";
- •4) "Шахрайство з фінансовими ресурсами", що завдало великої матеріальної шкоди (ч. 2 ст. 222 кк України);
- •3) Основний склад "Шахрайства з фінансовими ресурсами" (ч. 1 ст. 222 кк України);
- •3) "Зловживання владою або службовим становищем" (ст. 364 кк України);
- •3) Обов'язковою ознакою "Зайняття забороненими видами господарської діяльності" є завдання такими діями великої матеріальної шкоди;
- •5) Незаконні дії щодо приватизаційних паперів полягають у незаконній їх передачі або продажу власником цих документів іншим особам.
- •5) Відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях тягне кримінальну відповідальність, якщо воно заподіяло істотну шкоду.
- •3) Незаконним придбанням вогнепальної зброї слід вважати умисні дії, пов'язані з їх набуттям шляхом купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо;
- •4) Усунення дефектів зброї;
- •5) Всі відповіді є правильними.
- •3) Незаконним придбанням вогнепальної зброї слід вважати умисні дії, пов'язані з їх набуттям шляхом купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо;
- •3) Як посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 кк України);
- •3) Вони включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
- •2) За властивостями та структурою такі речовини подібні до наркотичних засобів та психотропних речовин;
- •4) Вони не включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
- •5) Всі відповіді правильні.
4) Як розбій, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах – за ч.4 ст.187 кк України;
5) як закінчений замах на вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах – за ч.2 ст.15 – ч.4 ст.189 КК України.
#4
№ 1713, 18, 2, 1, 240
Яке з наведених положень, що стосується кваліфікації вимагання, є правильними?
1) вимагання, вчинене з проникненням у житло, за відсутності кваліфікуючих ознак, кваліфікується за сукупністю злочинів: як вимагання і порушення недоторканності житла – за ч.1 ст.189; ч.1 ст.162 КК України;
2) реалізація, висловленої в ході вимагання погрози вбивством, охоплюється кваліфікованим складом вимагання і кваліфікується за ч.4 ст.189 КК України;
3) вимагання, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я особи, охоплюється основним складом вимагання і кваліфікується лише за ч.1 ст.189 КК України;
4) вимагання чужого майна на суму, що становить особливо великий розмір, якщо винному не вдалося одержати це майно з причин, що не залежали від його волі, кваліфікується як закінчений злочин за ч.1 ст.189 КК України;
5) якщо в ході вимагання потерпілому було умисно заподіяно тяжке тілесне ушкодження, вчинене має кваліфікуватись за сукупністю злочинів: як вимагання, поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, і як умисне тяжке тілесне ушкодження – за ч.3 ст.189; ч.1 ст.121 КК України.
#1
№ 1714, 18, 2, 1, 240
Реалізація якої погрози, що є ознакою вимагання, не охоплюється ні основним, ні кваліфікованим складом вимагання й потребує кваліфікації за сукупністю?
1) насильством, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи;
2) насильством, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи;
3) заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
4) пошкодженням чи знищенням майна, що перебуває у власності, у віданні, чи під охороною потерпілого;
5) Розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.
#5
№ 1801, 19, 2, 1, 300
Які положення, що стосуються кваліфікації хуліганства, є правильними?
1) хуліганство та наступний за ним опір працівнику правоохоронного органу, вчинений після припинення хуліганських дій, у тому числі й у зв'язку із затриманням винної особи, кваліфікується за сукупністю злочинів, як хуліганство – за відповідною частиною ст.296 КК України та опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків – за ч.2 ст.342 КК України;
2) хуліганство та наступний за ним опір працівнику правоохоронного органу, вчинений після припинення хуліганських дій, у тому числі й у зв'язку із затриманням винної особи, кваліфікується як хуліганство, поєднане з опором представникові влади – за ч.3 ст.296 КК України;
3) групове порушення громадського порядку (ст.293 КК України) на відміну від хуліганства, вчиненого групою осіб (ч.2 ст.296 КК України) супроводжується явною неповагою до суспільства;
4) як хуліганство повинні кваліфікуватись дії, викликані особистими неприязними стосунками, що супроводжувались погрозами вбивством, образою нанесенням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені в сімї, в квартирі відносно родичів, знайомих;
5) склад хуліганства, вчиненого групою осіб, передбачає наявність натовпу, який керується різними мотивами, учасники якого безпосередньо вчиняють погроми, руйнування, підпали та інші подібні дії.
#1
№ 1802, 19, 2, 1, 240
Як кваліфікувати вчинення злочину повнолітньою особою із залученням неповнолітніх осіб, які внаслідок свого віку (ст.22 КК) чи неосудності (ст.19 КК) не є його суб'єктами?
1) як підбурювання до вчинення того злочину, який було вчинено неделіктоздатним суб'єктом;
2) за відповідною статтею (частиною статті) Особливої частини КК, яка передбачає вчинене діяння за попередньою змовою групою осіб;
3) за статтею (частиною статті) Особливої частини КК, яка передбачає вчинення відповідного діяння групою осіб;
4) як виконавця того злочину, який було вчинено неделіктоздатним суб'єктом;
5) як виконавця того злочину, який ним було вчинено разом з неделіктоздатним суб'єктом за статтею (частиною статті) КК, якою передбачено відповідальність за цей злочин і за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.
#5
№ 1803, 19, 2, 1, 300
Які положення, що стосуються співвідношення норми про втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст.304 КК) із нормами, що містяться у інших статтях Особливої частини КК України, є правильними:
1) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена тільки у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність";
2) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність", а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.303 КК України "Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією", котра є щодо неї нормою про ціле;
3) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність", а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.300 "Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості", котра передбачає суміжний склад злочину;
4) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність", а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.301 "Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів", котра є щодо неї нормою про частину.
5) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність", а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.302 "Створення і утримання місць розпусти і звідництво", котра є щодо неї спеціальною нормою.
#5
№ 1804, 19, 2, 1, 300
Які положення, що стосуються співвідношення норми про втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст.304 КК) із нормами, що містяться у інших статтях Особливої частини КК України, є правильними:
1) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена тільки у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність";
2) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність", а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.307 "Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин, або їх аналогів", котра є щодо неї спеціальною нормою;
3) конкуренція норми, закріпленої у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність" з іншими статтями Особливої частини КК України, у яких також встановлена відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у конкретні види злочинної діяльності вирішується на користь застосування ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність";
4) у разі конкуренції норми, закріпленої у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність" і норми, передбаченої у ч. 2 ст.315 КК України "Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів" перевагу у застосуванні має норма, що міститься у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність";
5) між нормою, передбаченою у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність" і іншими нормами, у яких встановлена відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність, не може виникнути конкуренції.
#2
№ 1805, 19, 2, 1, 300
Як кваліфікувати залучення малолітнього у незаконне перевезення наркотичних засобів, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, якщо цей неповнолітній вчинив відповідний злочин?
1) за ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність";
2) за ст.365 КК України "Перевищення влади або службових повноважень";
3) за сукупністю злочинів, передбачених ст. 304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність" та ч.1 ст.364 КК України "Зловживання владою або службовим становищем";
4) за сукупністю злочинів, передбачених: ч.3 ст.307 КК України "Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин, або їх аналогів", як вчинене із залученням малолітнього, та ч.2 ст.364 КК України "Зловживання владою або службовим становищем", що спричинило тяжкі наслідки;
5) за сукупністю злочинів, передбачених ст. 304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність" та ч.1 ст.307 КК України "Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин, або їх аналогів".
#4
№ 1806, 19, 2, 1, 300
Які положення, що стосуються кваліфікації злочинів у сфері господарської діяльності, є правильними?
1) здійснення операцій з активами, які перебувають у податковій заставі, без письмової згоди податкового органу, що вчинене підприємцем – фізичною особою, який зареєстрований відповідно до закону і здійснює господарську діяльність, кваліфікується за відповідною частиною ст.364 КК України як зловживання владою або службовим становищем;
2) як ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів – за відповідною частиною ст.212 КК України, кваліфікується здійснення службовою особою операцій з активами, що перебувають у податковій заставі, без письмової згоди податкового органу;
3) збільшення розміру неоподатковуваного мінімуму (податкової соціальної пільги), яка відбулася після того, як ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів досягло стадії закінченого злочину, призводить до декриміналізації вчиненого діяння;
4) дії керівників підприємств, установ, організацій, які віддали підлеглим службовим особам наказ, вказівку, розпорядження підписати, чи подати до податкових органів недостовірні (фальсифіковані) звіти або сплатити податки не в повному обсязі, якщо підлеглі службові особи виконали такі незаконні наказ, вказівку чи розпорядження, мають кваліфікуватися за відповідною частиною ст.212 КК як дії виконавців цього злочину, вчинені за попередньою змовою групою осіб;
5) контрабанду, яка була вчинена з метою ухилитися від сплати ввізного чи вивізного мита, кваліфікується лише за відповідною частиною ст.201 КК України "Контрабанда".
#4
№ 1807, 19, 2, 1, 300
Які положення, що стосуються кваліфікації злочину "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом", є правильними?
1) не настає кримінальна відповідальність за ст.209 КК України "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом" у тих випадках, коли особа, котра вчинила предикатне діяння, була звільнена від кримінальної відповідальності в установленому законодавством порядку, а одержані внаслідок зазначеного діяння кошти стали предметом легалізації;
2) настає кримінальна відповідальність за ст.209 КК України "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом" за використання коштів або іншого майна, одержаних внаслідок вчинення предикатного діяння, при здійсненні незаконної (в тому числі злочинної) діяльності за умови, що цим коштам не надається легального статусу;
3) "Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті" є предикатним діянням щодо злочину, передбаченого ст.209 КК України "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом";
4) кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст.209 КК України "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом" настає у разі вчинення дій, спрямованих на приховання незаконного походження коштів або іншого майна, здобутих злочинним шляхом;
5) предметом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом можуть бути лише кошти або інше майно, що були одержані внаслідок вчинення предикатного діяння, передбаченого п.1 примітки до ст.209 КК, яке передувало легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, що надійшли лише з території України.
#4
№ 1808, 19, 2, 1, 300
Які положення, що стосуються ознак складу злочину "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом" (ст.209 КК України), є правильними?
1) одержаними внаслідок предикатного діяння вважаються кошти, не сплачені як податки, збори, інші обов'язкові платежі;
2) предметом легалізації є придбані законно за межами України, але контрабандно ввезені в Україну товари, історичні та культурні цінності;
3) предметом легалізації є кошти або інше майно, одержані службовою особою внаслідок здійснення нею без письмового узгодження з податковим органом операцій з активами, що перебувають у податковій заставі і в подальшому використовуються суб'єктом господарювання;
4) під використанням коштів або іншого майна, одержаних внаслідок вчинення предикатного діяння, для здійснення господарської діяльності слід розуміти їх використання у процесі легального виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, торгівлі суб'єктами господарювання, зареєстрованими як такі в установленому законом порядку;
5) момент закінчення основного складу злочину "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом", відповідальність за який передбачена ч.1 ст.209 КК України пов'язується із отриманням доходу у великому розмірі.
#4
№ 1809, 19, 2, 1, 300
В якій відповіді наведено правильне положення, що стосується "Злочинів у сфері господарської діяльності"?
1) одержання пільг щодо податків у всіх випадках кваліфікується як "Шахрайство з фінансовими ресурсами", яке завдало великої матеріальної шкоди;
2) виготовлення, придбання, зберігання, транспортування з метою збуту, збут самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення потрібно кваліфікувати як "Зайняття забороненими видами господарської діяльності";
3) у ст. 202 КК України "Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю" передбачена відповідальність за зайняття господарською діяльністю без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності;
4) предметом контрабанди є історичні та культурні цінності, отруйні, сильнодіючі або вибухові речовини, зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї) лише у великих розмірах;
5) одержання пільг щодо податків у всіх випадках кваліфікується як "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів".
#2
№ 1810, 19, 2, 1, 300
Які кошти чи майно можуть бути визнані предметом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом?
1) кошти, не сплачені як податки, збори, інші обов'язкові платежі;
2) придбані законно за межами України, але контрабандно ввезені в Україну товари, історичні та культурні цінності;
3) кошти або інше майно, одержані службовою особою внаслідок здійснення нею без письмового узгодження з податковим органом операцій з активами, що перебувають у податковій заставі і в подальшому використовуються суб'єктом господарювання;